Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст

Введено нову термінологію - Psi/M-Реальність, транссуб'єкція, психомодальність, галуззю визначення якої є елементи особливої сфери суб'єктивності, які не зводяться ні до однієї з досліджуваних на даний момент: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого. Запропоновано інтерпретацію Psi/M-Реальності як особливої, самостійної складової психічного. Узагальнено розрізнені дані про Psi/M-Реальність різних традиційних шкіл і напрямків - шаманізму, йоги, буддизму, даосизму тощо, а також дані наукових досліджень. На цій основі виділено методи транссуб'єкції, надано визначення Psi/M-реальності. Введено класифікацію нетипових станів суб'єктивності: персональні-трансперсональні-імперсональні, хілотропні-холотропні-нозотропні. Запропоновано архітектоніку Psi/M-Реальності, що дозволяє відслідковувати різні рівні та форми транссуб'єкції: в ієрархії психомодальностей (вертикальні підстави), у діапазоні заданої психомодальності (горизонтальні підстави).

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні та методологічні засади пізнання психічного у феноменології. На підставі принципового для феноменології ототожнення психіки та свідомості доведено абсолютну тотожність сутнісної структури психічного сутнісній структурі свідомості. З'ясовано, що сутнісна структура свідомості виявляється лише на рівні трансцендентальної редукції, після здійснення якої розкриваються фундаментальні характеристики свідомості: інтенційність, темпоральність та інтерсуб'єктивність. Показано сутнісний зв'язок даних характеристик, що обумовлює їх виникнення. Встановлено, що єдність фундаментальних характеристик свідомості формує трансцендентальну структуру свідомості. На підставі вивчення наукових праць Е.Гусерля й інших феноменологів доведено найбільшу ефективність пізнання психічного у феноменології у межах трансцендентального варіанта.

  Скачати повний текст