Перед вами шосте видання Антології – з найкращими взірцями української поезії XX століття – від Тичини до Жадана. В антології доволі широкий – понад 150 поетів і 1500 віршів – і більш-менш об'єктивний зріз нашої поезії – і модерної, і традицій¬ної Власне, тут поезія, як вона є – без поділів на школи, сама хронологія. Щодо розташування поетів. За основу взято хронологічний принцип: від старших – до молодших. Кілька винятків, серед яких: Тичина, з якого починається перша частина антології; Йогансен, з якого починається частина друга, і Жадан, чиїми віршами антологія закінчується. Переважну більшість віршів цієї антології написали молоді поети – у віці до 30-35 років. У цьому контексті зверну увагу на Василя Чумака та Мирослава Кушніра, чиї ранні смерті – 18 і 22 роки – не дали їм розкритися на повен голос (першого розстріляли денікінці, а другий, оточений ворогами, підірвав себе гранатою і загинув як герой УПА). Було чимало й таких, що встигли зблиснути в періодиці – і пропали в пекельному вирі «совєтизації» та Другої світової, не залишивши по собі навіть дати народження, як от Євген Бунда. Або сумна історія абсолютно невідомого і абсолютно дивовижного поета Василя Труша-Коваля!