Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії "Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки" наведено теоретичні засади дослідження впливу цифровізації економіки та сталого розвитку на соціально-трудову сферу. Визначено методологічні підходи до оцінювання ризиків у цій сфері, обумовлених цифровізацією економіки. Обґрунтовано концептуальні підходи до виявлення перспектив розвитку цифрових компетентностей працівників і напрямів розвитку системи управління персоналом організації в умовах цифрової трансформації економіки. Розкрито концептуальні засади та стратегічні напрями посилення інформаційної безпеки у трудовій сфері при цифровізації економіки. Визначено концептуальні, стратегічні та інституційні засади управління процесами трансформації соціально-трудових відносин в умовах цифровізації. Розроблено стратегічні напрями активізації громадянського суспільства через використання ІКТ, цифрових і мережевих технологій. Запропоновано Дорожню карту модернізації системи взаємодії суб’єктів ринку праці соціально-трудових відносин та економічних відносин в умовах цифрових трансформацій. Монографію підготовлено за результатами НДР "Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки" (номер держреєстрації 0119U001481) в межах Цільової комплексної програми НАН України "Траєкторія сталого розвитку України на період до 2030 року". У монографії "Сталий розвиток авіаційного транспорту України: стратегічні сценарії та інституційний супровід" досліджено проблеми сталого розвитку авіаційного транспорту України шляхом висвітлення завдань стратегічного управління безпекою, ідентифікації рівня сталого розвитку в безпековому вимірі, визначення загроз і ризиків стратегічного управління, методологічних засад стратегування та інституційного супроводу. Разом із глобальним рівнем системи стратегічного управління безпекою авіаційного транспорту розглянуто регіонально-міжнародний і національний рівні, тенденції розвитку теоретичних засад досліджень ; розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного управління. Сформовано структуру та систему індикаторів, визначено межі безпечного існування, причому кількість градацій пов’язана з поняттям розширеного «гомеостатичного плато», а їх кількісні значення – з методом t-критерію Стьюдента. За сучасною методологією інтегрального оцінювання з динамічними ваговими коефіцієнтами ідентифіковано рівень сталого розвитку авіаційного транспорту. Здійснено ідентифікацію загроз із застосуванням концепції національного управління ризиками авіаційного транспорту України; визначено перелік загроз і їх важливість на основі методу дисбалансів; встановлено рівень безпеки за тестом коефіцієнта послідовності ймовірностей; виконано фрактально-статистичний аналіз системи управління безпекою авіаційного транспорту. Запропоновано новий підхід до стратегування за принципом "майбутнє визначається траєкторією в майбутнє" (концепція технології науково-стратегічного форсайтингу), а також інституційні заходи щодо сталого розвитку авіаційного транспорту України на різних рівнях регулювання.