На підставі вивчення широкого кола джерел, більшість з яких вперше введено до наукового обігу, комплексно проаналізовано благодійну діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії наприкінці XVIII - поч. ХХ ст. Визначено основні напрямки, форми та масштаби церковної та монастирської доброчинності, виявлено механізм створення, управління та фінансування органів станової, церковно-громадської опіки, парафіяльних та єпархіальних благодійних закладів і товариств Православної Церкви. Встановлено рівні взаємодії духовного відомства та світських установ у здійсненні благодійних ініціатив. Розкрито особистий внесок православного духовенства у підтримку народної освіти, у здійсненні матеріальної допомоги населенню та організації зборів пожертвувань. Висвітлено особливості доброчинної діяльності Церкви під час воєнних дій та стихійних лих. Доведено, що благодійна діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії проявлялась у тісному взаємозв'язку із загальними тенденціями розвитку держави та суспільства, але мала власні регіональні особливості.

  Скачати повний текст

Узагальнено та проаналізовано нормативно-правові акти, постанови партійних органів, які визначали основні принципи контролю та регламентації з боку держави діяльності релігійних організацій в Криму в 1940 - 1960 рр. Аргументовано прийняття низки інструкцій, що санкціонували протиправні дії влади, визначено новий правовий статус Російської православної церкви (РЦП), простежено хід виконання цих документів. Досліджено й узагальнено форми та методи діяльності партійних організацій, державних органів стосовно антирелігійної роботи, яка фактично перетворилась у боротьбу з релігійними організаціями. Висвітлено особливості антирелігійної роботи в Криму, зокрема обгрунтовано тезу, що вона проводилась за умов діяльності різних релігійних конфесій та багатонаціонального складу населення півострова. Простежено генезис діяльності нового інституту державної влади - Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР та її підрозділу - уповноваженого Ради по Кримській області. Проведено періодизацію основних етапів руйнації релігійних організацій у Криму. Установлено основні напрямки боротьби з ними: економічні утиски духовенства; знищення матеріальної бази конфесій; розкольницьку діяльність серед духовенства та віруючих; постійні переслідування церковнослужителів та репресії серед них. Узагальнено та викладено характеристику трагічних наслідків закриття та знищення православних храмів, монастирів, пам'ятників архітектури зазначеного періоду в Криму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено організацію та діяльність Херсонської єпархії у 1775 - 1918 рр. Розглянуто соціально-економічні та політичні передумови її створення, зміни у чисельності православного населення на Півдні України в останній третині ХVІІІ ст., що призвели до заснування 9 вересня 1775 р. Слов'янської та Херсонської єпархій, простежено її розвиток з кінця ХVІІІ до початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність єпархіального духовенства в боротьбі з сектантством і розколом, утвердженні православ'я в регіоні, поширенні початкової освіти серед населення через церковно-приходські школи та школи грамотності. Висвітлено господарську діяльність монастирів і роль вищого керівництва єпархії - архієпископів у справі визначення майбутнього церкви краю та її розвитку. Акцентовано увагу на кризових явищах в православній церкві, які особливо проявились під час російської революції 1905 - 1907 рр. та української національно-демократичної революції 1917 - 1918 рр.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Львівської єпархії у XVI-XVII ст. Відтворено систему функціонування єпархіальних інституцій, особливості соборноправних традицій на галицьких землях. Принцип канонічного виконання архієрейської присяги, покладений до основи вивчення діяльності львівських єпископів, дозволив уточнити та заперечити низку усталених в історіографії тез. Запропоновано новий підхід до вивчення історії братського руху у Львові. Розроблено методику реконструкції Львівського єпархіального архіву XVII ст. Показано доцільність та необхідність застосування богословських принципів і підходів у дослідженні питань історії церкви.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено політику радянської влади у Криму щодо Російської Православної Церкви (РПЦ) в 1921-1929 рр., що дозволило глибше вивчити форми та методи впливу більшовицької держави на тенденції розвитку суспільно-політичного та релігійного життя цього періоду. Досліджено сутність релігійної політики Радянської держави щодо РПЦ, визначено фактори, що впливали на її формування та еволюцію, визначено та досліджено створені для її проведення адміністративні, партійні та громадські органи, розглянуто методи їх роботи. Проаналізовано масив документів щодо участі партійних і державних органів у процесі нищення РПЦ, релігійного життя та світогляду. Надано загальну характеристику стосунків радянської держави та РПЦ в Криму в означений період, підсумовано результати проведення адміністративними органами республіки антирелігійної політики радянської держави.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значної кількості наукових джерел уперше комплексно досліджено основні тенденції та напрямки розвитку церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині протягом другої половини XVII - початку XX ст. Проаналізовано внесок українських дослідників, місцевої церковної періодики, князя чернігівського, Братства святого Михайла, Чернігівської церковно-археологічної комісії та Чернігівського церковно-археологічного товариства у процес вивчення та популяризації церковної історії краю. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині. Відзначено необхідність детального вивчення та використання наукової спадщини місцевих дослідників церковної старовини на сучасному етапі розвитку історичної науки та краєзнавчих досліджень в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії та розколу українського православ'я на Півдні України у 1921 - 1930 рр. Визначено місце у даному процесі радянських органів влади та більшовицької партії. Виявлено, що на етапі становлення у 1920 - 1921 рр. українські парафії (основа майбутньої Української Автокефальної Православної Церкви - УАПЦ) мали певну популярність. Обгрунтовано тезу про наявність у південному регіоні значної кількості віруючих та священнослужителів, які підтримували ідею українізації церкви, але не відокремлюючи її від офіційної Російської православної церкви (РПЦ), на відміну від традиційного твердження про максимальну русифікацію даного регіону як основної імовірної причини невеликої кількості парафій УАПЦ. Встановлено вплив на популярність і поширення парафій УАПЦ наступних факторів, як недостатня підготовленість духовенства, наявність у регіоні єпископа РПЦ, дії радянських владних структур. Відтворено загальну картину розвитку "обновленського руху" в регіоні протягом 1922 - 1930 рр. Підтверджено тезу попередніх дослідників щодо провідної ролі у процесі розколу православної церкви органів державної влади, насамперед ВУНК - ДПУ - ОДПУ, рішення та плани дій яких визначали ЦК КП(б)У.

  Скачати повний текст

Досліджено український національно-церковний рух на Волині у міжвоєнний період 1918 -1939 рр., під час Другої світової війни та у перше післявоєнне п'ятиріччя. З'ясовано стан боротьби за дерусифікацію Православної церкви та її автокефалію, церковну політику в краї Другої Речі Посполитої, німецько-фашистьких окупаційних властей та більшовицько-радянського режиму.

  Скачати повний текст