Світ і донині не може сказати: «Я знаю Сковороду», хоч про життя і творчість українського генія розповідають тисячі видань. До творення цього доробку долучилися й автори збірки. Іван Драч і Віра Мельник написали кіносценарій «Варсава» — цим ім’ям з потрійним змістом: син Сави, апостол-праведник та син миру, тобто громадянин світу, любив називати себе Григорій Сковорода. У майбутньому фільмі він постане живим і сучасним, мудрецем, який не повчає, а навчає. Тим часом Юрій Мушкетик у повісті «Диявол не спить» змальовує ситуацію, коли мудрий філософ не спромігся відповісти на численні запитання-докори свого колишнього спудейського кривдника, а нині теж бездомного блукальця Сидора Даниленка. Чи письменник усе-таки свідомо не дав слова Сковороді? Хай читач подумає...