Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

  Скачати повний текст

Встановлено ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки філософського світогляду С.Франка. Підкреслено, що проблема людини у його філософії не ізольована, а знаходиться в тісному взаємозв'язку з проблемою суспільства. Показано, що затверджуючи духовність суспільного життя згідно з його суттю, С.Франк робить спробу обгрунтування концептуальної єдності вирішення проблем людини і суспільства, яке базується на ідеї початкової проникнутості їх божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини ("я") і суспільства ("ми") як нерозривно-незлиттєвої всеєдності. У зв'язку з цим реконструюється соціально-антропологічна концепція С.Франка як смислова вісь його філософської системи. Виділено ключові елементи соціально-антропологічної концепції С.Франка ("особистість", "соборність", "служіння"), проаналізовано їх зміст. На думку С.Франка, лише етика служіння дозволяє подолати антагонізм засад солідарності та свободи і примирити їх з метою облаштування суспільного, громадянського життя людей на розумних засадах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано категорію віри у філософських побудовах М. Бубера та Л. Шестова. Доведено, що гносеологічні позиції філософів мають схильність до розгляду віри не тільки як релігійної формули, а й як одного з важливих способів пізнання, яке людиною може сприйматись як пізнання містичне.

  Скачати повний текст

Досліджено екзистенційно-персоналістичну концепцію М.О.Бердяєва. Обгрунтовано положення про те, що вчення філософа щодо особистості людини виявляється тим засадним підгрунтям і базисним принципом усього його філософування, що виступає іманентною основою філософських побудов і в якості системоутворюючого фактору "збирає" розрізнені на перший погляд аспекти його філософії. Досліджено джерела (історико-філософські, літературні) та духовні витоки персоналізму Бердяєва. Доведено, що персоналізм як світоглядна позиція формується вже у ранніх працях філософа. Простежено генезис та еволюцію концепції впродовж усього його життя. Розглянуто у зазначеному контексті трансформацію проблеми свободи особистості та шляхи самореалізації людини як особистості: пізнання, любов, творчість.

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння смисложиттєвих цінностей, виробленого авторами журналу "Путь" і яке може бути критерієм у визначенні Добра та Зла. Дослідження грунтується на ціннісних орієнтаціях християнства. Відзначено, що етичний монізм християнства надає протилежні ціннісні значення створенню та руйнації, не приділяє належної уваги єдності цих протилежностей. Стверджено, що абсолютна досконалість актуально існує в Бога. Тому акцент у діяльності людини переноситься з творчості на консервацію. Бердяєв, навпаки, онтологізує свободу, вважає, що в свободі міститься джерело величі й нікчемності людини. Обгрунтовано, що одним з напрямків пошуку шляху від Зла до Добра є "софійний" християнський соціалізм, який намагався протистояти російському марксизму як головній небезпеці для Росії на межі XIX ст. - XX ст. Виступаючи проти марксизму, релігійні мислителі обирають шлях свободи та недопущення злочину. Вони вважають, що тільки особиста, суб'єктивна свобода є основою творчості, творення (в тому числі - смисложиттєвих цінностей). Розглянуто національний аспект творчості як природне дарування людиниогієнка. Підкреслено, що питання свободи й творчості мають значення у вирішенні проблеми сенсу життя, яке суб'єктивно усвідомлюється людиною як вища цінність. Але тільки у реалізації надособистої цінності (Вища Реальність) людина може усвідомити себе як істоту, яка потребує розумного, осмисленого життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему духовної реальності в "конкретній метафізиці" П.О.Флоренського. Визначено провідні складники "круглого мислення" П.О.Флоренського, що продукують таку форму містичного споглядання духовної реальності, як міфосимвол. Запропоновано методологію дослідження концепції духовної реальності П.О.Флоренського, яка грунтується на понятті міфосимволу. Представлено варіант комплексної реконструкції концепції духовної реальності П.О.Флоренського, який базується на методі міфосимволічного аналізу. Концепцію духовної реальносі реконструйовано шляхом розкриття ключових питань метафізики П.О.Флоренського, таких, як структура духовної реальності, антроподицея (христологія, релігійно-антропологічний аспект антроподицеї), культ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми метафізики всеєдності в російській релігійній філософії. З'ясовано предмет метафізики всеєдності та процес формування основних метафізичних концепцій даної філософії в XIX - XX ст. На підставі аналізу текстів мислителів російського духовного ренесансу, реконструйовано головні характерні особливості відповідного напрямку в історії філософії. Відображено позитивний зміст релігійності, метафізики всеєдності, через яку осмислюється сутність людського буття та реалізується своєрідна форма антропоцентризму.

  Скачати повний текст

Досліджено метафізику Еросу в творчості Б.Вишеславцева у контексті філософської традиції російського релігійного ренесансу кінця XIX - початку XX ст., а також сучасної західноєвропейської та вітчизняної філософії. Проведено історико-філософський аналіз поняття Еросу у представників російського релігійного ренесансу. Установлено, що у визначенні Еросу Б.Вишеславцев не належить до жодного з зазначених напрямків, тому що у своїх дослідженнях він не акцентує уваги на проблемі статі, а міркує про Божественний Ерос. За компаративістським аналізом трагічної суті Еросу у Платона та Б.Вишеславцева виявлено істотне розходження інтерпретації концепції спрямованості Еросу в цих мислителів (Платон згадує два Ероси - Ерос Небесний та Ерос Земний, а Б.Вишеславцев - тільки один - Ерос як становлення морального життя людини). Єдиний Ерос у творчості Б.Вишеславцева з'являється у вигляді дихотомічного прагнення до нижчих і вищих цінностей.

  Скачати повний текст

Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій, що дає підстави повертати її до загальноєвропейського філософського дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено нову парадигму культури, що міститься у філософській спадщині О.І. Реріх та М.К. Реріха, а також у працях Л.В. Шапошникової, яка розвиває концепцію культури цих мислителів за сучасних умов. Зазначено, що ця парадигма є проявом космічного мислення, яке набуває широкого поширення, її можна назвати парадигмою системи духу, що самоорганізується. Зауважено, що дослідження культури у контексті цього виду мислення сприятиме науковому осмисленню пріоритетної ролі культури в еволюції людини, в її широкому, космічному розумінні. Запропоновано тезу, що провідна роль у розкритті явища культури як головного фактора космічної еволюції людства належить Живій Етиці - філософії космічної реальності, актуальність наукового вивчення якої дедалі зростає.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвокогнітивні характеристики символу у філосфському дискурсі М.Бердяєва. Доведено, що цілісне уявлення про символ у контексті когнітивної лінгвістики розширює можливості дослідження зв'язків мови та свідомості. Ситематизовано ознаки філософського дискурсу, до наукового обігу введено поняття "універсальний екзистенційно-смисловий символікон", "символічний рівень мовної особистості", "екзистенційно-гносеологічна компетенція". За допомогою комп'ютерних програм створено частотний словник мови М.Бердяєва, мапи текстів, які виявляють ритм і коефіцієнти сполучуваності символів. Описано смислову динаміку символу у дискурсі М.Бердяєва, конкретизовано лінгвокогнітивні механізми символічної діалектики (антитези, циклу, афоризму, ритму).

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано філософську концепцію подолання відчуження людини від суспільства у творчості М.О.Бердяєва - засновника персоналізму та екзистенціалізму. Показано, що основними шляхами подолання відчуження людини від суспільства є особистісна реалізація та духовне вдосконалення особистості. Проаналізовано концепцію нової релігійної свідомості М.О.Бердяєва як принципової основи оновленої форми існування суспільства, що має велике значення на сучасному етапі становлення української національної ідеї. Проведено дослідження синтези екзистенціалізму та персоналізму у вченні М.О.Бердяєва про Боголюдину. Доведено, що дана теорія може позитивно впливати на розвиток самосвідомості сучасного українського соціуму та бути засобом подолання зовнішніх і внутрішніх суспільних проблем. Розкрито сутність бердяєвської концепції свободи як основного принципу сутнісної ознаки людської особистості, яка реалізується в ідеї первинності особистісного начала по відношенню до соціально-комунікаційного у людському бутті та обумовлює формування нових духовних потреб, ціннісних орієнтацій та очікувань особистості. Вперше бердяєвську концепцію творчості як шляху подолання відчуження людини від суспільства використано в процесі дослідження сучасного стану соціальних інститутів за умов глобальних релігійних і політичних криз та духовної синтези, спрямованої на їх подолання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано, що російський філософ, незалежно від західноєвропейських мислителів, знайшов свій російський шлях розуміння релігії та соціальності людини. Аналіз фундаментальної філософії статі дозволяє стверджувати, що концепцію В. Розанова, як і психоаналіз З. Фрейда, можна вважати пансексуалізмом. Виявлено, що на самому початку XX ст. В. Розанов намагався вирішувати проблеми, характерні для сучасного релігійно-філософського мислення, він вказався в певному сенсі пророком, що передбачив багато ідей та тенденції філософських, культурологічних і соціальних концепцій другої половини XX ст. Історико-філософські паралелі із творчістю В. Розанова приводять нас до структуралістських, постмодерністських і феміністських концепцій.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження принципових аспектів філософії мови, естетики та герменевтики Г.Шпета - одного з найбільш визначних російських філософів початку ХХ ст. Надано філософські внутрішні характеристики мови, що подані в філософії Г.Шпета як змістовні й естетичні феномени. Проведено аналіз феноменології Г.Шпета в контексті філософських семантичних теорій для виявлення зовнішніх і внутрішніх особливостей філософії мови й естетичної свідомості. Запропоновано й обгрунтовано нову періодизацію філософської еволюції Г.Шпета.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-персоналістичний аналіз творчості російського релігійного філософа І.О. Ільїна. Розкрито суть і значущість духовного відновлення людини як явища метафізичного, онтологічного та гносеологічного порядку, а також як ідеї, що поєднує роботи різних тем мислителя до філософської концепції, яка розкриває зміст людського буття. Виявлено специфіку зміни поглядів розвитку теорії духовного відновлення І.О. Ільїна. Показано необхідність осмисленя онтології людини в його роботах, що містить уяву про суть людини та її душі, як базового вчення у сприйнятті філософії духовного відновлення. Розглянуто духовне відновлення в житті конкретної людини як життєву стратегію духовної самореалізації особистості. Розкрито суть і специфіку феноменологічного методу як способу реалізації духовного оновлення особистості.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію європейського адогматизму. Зазначено, що адогматичне мислення виводиться з античного скептицизму та пов'язується з екзистенціальною філософією, зокрема, з філософією С. Кіркегора і Л. Шестова. Розглянуто термін "європейський адогматизм" у контексті узагальненого аналізу критичних течій скептицизму, нігілізму та постмодернізму, кожна з яких є джерелом ментально-креативних і онтологічних особливостей адогматизму. Адогматизм базується на найбільш плідніх ідеях цих філософій і надає їм нових синтетичних смислів та значення, за цього він поступово перетворюється у самостійну парадигму, спрямовану на виявлення й аналіз найбільш гострих суперечностей буття та мислення (абсурду, парадоксів, конрадикцій). За використання текстового підгрунтя праць С. Кіркегора, Л. Шестова як найбільш видатних фундаторів європейського адогматизму у полемічному аспекті висвітлено теорії Ф. Ніцше, Е. Гусерля, М. Гайдеггера, А. Камю, М. Бердяєва й інших представників критичного філософського знання. Проаналізовано простір європейського мислення у контексті поєднання віри та розуму, що дозволило сформулювати метафізичний постулат "віра є ентелехія розуму" та встановити онтологічний зв'язок між цими основоположними філософькими категоріями. На підставі розгорнутого тлумачення цього постулату запропоновано концепцію інтегрального раціоналізму, спрямовану на гармонійне поєднання філософських, наукових і релігійних форм пізнання світу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст