У книзі досліджується історія вітчизняної дипломатії в часи становлення, розвитку та занепаду Української ранньомодерної держави ХУІІ-ХУІІІ ст. Зовнішньополітична діяльність Гетьманату представлена на широкому тлі міжнародних відносин Центральної і Південно-Східної Європи, з урахуванням зовнішніх і внутрішніх викликів, які прямо чи опосередковано формували напрями, мету та завдання поточної дипломатичної роботи. Проаналізовано зовнішньополітичні акції та дипломатичні практики як визнаних в Україні гетьманських урядів, так і уряду П. Орлика в екзилі, Запорозької Січі, окремих козацьких лідерів Правобережжя, а також спроби використання неофіційних каналів дипломатичного впливу, що спостерігалися з боку українських автономістів після ліквідації російським імперським центром національних інститутів державності. Увагу звернуто й на дипломатичний церемоніал посольської служби Української держави у ранньомодерну добу та її відповідність тогочасним світовим аналогам. Книга адресована науковцям, викладачам, студентам і дипломатам, а також усім, хто цікавиться минулим України і Європи, історією міжнародних відносин та дипломатичної сфери.