Наведено соціокультурний аналіз моделей діалогу науки та релігії, наявних завдяки науковим, філософським і теологічним дискурсам, у контексті системних перетворень публічної сфери, артикульованої у дослідженні як інформаційно-комунікативний простір культури. Здійснено розробку аналітики науки та релігії на підставі синтезу двох запропонованих методологічних програм, як формально-логічної, яка передбачає теоретичні моделі взаємовідносин двох дисциплін, та соціокультурну, відповідно до якої базою визначення проблеми щодо співвідношення наукового та теологічного дискурсів є їх культурно-історична та суспільно-політична інтерпретація. За результатами дослідження зроблено висновок, що діалог науки та релігії відбувається в інформаційно-комунікативному просторі вітчизняної публічної сфери від початку її виникнення у другій половині XIX ст. за його подальшого функціонування у контексті культурних перетворень радянської та пострадянської доби.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано евристичні можливості традиційних і новітніх соціально-фіолософських концепцій стосовно суті, особливостей і ролі у новітній історії феномену "мас" з урахуванням чинників, пов'язаних з формуванням постіндустріальної цивілізації, процесом глобалізації, постанням нової інформаційної ери й епохою Postmodern. Акцентовано на можливостях концепції "мережевих суспільств" щодо аналізу особливостей "масовості", які мають місце як дієві альянси ("agents invisible") у сучасних суспільствах, віднесених М. Кастельсом до надбань Інформаційної Ери. У порівняльному аспекті проаналізовано класичні концепції Г.Ле Бона, Г. Маркузе, С. Московічі, Х. Ортеги-і-Гассета, В. Райха, Г. Тарда, З. Фройда, К.Г. Юнга, К. Ясперса та концепцій дослідників останніх десятиліть, зокрема, Ж. Бодрійяра, М. Кастельса, М. Мак-Льюена, К. Матсющіти, А. Негрі та М. Хардта, Дж. Нейсбіта, А. Крокера та М. Крокер, Г. Рейнгольда, Е. Тоффлера, Н.К. Хейлз. Розглянуто класичні та посткласичні концепції "мас", а також метаморфози концепту "масовості" у його ретроспективному ракурсі та у перспективному контексті.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне експериментально-теоретичне дослідження екологічної свідомості у проявах її природоплинної адаптації за умов наслідків техногенної (Чорнобильської) катастрофи. Запропоновано визначення поняття екологічної свідомості й емпірично обгрунтовано її властивості, особливості етогенезу (деформацій) у поведінкових екодиспозиціях побутового рівня. З'ясовано функціональні прояви буденної екологічної свідомості, надано їх інтерпретацію, розкрито закономірності психологічного їх адаптогенезу. Здійснено валідизацію методів й організації експедиційних, "польових" екопсихологічних досліджень масової буденної свідомості у масштабах регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-настановчий та діяльнісний аспекти політичної культури особистості в їх єдності та взаємозв'язку. Виявлено суперечливий характер прояву політичної культури молоді за сучасних соціокультурних умов. Проаналізовано вплив психологічних чинників (змістових складових мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, способу міжособистісної взаємодії та структури ціннісно-смислових орієнтацій) на особливості прояву політичної культури студентської молоді. Визначено основні психологічні детермінанти реалізації даної якості та сучасні стилі політичної активності студентської молоді.

  Скачати повний текст

Запропоновано та обгрунтовано науково-психологічний підхід до аналізу відносин особистості й держави. Виокремлено 4 основні психологічні парадигми цих відносин: суб'єкт-суб'єктну, об'єкт-суб'єктну, суб'єкт-об'єктну, об'єкт-об'єктну, які безпосередньо втілюються у смисловому обміні між особистістю та державою, який регулюється образом держави (результатом соціальної перцепції особистістю держави) та концептом особистості (узагальненим тлумаченням пересічного громадянина, що є загальноприйнятим на рівні державних інститутів). Зауважено, що образ держави є складним багаторівневим утворенням, що може мати місце в індивідуальній та масовій психіці, а концепт особистості міститься у аксіологічному вимірі держави і безпосередньо виявляє себе у смисловому контексті ієрархічних, правових, економічних відносин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст