Ґолда Меїр — перша жінка, яка очолила сучасну західну державу — пройшла довгий шлях. Вона народилася в Києві у бідній родині, а після еміграції до США навіть мусила пропускати школу, щоб допомагати батькам у крамниці. Натхненна мрією про самостійну єврейську державу, переїхала в Підмандатну Палестину, щоб обробляти землю. Ніхто й уявити не міг, що скромна іммігрантка стане однією із засновниць Ізраїлю й обійматиме не одну ключову посаду в державі: спочатку міністра праці, потім міністра закордонних справ і зрештою прем’єр-міністра в чи не найдраматичніший відтинок історії Ізраїлю — під час Війни Судного дня. Автобіографія Ґолди Меїр читається як захопливий роман. Тут є місце майже безнадійній боротьбі, у якій все ж вдається перемогти, секретним переговорам з королями й президентами, і, звичайно, великій любові до свого народу та своєї землі, завдяки якій жменька відчайдухів виводить молоду державу з низки економічних і соціальних криз і виходить переможцями у війні проти значно могутніших сусідів.