На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури визначено стан і основні методологічні та теоретичні підходи до вирішення проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Наведено сутнісну характеристику культури користування кіберпростором. Удосконалено педагогічні технології виховання у студентської молоді особистісних якостей, що перешкоджають розвитку комп'ютерної залежності та сприяють вихованню культури користування кіберпростором.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне експериментально-теоретичне дослідження екологічної свідомості у проявах її природоплинної адаптації за умов наслідків техногенної (Чорнобильської) катастрофи. Запропоновано визначення поняття екологічної свідомості й емпірично обгрунтовано її властивості, особливості етогенезу (деформацій) у поведінкових екодиспозиціях побутового рівня. З'ясовано функціональні прояви буденної екологічної свідомості, надано їх інтерпретацію, розкрито закономірності психологічного їх адаптогенезу. Здійснено валідизацію методів й організації експедиційних, "польових" екопсихологічних досліджень масової буденної свідомості у масштабах регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано типи екологічної свідомості студентської молоді гуманітарного та технічного ВНЗ. Виявлено суттєві відмінності рівнів емоційного, пізнавального та практичного освоєння світу природи студентами гуманітарної, природничої та технічної спрямованості. Визначено принципи формування базових компонентів екологічної свідомості, а саме: "належності людини природній екосистемі", "єдності з живими істотами, віддаленими від людини в еволюційному ланцюгу", "невід'ємності кожного виду живих істот від екологічної системи Землі". Розроблено й апробовано методику еколого-психологічного тренінгу для формування та корекції ставлення до природи, яка базується на принципах послідовності корекційного впливу, організації психологічних стимулів і розвитку психологічної єдності з природою. Відзначено, що психологічним механізмом суб'єктного ставлення до елементів природи є ідентифікація з природними об'єктами. Показано різну ефективність методики за умов формування екологічної свідомості для різних категорій студентів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

  Скачати повний текст

Оцінено вплив несприятливих факторів довкілля на психофізіологічну діяльність людини. Виявлено взаємозв'язок комплексу психофізіологічних показників (уваги, пам'яті, прийняття рішень, психофізіологічної надійності, адаптивності, генеральної та поточної домінуючої мотивації) від умов життєдіяльності людини. Розроблено спосіб "Оцінка впливу екологічних умов на людину за психофізіологічним станом органіму". Встановленно зміни функціонування психофізіологічної діяльності людини за хронічного (більше 10-ти років) впливу несприятливих екологічних умов, що має прояв у стиску інтегральних психофізіологічних показників і відповідних інформативних комплексів, а також у зрушеннях і оберті динамічного психофізіологічного показника. Виявлено 4 комплексні фактори психофізіологічної діяльності людини (мотиваційний, інформаційно-адаптивний, сприйняття інформації та розумових здібностей), які є стрижнем процесу навчання для трансформованих промисловістю умов. Виявлено механізми психофізіологічної діяльності людини, які характеризують ступінь сприйняття суб'єкта до негативної сугестивності. З використанням розробленого способу тренувань знижених психофізіологічних функцій для зміцнення психофізіологічного стану людини та її адаптивності на несприятливих техногенно-трансформованих територіях перевірено адекватність застосування векторних, тензорних і спінорних моделей.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну структуру екологічної свідомості старшокласників, а також її компоненти: потребнісно-мотиваційний, світоглядний та когнітивний. Експериментально виявлено рівні їх розвитку у вихованців. Установлено необхідність проведення суттєвої корекції розвитку екологічної свідомості у старшокласників. Запропоновано технологію її формування - спеціальний еколого-психологічний тренінг. Виявлено психологічні проблеми екоосвіти в сучасному інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що провідними психологічними умовами розвитку екосвідомості старшокласників у системі позашкільної роботи є визначення вчителями особистості учня суб'єктом екологічно спрямованої діяльності, актуалізація життєвих цінностей у старшокласників; проектування та використання особистісно значущих творчих стратегій взаємодії "Я" зі світом природи; створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування екологічно опосередкованої свідомості. Висвітлено підходи щодо визначення її змістовної сутності, структури й основних властивостей. Запропоновано модель базових сфер екологічної свідомості, яка включає когнітивну, ціннісно-смислову та поведінкову сфери. Розкрито теоретико-методологічні засади гендерного опосередкування екологічної свідомості. Проаналізовано сучасні психологічні підходи щодо формування екологічної свідомості з урахуванням гендерного аспекту в освіті. Встановлено недостатній рівень розвитку компонентів когнітивної, ціннісно-смислової та поведінкової сфер екологічної свідомості учнів, з'ясовано її некомпліцитарний характер. Визначено психологічні принципи й умови формування екологічної свідомості школярів з урахуванням гендерного аспекту.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність екологічності свідомості особистості, обгрунтовано значення досліджуваного компонента як психологічної характеристики. Встановлено належність екологічності свідомості до суб'єктивного рівня функціонування психіки. Визначено місце екологічних цінностей у системі ціннісних орієнтацій особистості. Показано специфіку формування екологічності свідомості у осіб різного фаху. Виявлено, що представники гуманітарних професій характеризуються емоційно-оціночним, а природничих спеціальностей - функціонально-динамічним ставленням до екологічної реальності. Вперше визначено цілісність характеристик екологічності свідомості, що відображаються у варіативності її проявів у когнітивній (предметність, константність, структурованість), афективній (імпульсивність, рефлексивність), діяльнісній (динамічність, сталість, стійкість) та світоглядній (мотиви - цілі) сферах. Побудовано семантичний простір груп екологічних і неекологічних понять, здійснено реконструювання образу екологічної ситуації в свідомості особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру екологічної свідомості та визначено психологічно-педагогічні засоби ефективності її розвитку у підлітків - учасників скаутського руху. Виокремлено й узагальнено у відповідній моделі структурні компоненти екологічної свідомості особистості. Виявлено критерії та рівні розвитку даної свідомості підлітків. Наголошено на необхідності розвитку зазначеного феномена засобами екорозвивального середовища скаутського руху, що сприяє активізації екологічної активності особистості, її самореалізації, відповідальному ставленню до власного та суспільного розвитку, творчому розв'язанню екологічних проблем. Наведено технологію розвитку екологічної свідомості у підлітковому віці. За результатами дослідження розроблено висновки та рекомендації для вдосконалення змісту та форм екологічної освіти, розвитку свідомості у відповідному аспекті підлітків за умов їх залучення до участі у скаутському русі.

  Скачати повний текст

Розглянуто філо- й онтогенетичні засади й адаптаційно-захисний потенціал соціалізації як механізм самовідтворення соціумів. Проаналізовано феномен сучасного медіасередовища, зокрема, його зміст та якісні ознаки, які дають підстави кваліфікувати його як агресивне та потенційно деструктивне. Досліджено ризики соціалізації в агресивному медіасередовищі, які активуються за умов послаблення традиційних інститутів соціалізації та некомпетентного споживання медіа. Визначено ефекти медіасоціалізації та висвітлено шляхи оптимізації соціалізаційного процесу в агресивному медіасередовищі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування еколого-економічної культури підприємця (ЕЕКП), яку розглянуто як складне світоглядне утворення, в якому виділено провідні чинники: спрямованості на використання екологічно орієнтованих виробничих технологій, прийняття підприємцем соціальної відповідальності за екологічні наслідки виробничої діяльності, особистісної екологічної культури підприємця. Показано, що цілісність та інтегральність ЕЕКП детермінується факторами внутрішньої, психологічної узгодженості емоційно-поведінкових реакцій. Визначено соціально-психологічні чинники процесу становлення та розвитку ЕЕКП, розкрито взаємозв'язок між ними. Виявлено залежність ЕЕКП від рівнів сформованості структурних компонентів професійної екологічної відповідальності кожного працівника підприємства, розроблено цільову програму, спрямовану на інтенсивне формування екологічної відповідальності підприємництва та кожного окремого підприємця.

  Скачати повний текст

Визначено, що "екологічна свідомість" - єдність знання та ставлення, створюється та має прояв у діяльності та спілкуванні, сукупність екологічних і кліматичних уявлень, сформованості ціннісного ставлення до природи в цілому, стратегій і технологій взаємодії з нею. Виявлено типи екологічної свідомості студентів ВНЗ: екологічно активна, відповідальна особистість, яка має ціннісне, відповідальне ставлення до природи, приймає відповідні рішення та дії.

  Скачати повний текст