У пізньому есеї «Невпокій в культурі» (1930), одному з найвідоміших, але й найскладніших своїх творів, Зиґмунд Фройд (1856-1939) досліджує динамічні та афективні основи процесу культури. В парадигмі «другої теорії потягів» та «другої топіки» – структурної теорії психічного апарату – він переосмислює і водночас поглиблює свої давніші міркування про виникнення і логіку культури й цивілізації. Концептуальним ядром є спостереження: розвиток культури неминуче пов'язаний з наростанням почуття провини. Пильно простежений також метапсихологічно виснуваний взаємозв'язок між культурно зумовленою відмовою від задоволення потягів, усамостійненням потягу смерті і вивільненням внутрішньої деструктивності. «Невпокій в культурі» – один із найзначущіших психоаналітичних внесків до культурної антропології та один із найвпливовіших творів сучасності.

Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення – зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі. Ми маємо вивчати уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни – Карибської кризи.

Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження… Усе це — не декорації комп’ютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки. У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні. Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у своїй книжці розповідають радіобіологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова.

Шостого серпня 1945 року на Хіросіму було скинуто атомну бомбу,. Ця подія в одну мить затягнула світ у нову добу—добу зброї, наділеної такою нищівною могуттю, що перед нею не встоїть геть нічого. Та цього ніколи не сталося б без волі людей, які санкціонували, розробляли та готували атомну зброю до використання. Журналісти Кріс Воллес та Міч Вайсс знайомлять із тими, хто долучився до створення бомби, відкриваючи їхні мотиви, сумніви та моральні конфлікти. Це історія Джуліуса Роберта Оппенгеймера та його команди науковців у Лос-Аламосі, новопризначеного президента США Гаррі Трумена, військового льотчика полковника Пола Тіббетса та його підлеглих. Одначе так само це історія дівчинки на ім’я Хідеко Тамура з Хіросіми, чиє життя невдовзі зміниться до невпізнанності через появу небаченої зброї. Перед вами невідома історія найвеличнішого та найнебезпечнішого винаходу людства...

Зведено, узагальнено, проаналізовано та обговорено дані про найдраматичніші за наслідками радіаційні та ядерні події в історії людства: випробування ядерної та термоядерної зброї, атомні (ядерні) бомбардування японських міст, радіаційні та ядерні інциденти, аварії, ядерно-радіаційну катастрофу, що трапилися з часу інтенсивного розвитку ядерних технологій, аварії на підприємствах атомної промисловості і енергетики, атомних підводних човнах, супутниках та інших об’єктах. Певна увага надана так званим побутовим радіаційним аваріям, пов’язаним із втратою чи викраденням джерел іонізуючих випромінювань. Книга розрахована на широке коло читачів.