У центрі дослідження перебувають реальні читачі Шевченка, українські інтелігенти, які зрозуміли поета і його твори, нечитачі ‒ маса селян, котрі Шевченка не могли прочитати, бо були неписьменними, й ті інтелектуали, що поетову творчість прочитали, але не зрозуміли, як сучасники поета, так і представники наступних поколінь, як на Наддніпрянщині, так і в Галичині ХІХ ст. Авторка розглядає рецепцію творчості Шевченка на підставі найрепрезентативніших джерел особового походження: листування, щоденників, спогадів, автобіографій, зауважуючи й наступну інтерпретацію ‒ не тільки літературно-критичну, а й словникову, публіцистичну, мистецьку, історичну, політичну. У реконструкції нечитача використано не тільки джерела особового походження, яких обмаль, а й джерела інтерпретаційні: полемічні, наукові праці, що залишаються поза широким науковим обігом. Окрему увагу приділено екстремальній літературно-критичній інтерпретації Шевченка, що суперечила «горизонту сподівань» читача. У книжці згадано також російську і польську рецепцію й інтерпретацію, щоб показати: творчість Шевченка долала етнічні межі.

У виданні зібрано статті, у яких комплексно досліджено складні теоретико-літературні проблеми творчості Тараса Шевченка, її провідні теми і мотиви, головні образи-концепти, а також жанри, питання поетики і мови, що в підсумку розкриває оригінальність художньої свідомості митця, його духовного світу і ціннісних орієнтирів. Для науковців, студентів-філологів, учнів старших класів середньої школи.

У виданні зібрано статті, в яких наведено основну інформацію про майже всі відомі, в тому числі и незнайдені, твори живопису і графіки Шевченка, провідні жанри його образотворчої спадщини, її визначальні художні особливості. Для науковців, студентів-філологів, учнів старших класів середньої школи.