У монографії в контексті гуманітарної міждисциплінарності, поєднання історичних, філософських, політологічних, соціологічних і культурологічних методів пізнання, з позицій цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного підходів розглядається феномен української цивілізаційної ідентичності, її витоки, становлення та сучасний стан. З'ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, ії структура: етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові, зв’язок цивілізаційної ідентичності з менталітетом і глобалітетом у динаміці історичного поступу та трансформації, починаючи з епохи Середньовіччя, Києво-Руської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном. Показано історичну місію українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі XIX-XX ст., роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в трансформації ідентичності, висвітлено причини кризи і розколеності ідентичності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікації процесу українства загалом. Центральне місце відведено дослідженню специфіки цивілізаційної ідентичності незалежної України, ролі ії складових – етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності, розкрито вплив на них міжнаціональних відносин, демократизації суспільства, цифровізації та глобалізації сучасного світу, агресивної політики Росії на чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, ролі держави та громадянського суспільства в активізації ідентифікайного процесу в сучасній Україні та його перспектив. Розрахована на науковців, викладачів історії, філософії, культурології, соціології, соціальної психології, політології, етнології, учителів, аспіратів і студентів, усіх, хто цікавиться українською історією, методологією її цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного пізнання.

Книга містить компаративний аналіз культурологічних проблем давньослов’янського та українського культурного середовища з подібними тенденціями у європейських країнах в епоху Середньовіччя з метою довести присутність київської культурної традиції у європейському соціумі, починаючи з часів Давньої Русі. Для науковців, викладачів і студентів закладів вищої освіти, громадських і політичних діячів, учителів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів, журналістів, а також для тих, хто цікавиться культурним розвитком України в контексті європейського культурного дискурсу в епоху Середньовіччя.

У монографії представлено результати досліджень духовної культури населення великого географічного регіону України. Досліджено широкий спектр проблем, зокрема, мобільне мистецтво палеолітичної доби, поховальний обряд енеоліту, трипільську антропоморфну пластику, кургани доби бронзи та ранньозалізного віку, могильники ранньослов’янського та ранньосередньовічного періодів, середньовічне ювелірне мистецтво, історію досліджень пам’яток духовної культури у ХІХ–ХХ ст.