Вперше системно описано та проаналізовано вплив пластичних мистецтв, коду іконічності на літературну спадщину Т. Шевченка та вплив літератури на його мистецькі твори. Розроблено методологію міждисциплінарного аналізу, яку можна застосовувати до творчості будь-якого літератора, що використовує код пластичних мистецтв і будь-якого художника, що реалізовує себе у слові. Сформовано поняттєвий апарат на основі апробованих у зарубіжному літературознавстві та іконології термінопонять. Простежено генезис міжвидових інтеракцій в історичному та культурному дискусі, зокрема в епоху романізму. Означено місце Шевченка у колі європейських і російських митців, близьких йому хронологічно та територіально, які володіли іконічним і вербальним кодами. Репрезентовано цілісний образ синестетичної особистості митця з використанням наукового апарату психології творчості. Обгрунтовано поняття образу-концепту як репрезентанта міжвидової взаємодії та розроблено систему вербально-іконічних образів-концептів, складників художньої картини світу Т. Шевченка.

  Скачати повний текст