Среди других новых наук, которые начали активное движение по постсоветскому пространству, оказалась и "имиджелогия". Она вызвана к жизни не только новой ролью средств массовой коммуникации, когда общество становится информационным, и теперь появляется информационное оружие. Это также связано с тем, что современное общество становится все более плюралистическим, и каждая из социальных групп начинает защищать свои интересы в информационном пространстве. Они порождают свои имиджи и борются с имиджами своих врагов. Поэтому необходимо владеть методами этой борьбы, которые помогает познать "имиджелогия", а именно: имидж как составляющая современной цивилизации; инструментарий имиджелогии и его использование (эмоционализация, вербализация, дистанцирование и др.); имидж в разных контекстах (имиджи политиков, бизнеса, поп-звезд, организации); персональная имиджелогия; имиджи врагов.

Експериментально досліджено соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично-активних суб'єктів. Отримано ієрархічну організацію соціальних стереотипів політично активних суб'єктів та їх семантичні наповнення. Виділено ознаки, які є основами для класифікації й стереотипізації особи, яку сприймають. Проведено аналіз відмінностей в психологічному змісті стереотипних образів за описом їх піддослідними Києва та Санкт-Петербурга. Виявлено категоріальні структури буденної свідомості, крізь призму яких відбувається сприймання офіційної особи.

Статья посвящена феномену политической элиты в условиях переходного периода. Рассматриваются этимологические и исторические источники понятий "элита" и "политическая элита". Описываются психологические предпосылки влияния трансформативных процессов на формирование новой элиты. Предложен ряд психологических качеств, обусловливающих успешное функционирование элитных представителей в обществе переходного типа.

Викладено різні концепції, що визначають адаптивність особистості за умов соціальної кризи. Визначено види адаптації різноманітних соціальних і вікових груп. Подано психологічну характеристику прогресивних і регресивних адаптантів.

Висвітлено поняття "конфлікту" в різних галузях людського знання. Розглянуто наукові підходи щодо вирішення конфліктних ситуацій.

Рассмотрены вопросы взаимоотношения власти и масс в сфере политики. Предложен комплексный подход к раскрытию соотношений понятий "человек-государство", "личность-общество", "гражданин-власть", а также "народ-государство", "массы-общество". Изложены теоретико-методологические основы массового общественного сознания и поведения. Проанализированы особенности формирования гражданского общества, приведены результаты исследования феномена власти. Рассмотрены вопросы политического сознания и политической культуры. Приведены данные социологического исследования по вопросам доверия Президенту, Верховной Раде, правительству.

Приведена общая характеристика теоретических исследований в области конфликтов. Освещена сущность конфликта и конфликтологии. Рассмотрен конфликт как объект изучения и управления. Описаны основные функции и последствия конфликтов. Раскрыты содержание современной методики изучения состояния трудовой конфликтности на предприятиях, стратегия управления конфликтами. Проведена оценка поведения людей в конфликтах. Проанализирована роль общения и стиля руководства в предупреждении конфликтов, приведены общие рекомендации руководителям коллективов по предупреждению конфликтов.

Розкрито політико-психологічні аспекти впливу на електорат у ході передвиборних та виборчих кампаній різних рівнів, сутність базових та диференційних політико-психологічних передвиборних та виборчих технологій, описано їх форми, методи, прийоми і способи. Викладено підходи до організації та функціонування штабу виборчої кампанії.

Раскрыты политико-психологические аспекты влияния на электорат в ходе предвыборных и избирательных кампаний различных уровней, сущность базовых и дифференциальных политико-психологических предвыборных и избирательных технологий, описаны их формы, методы, приемы и способы. Изложены подходы к организации и функционированию штаба избирательной кампании.

Раскрыта сущность манипуляции сознанием (МС), приведена технология манипуляции как закрытое знание. Проанализированы знаковые системы: языки чисел и образов, мир звуков и запахов. Определены типы (логический и аутистический) и оснащение мышления. Охарактеризованы эмоциональное воздействие как предпосылка манипуляции, а также наука как инструмент МС. Проанализированы средства массовой информации как манипуляция семантики и риторики.

Досліджено ціннісно-настановчий та діяльнісний аспекти політичної культури особистості в їх єдності та взаємозв'язку. Виявлено суперечливий характер прояву політичної культури молоді за сучасних соціокультурних умов. Проаналізовано вплив психологічних чинників (змістових складових мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, способу міжособистісної взаємодії та структури ціннісно-смислових орієнтацій) на особливості прояву політичної культури студентської молоді. Визначено основні психологічні детермінанти реалізації даної якості та сучасні стилі політичної активності студентської молоді.

На основі використання історичної психології як загальнопсихологогічного методу реконструкції соціальності розглянуто проблеми культурно-історичної детермінації психічної діяльності. Особистість досліджено у власне людському, культурно-історичному просторі та розглянуто як історичне за своєю сутністю, соціально-зумовлене породження ментальних структур, як продукт і конденсат культури. Запропоновано варіант двобічного осмислення особистості: шляхом зіставлення її з іншими членами соціуму, що створюють спеціальні культурні умови, необхідні для розвитку індивідуальної свідомості та методом розкриття її власного унікального засобу соціалізації. Як матеріал для історико-психологічної реконструкції використано об'єктивовані в культурному просторі результати творчої діяльності суб'єктів, зокрема, Гете, насичені афективним і когнітивним змістом. Досліджено взаємозв'язок і взаємозалежність між психотипом та історичним процесом. Відтворено історію особистості Гете на підставі результатів його психокультурної діяльності. Обгрунтовано тезу про те, що художні об'єктивації, які є проекцією людської психіки, завжди створені з елементів дійсності, тому вони не можуть не бути відбиттям цієї дійсності в її психологічних аспектах: пануючих умонастроях, засобах мислення, особливостях переживань, тобто відображенням на рівні аксіології загальних закономірностей психічної діяльності, властивих усім представникам конкретної історичної епохи. На цій підставі запропоновано вважати їх історико-психологічним свідченням часу.

Проаналізовано психологічні детермінанти відносин особистості та держави. Визначено раціональні та ірраціональні складові сприймання держави особистістю. Розглянуто особливості аксіологічного виміру держави та його втілення у відповідному правовому та економічному просторі. Наведено емпіричну верифікацію особистісно-психологічних моделей образу держави.

Проанализированы психологические детерминанты отношений личности и государства. Определены рациональные и иррациональные составляющие восприятия государством личности. Рассмотрены особенности аксиологического измерения государства и его воплощения в соответстующем правовом и экономическом пространстве. Приведена эмпирическая верификация личностно-психологических моделей образа государства.

Визначено смислопродукуючі чинники тематизації масової відеопродукції: бойовиків, фільмів жаху, еротики і порнографії у контексті функціонування та розвитку соціальних систем. Проаналізовано історико-соціальні, теоретико-соціологічні та соціально-психологічні проблеми смислопродукуючого впливу відеопродукції даних жанрів на масову свідомість.

Определены факторы психологического воздействия тематизации массовой видеопродукции: боевиков, фильмов ужаса, эротики и порнографии в контексте функционирования и развития социальных систем. Проанализированы историко-социальные, теоретико-социологические и социально-психологические проблемы влияния психологического воздействия видеопродукции на массовое сознание.

Досліджено генезис теорії соціального конфлікту.

Исследован генезис теории социального конфликта.

Genesis of the theory of the social conflict is investigated.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.08 + Ю952 + Ф084

Рубрики:

Підсвідоме в розвитку суспільства

Особистість як соціально-психологічне явище

Політична психологія

Шифр НБУВ: ДС88945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано та обгрунтовано науково-психологічний підхід до аналізу відносин особистості й держави. Виокремлено 4 основні психологічні парадигми цих відносин: суб'єкт-суб'єктну, об'єкт-суб'єктну, суб'єкт-об'єктну, об'єкт-об'єктну, які безпосередньо втілюються у смисловому обміні між особистістю та державою, що регулюється образом держави (результатом соціальної перцепції особистістю держави) та концептом особистості (узагальненим тлумаченням пересічного громадянина, що є загальноприйнятим на рівні державних інститутів). Зауважено, що образ держави є складним багаторівневим утворенням, що може мати місце в індивідуальній та масовій психіці, а концепт особистості міститься у аксіологічному вимірі держави і безпосередньо виявляє себе у смисловому контексті ієрархічних, правових, економічних відносин.

Розглянуто питання індоєвропейської духовної традиції в контексті аналітичної психології швейцарського психоаналітика К.-Г.Юнга. Висвітлено роль неусвідомлюваних психічних процесів у політичному бутті, проаналізовано семантику етнокультурних стереотипів та соціально-політичних уявлень.

Рассмотрены вопросы индоевропейской духовной традиции в контексте аналитической психологии швейцарского психоаналитика К.-Г.Юнга. Освещена роль неосознаваемых психических процессов в политическом бытии, проанализирована семантика этнокультурных стереотипов и социально-политических представлений.

Сделана попытка анализа феномена "помаранчевой" революции с точки зрения глубинной психологии (психодинамической модели). Проведен также клинико-психопатологический анализ всех случаев госпитализации в Киевскую городскую клиническую психоневрологическую больницу №1 участников массовых акций протеста с различными формами психической патологии.

Розглянуто психосемантичні аспекти політичної свідомості сучасної студентської молоді. Наведено результати авторського лонгитюдного дослідження, проведеного з метою вивчення динаміки політичної свідомості студентів під впливом подій президентських виборів 2004 року.

Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.