У книзі висвітлено лінгвістичне новаторство Івана Франка-термінознавця і термінотворця, чиї лінгвокогнітологічні за своєю суттю ідеї на століття випередили тогочасну українську (й не лише) мовознавчу думку й створили методологічне Підґрунтя для постання новітніх міждисциплінарних наук: української лінгвополітології, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, теорії комунікації. Окреслено історичну значущість мислителя-енциклопедиста в модернізації українського мовно-культурного простору, становленні й розбудові української наукової мови та її репрезентанта – терміносистеми, у створенні національної школи політичного мислення. Шляхом когнітивно-дискурсного аналізу омовлено особливості ключових Франкових концептів як способу авторського смисло- і світотворення. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, учителів та тих читачів, які цікавляться проблемами антропологічного термінознавства й лінгвістичного франкознавства.