Досліджено феномен відчуження як амбівалентне явище, що за своєю природою володіє як негативними, так і позитивними характеристиками. Відзначено, що позитивні характеристики феномену відчуження тривалий час фактично ігнорувалися філософською думкою. Констатуючи той факт, що на сьогоднішній день негативна тенденція так і залишається провідною, зазначені і на не менш важливих позитивних характеристиках феномену. Кардинально змінюються акценти стосовно питання доцільності подолання його з буття людини. Форми прояву відчуження свідчать про його багатогранність і демонструють потенційний та дійсний стан феномену. Для різнобічного та комплексного дослідження його мислителі сьогодні все активніше залучають дані найважливіших сфер соціальної дійсності, а це сприяє виникненню нових відтінків феномену: політичне відчуження, культурне, естетичне, педагогічне тощо. Філософський аналіз кожного з аспектів окремо та в цілому дозволяє простежено динаміку розвитку й особливостей відчуження за умов сьогодення.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

  Скачати повний текст

Показано, що загостреність проблем перехідного суспільства спричинюють духовні кризи особистості, спонукають її до трансформації, одним із засобів якої є духовні практики. З'ясовано, що "духовні практики" - це чуттєво-предметна діяльність людини, спрямована на освоєння та контроль власних психофізіологічних і духовних сил з метою самореалізації. Здійснено на базі системного підходу теоретичну реконструкцію духовних практик у різних світоглядних традиціях. Проаналізовано засоби та виокремлено основні типи сучасних духовних практик. Виділено особливості трансформації особистості у процесі духовних практик і розроблено типологію трансформованої особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структуру обжитого простору та з'ясовано місце "іншого", "чужого", "відторгненого" у картині цього простору. Зроблено спробу визначити суть зазначених феноменів у соціальному просторі та розкреслити загальну конфігурацію обжитого світу у контексті їх трактування. Створено теоретичну базу для аналізу феноменів, які не визнаються такими, що належать до простору нормального. Визначено теоретичний зміст понять "інше", "чуже", "відторгнене". Запропоновано методику аналізу в єдиному проекті феноменів відторгнення як механізму відтворення соціуму та відторгнення власного обжитого простору. Значну увагу приділено ієрархії рівнів відторгнення з метою з'ясування можливостей відтворення ціннісної основи певної соціальної спільноти, що є особливо плідним у разі звернення до історичних картин обжитого світу. Наголошено на значимості розрізнення між межово відторгненим і таким, що певна духовна парадигма згодна з фактом його присутності, погоджується терпіти. Запропоновано дослідницький прийом, а саме - аналіз Терпимого в одному аспекті з відторгненим. Виявлено та проаналізовано загальні принципи розкреслення метафоричної схеми обжитого простору, в якій висвітлено місце кожного дослідженого феномену, а також виявлено чисельні перехідні форми відчуження та відторгнення, які формують унікальність кожного варіанта конфігурації обжитого простору.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відчуження в контексті соціальної філософії Франкфуртської школи, висвітлено причини, форми та наслідки процесу відчуження як на рівні соціуму, так і на рівні окремого індивіда. Окреслено шляхи оптимізації відчуження у фракфуртських мислителів. Розглянуто концепцію авангардного мистецтва як основи гносеологічно-естетичного варіанта подолання відчуження. Доведено, що концептуальний апарат аналізу проблеми відчуження, закладений представниками Франкфуртської школи, є актуальним для аналізу ряду сучасних проблем, пов'язаних з глобалізацією, таких як вестернізація суспільних ідеалів і цінностей, маніпулювання свідомістю за допомогою мас-медіа, тотальне економічне координування суспільством. Запропоновано концепцію духовного оновлення за допомогою авангардного мистецва як ефективний спосіб протидії інтелектуальному закріпаченню, морально-духовному занепаду та гуманізації освітньо-виховного процесу у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження феномену самовдосконалення як чинника подолання відчуження. Розкрито сутність поняття відчуження, доведено, що прояви даного явища відзначаються мінливим або усталеним характером. З'ясовано, що всі конкретні прояви відчуження мають однакову структуру, яка повністю не описується ні класичними, ні некласичними концепціями. Розкрито сутність відчуження як об'єктивного (взаємодія людини та суспільства) та суб'єктивного (внутрішній конфлікт індивіда) феномену. Розкрито особливості самовдосконалення як внутрішньоглибинного принципу моделювання сутності особистості, формування та становлення її справжнього "Я" як якісно нового рівня антропобуття людини. Розкрито сутнісні характеристики та динаміку взаємопов'язаних між собою складових процесу самовдосконалення, якими є самоусвідомлення, самопізнання та саморозуміння, що забезпечують розототожнення людини з її дискурсивною субперсоналією та кристалізацію її "Я". Доведено, що застосування духовних практик є ефективним засобом подолання або зняття відчуження.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано філософську концепцію подолання відчуження людини від суспільства у творчості М.О.Бердяєва - засновника персоналізму та екзистенціалізму. Показано, що основними шляхами подолання відчуження людини від суспільства є особистісна реалізація та духовне вдосконалення особистості. Проаналізовано концепцію нової релігійної свідомості М.О.Бердяєва як принципової основи оновленої форми існування суспільства, що має велике значення на сучасному етапі становлення української національної ідеї. Проведено дослідження синтези екзистенціалізму та персоналізму у вченні М.О.Бердяєва про Боголюдину. Доведено, що дана теорія може позитивно впливати на розвиток самосвідомості сучасного українського соціуму та бути засобом подолання зовнішніх і внутрішніх суспільних проблем. Розкрито сутність бердяєвської концепції свободи як основного принципу сутнісної ознаки людської особистості, яка реалізується в ідеї первинності особистісного начала по відношенню до соціально-комунікаційного у людському бутті та обумовлює формування нових духовних потреб, ціннісних орієнтацій та очікувань особистості. Вперше бердяєвську концепцію творчості як шляху подолання відчуження людини від суспільства використано в процесі дослідження сучасного стану соціальних інститутів за умов глобальних релігійних і політичних криз та духовної синтези, спрямованої на їх подолання.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні та філософські засади феномену нігілізму в європейській історії XIX - XX ст. Наголошено, що послідовний аналіз нігілізму потребує постійної уваги до питань методології дослідження. Окреслено ескізний образ нігілізму, репрезентований в його основних характеристиках. Акцентовано увагу на багатоаспектності феномену нігілізму, розглянуто три його основні складові: як умонастрій індивіда або групи індивідів (індивідуально-психологічний аспект); як певна ідеологія і відповідний їй суспільний рух; як філософське кредо, символ віри, в якому зафіксована квазірелігійна компонента у свідомості нігіліста. Вказано на парадоксальність амбівалентності нігілізму. Зазначено, що нігілістичний спосіб вирішення проблем екзистенції людини призводить до їх збільшення. З'ясовано, що панівним компонентом нігілізму є метафізичний бунт, реалізований у філософському кредо, а інші складові досліджуваного вчення мають здатність утворювати різні форми суспільної свідомості, в яких їх деструктивність частково компенсовано у межах правової регуляції відносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні концепції відчуження, представлені в світовій філософській думці та запропоновано поняття відчуження, яке виражає основні аспекти феномену відчуження в сучасному соціумі. Розкрито механізм відчуження, який полягає в тому, що порушується особистісна і соціокультурна ідентичність. Проаналізовано домінуюючі соціокультурні парадигми в контексті проблеми відчуження та форми відчуження людини за умов сучасного соціуму. Спрогнозовано динаміку відчуження за умов "інформаційного суспільства" та окреслено можливі шляхи мінімізації відчуження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано визначення самотності, представлені зарубіжними та вітчизняними вченими, наведено авторське визначення самотності. Представлено онтологічний статус самотності. Запропоновано її онтологічну модель, яка відображає динаміку появи самотності як системного цілого. Серед восьми теоретичних підходів до самотності значне місце приділено екзистенціальній концепції, яка у філософському осмисленні самотності посідає особливе місце. Розкрито феноменологію самотності через генезис самотності відповідно з розвитком компонентів "Я-" і "Ми - свідомість" людини. Виявлено та розглянуто тенденції самотності (самотність як усамітнення та негативна самотність), чоловіча та жіноча іпостасі феномену самотності на певних етапах розвитку особистості людини, дві форми прояву самотності - зовнішню та внутрішню, причини самотності, взаємопов'язані з комунікацією та соціальною адаптацією, та шляхи втечі та реального подолання самотності.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен соціального відчуження в основних сферах суспільного життя: політичній та економічній. Виявлено шляхи його подолання у сучасній Україні. Зазначено, що першопричиною соціального відчуження є порушення вихідної єдності природно-соціальної цілісності людини. Об'єктивною підставою подальшого поглиблення соціального відчуження у суспільному способі життя є система розподілу праці, яка відчужує переважну більшість людей від розумово-пізнавальної пошуково-аналітичної роботи мислення. Виявлено об'єктивні причини соціального відчуження та розкрито механізм його прояву в економічній і політичній сферах суспільства та визначено шляхи мінімізації його негативного впливу на них.

  Скачати повний текст