Опубліковано матеріали III і IV Науково-краєзнавчих Сорокопудівських читань «Історія Канівщини в контексті історії України: минуле і сьогодення», що відбулися 17 вересня 2020 р. і 20 жовтня 2022 р. Звернено увагу на актуальні питання історичного краєзнавства, шевченкознавства, мистецтвознавства, пам'яткознавства, музейної педагогіки. Наведено характеристики та описи музейних колекцій.

Висвітлено проблему використання порталів знань в діяльності наукових бібліотек. Розглянуто принципи функціонування та технології бібліотечних порталів знань, які призначені для консолідації та впровадження єдиної системи організації знань для удосконалення системи доступу до джерел наукової інформації. Висвітлено досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в царині впровадження порталів знань для організації системи підтримки наукових досліджень та представлення цифрових історико-культурних ресурсів України. Визначено роль та розроблено інструментарій формування електронних бібліотечних тематичних і персональних колекцій як одного з важливих елементів організації знань бібліотечного порталу. Показано способи використання бібліотечних лінгвістичних інструментів (тематичного рубрикатора, авторитетних файлів) для удосконалення доступу до інформаційних ресурсів бібліотечного порталу. Розкрито питання обігу знань у цифрових комунікаціях.

Неонатальний період життя людини пов'язаний зі значним ризиком виникнення епілептичних нападів (ЕН) та епілепсії. ЕН у цей період можуть істотно перешкоджати нормальному розвитку ЦНС, призводити до загибелі нервових клітин і впливати на координацію й упорядкування синаптичних зв'язків під час онтогенезу, що може спричинити серйозні хронічні когнітивні та поведінкові розлади в подальшому житті. Інтенсивність негативних впливів ЕН на функціонування мозку значною мірою залежить від специфіки провокуючих факторів, тому для вивчення клітинних і молекулярних механізмів, що лежать в основі виникнення цієї патології у неонатальний період та їх наслідків були розроблені різноманітні експериментальні моделі, здатні відтворювати ЕН у тварин, спричинені специфічними подразниками. Висвітлено найбільш поширені експериментальні моделі епілептичних станів у неонатальний період; описано основні напрямки використання цих моделей; обговорено обмеження в їх використанні та розглянуто патологічні, поведінкові та нейрофізіологічні подібності та відмінності між експериментальними моделями епілепсії у тварин і людським еквівалентом.

Досліджено ефект фармакологічного блокування протеазоактивованого рецептора 1 (ПАР1) на рівень емоційної збудливості щурів на 14-ту добу після епілептичного статусу (ЕС). З використанням серії тестів: тесту на наближення, доторк та піднімання, показано, що блокування ПАР1, основного тромбінового рецептора у ЦНС, призводить до нормалізації емоційної збудливості щурів у латентній стадії формування скроневої епілепсії в літій-пілокарпіновій моделі ЕС (у тесті на піднімання, який вважається найбільш чутливим серед використаних у роботі: 2,4 +- 0,3 бала порівняно з 3,5 +- 0,58 бала для групи після ЕС). Вперше було продемонстровано ефект блокування ПАР1 на емоційну збудливість на ранніх етапах формування епілепсії.

Найбільш поширеними паразитами лабораторних гризунів є представники родини Oxyuridae. Вивчено вплив ентеробіозу на поведінкові реакції щурів лінії Вістар. Моделювання ентеробіозу здійснювали зараженням щурів яйцями гельмінтів Syphacia muris та Aspiculuris tetraptera. Із використанням поведінкових тестів, визначали рівень тривожності та емоційності, товариськості та загальної соціальної взаємодії, а також формування реакції страху. Продемонстровано істотне збільшення рівня тривожності у щурів із гельмінтною інвазією: 60 % тварин взагалі уникали відкритих ділянок лабіринтів. Не виявлено зміни інших показників поведінки щурів у проведених дослідженнях. Аналіз лейкоцитарної формули показав тенденцію до збільшення кількості еозинофілів у крові заражених щурів, що може свідчити про реалізацію імунної відповіді внаслідок ентеробіозу.

Увагу приділено видатним постатям Черкащини в українській історії, актуальним питанням історичного краєзнавства, зокрема Канівщини, та музеєзнавства. Досліджено топоніми Канівського природного заповідника. Здійснено короткий огляд антропогенних підземель Канева та Канівщини. Подано інформацію про культові споруди Канівщини в контексті політики влади в 20-х рр. XX ст. Розглянуто питання використання творчості Г. Гриненко у процесі формування загальнолюдських цінностей. Висвітлено особливості розвитку духовного взаємозв'язку української та білоруської культур у співпраці Шевченківського національного заповідника (м. Канів) і Державного літературного музею Янки Купали (м. Мінськ). Розкрито питання використання історичних оповідань С. С. Нехорошева в наукових дослідженнях учнів Коврайського НВК ім. Г. Сковороди.

Катіонні канали великої провідності (Large-conductance cationic channels, LCC), які експресуються на мембранах ядер нейронів Пуркіньє мозочка щурів, характеризуються селективністю до одновалентних катіонів, повільною кінетикою і потенціалзалежною активністю. Ідентифікація специфічного блокатора LCC-каналів є першим кроком для визначення їх структури та фізіологічної ролі. Для виявлення компонентів, які б специфічно взаємодіяли з LCC-каналами на внутрішній мембрані ядра, ми дослідили вплив комплексів токсинів п'яти отруйних тварин: скорпіона лісового (Heterometrus laoticus), кобри моноклевої (Naja kaouthia), гадюки степової (Vipera renardi), крайта стрічкового (Bungarus fasciatus), та гадюки шумливої (Bitis arietans) на характеристики цих каналів. Встановлено, що всі досліджені отрути значно знижували ймовірність відкритого стану LCC-каналів у середньому на 76 - 86 %. Аплікація комплексів токсинів H. laoticus та B. fasciatus призводила до зменшення амплітуди струму на 43 і 26 % відповідно. Вплив інших сполук як блокаторів досліджуваних каналів був менше вираженим. Отримані результати можуть бути використані для подальшого спрямованого пошуку специфічних та високоафінних блокаторів цих каналів.

Досліджено внесок протеазоактивованих рецепторів 1 (ПАР1) у модуляцію соціальної поведінки щурів з епілептичним статусом (ЕС). З використанням літій-пілокарпінової моделі ЕС та тесту "перегородка" показано значне зниження товариськості та інтересу до соціальної новизни у щурів на 14-й день після ЕС, що є характерним розладом, який супроводжує розвиток епілепсії, причому вони проводили значно менше часу (5,85 +- 1,11 % від загального часу в експериментальній камері) із "соціальним" подразником, ніж група контрольних тварин (15,04 +- 1,59 %). Вперше продемонстровано, що блокування ПАР1 не впливає на характеристики соціальної поведінки дослідних тварин як за контрольних умов, так і за умов моделювання ЕС, що свідчить про відсутність залучення цих рецепторів у механізми формування соціальної поведінки щурів.

Досліджено гідрогеодеформаційні хвилі як чинник механізму коливання природної газоносності в гірському масиві. Розглянуто інновації як необхідність у вугільній промисловості України. Узагальнено лабораторні дослідження впливу вологості на питомий електричний опір гірських порід. Досліджено моделювання вантажопотоку вугілля в системах шахтного транспорту. Висвітлено методологічні принципи проблемного навчання сучасного фахівця у вищому технічному навчальному закладі.

Наведено результати морфофункціональних досліджень наслідків епілептиформної активності в період раннього розвитку на функціонування головного мозку щурів, а також механізмів розвитку набутої епілепсії, спровокованого формуванням епілептичного статусу. Проведено детальний аналіз морфологічних та електрофізіологічних змін у головному мозку щурів і змін поведінкових феноменів у цих тварин, спричинених впливами епілептиформної активності. Встановлено деякі загальні закономірності та механізми пластичних змін синаптичної передачі у тварин з історією неонатальної епілептиформної активності. Виявлено особливості модуляції збуджувальної та гальмівної синаптичної передачі, показано тривалі зміни збудливості нервових мереж і синаптичної пластичності у щурів з наявністю епілептиформної активності в період раннього розвитку. Досліджено вплив епілептиформної активності, локалізованої в префронтальній корі, на різні форми поведінки дорослих щурів. Вперше досліджено роль тромбіну та його молекулярних рецепторів, протеазаактивованих рецепторів 1, в епілептогенезі, спровокованому формуванням епілептичного статусу. Встановлено нейропротекторний та антиепілептогенний ефекти інгібування цих рецепторів.

Вперше науково обгрунтовано теоретико-методичні й концептуальні засади формування особистісно-професійної культури майбутнього лікаря у процесі гуманітарної підготовки, на основі комплексного підходу щодо методологічних ідей і положень культурологічного, аксіологічного, системного, компетентнісного, акмеологічного, особистісного, діяльнісного, деонтологічного підходів у дослідженні й вирішенні означеної проблеми. Розроблено модель науково-методичної системи формування особистісно-професійної культури майбутнього лікаря, що інтегрує концептуально-цільову підсистему, котра включає мету, завдання, методологічні підходи, принципи; структурно-діяльнісну підсистему, що містить професійний і особистісний блоки (професійний блок, що в якості цінностей включає професійні цілі, професійні мотиви, професійну спрямованість, професійні знання та вміння, котрі сприяють формуванню професійної компетентності майбутнього лікаря, забезпечують його професійне зростання; особистісний блок, що в якості цінностей включає здібності, якості та властивості майбутнього лікаря, котрі сприяють формуванню спрямованості на професію лікаря, забезпечують сформованість особистісної позиції, розвиток особистісної культури і подальше самовдосконалення); функціонально-технологічну підсистему, що включає етапи (мотиваційно-орієнтаційний, когнітивно-процесуальний, рефлексивно-оцінний) та педагогічний інструментарій (форми, методи, прийоми, засоби) формування особистісно-професійної культури майбутнього лікаря. Виявлено педагогічні умови, що сприяють формуванню особистісно-професійної культури майбутнього лікаря. Уточнено суть особистісно-професійної культури майбутнього лікаря як бінарного інтегрованого динамічного утворення, яке включає систему професійно-особистісних цінностей на засадах гуманістичних і культурологічних принципів, медичної етики та деонтології, що визначають його діяльність і поведінку в різноманітних професійних ситуаціях; критерії і показники рівнів сформованості.

Здійснено реконструкцію творчої біографії видатного українського вченого-економіста, статистика та демографа А. С. Бориневича (1855 - 1946), висвітлено основні напрями його діяльності (наукової, організаційної, педагогічної, суспільно-політичної) в контексті розвитку вітчизняної статистики та демографії. На основі значного масиву історичних джерел, а також історіографічного матеріалу розкрито процес формування наукового світогляду А. С. Бориневича, проаналізовано вплив організаційної і наукової діяльності вченого на розвиток вітчизняної економіки, статистики, демографії, визначено його доробок в інших галузях науки та роль у формуванні в Одесі центру системних статистичних досліджень. Проаналізовано наукову спадщину вченого та виділено основні наукові напрями його досліджень: статистика, демографія, економічний аналіз, страхування, торговельні відносини, економіка сільського господарства. Розглянуто основні етапи педагогічної діяльності вченого, досліджено його внесок у розвиток науково-професійних об’єднань, а також виявлено та вивчено його родинне та професійне оточення. Проведено періодизацію життя і творчості А. С. Бориневича та складено найповніший перелік його праць.

Розглянуто особливості лінгвістичної підготовки студентів-медиків як складник гуманітарної. Розроблено модель особистісно-професійної культури майбутнього лікаря. Охарактеризовано методичні підходи до проблеми формування такої культури зазначеного фахівця. Розкрито зміст науково-методичної системи формування особистісно-професійної культури майбутніх лікарів у процесі гуманітарної підготовки. Обгрунтовано критерії, показники і рівні сформованості особистісно-професійної культури майбутнього лікаря.

З використанням експериментальної моделі неонатальних повторюваних судом досліджено вплив епілептичних нападів на різні форми синоптичної пластичності нейронів соматосенсорної кори. Встановлено, що судомні напади, індуковані флюротшом у ранній період життя, не впливають на депресію постсинаптичних потенціалів нейронів II шару соматосенсорної кори головного мозку, викликану високочастотною стимуляцією IV шару відповідної колонки та посттетанічну потенціацію амплітуди постсинаптичних потенціалів, але призводять до хронічного підвищення довготривалої потенціації збуджувальної синаптичної передачі цих нейронів. Описані зміни синаптичної пластичності можуть впливати на обробку сенсорної інформації у пацієнтів, у яких спостерігалися рекурентні судоми в період раннього розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.52*043.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методичне підгрунтя оцінювання діяльності держави на фінансовому ринку України як продавця та покупця ресурсів, регулятора та фінансового посередника. Обгрунтовано сутність, форми та інструментарій фінансового посередництва держави на фінансовому ринку. Розроблено дворівневий підхід до оцінювання якості державного регулювання фінансового ринку України та оцінено його вплив на стійкість розвитку окремих сегментів фінансового ринку. Запропоновано методичні засади оцінювання спреду доходності державних облігацій України та оптимізації структури їх утримувачів з урахуванням загроз боргової безпеки (як характеристик діяльності держави як покупця на фінансовому ринку). Обгрунтовано найбільш релевантні фактори впливу на результативність діяльності держави на фінансовому ринку як продавця фінансових ресурсів, зокрема - при реалізації проектів державно-приватного партнерства.

На основі аналізу наукової літератури проаналізовано різні підходи до визначення поняття «комунікативна культура». Описано компоненти комунікативної культури особистості: емоційна культура, культура мислення і культура мовлення. Визначено особливості формування комунікативної культури майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземної мови.

На основе анализа научной литературы проанализированы различные подходы к определению понятия «коммуникативная культура». Описаны компоненты коммуникативной культуры личности: эмоциональная культура, культура мышления и культура речи. Определены особенности формирования коммуникативной культуры будущих специалистов в процессе изучения иностранного языка.

In the article on the basis of analysis of scientific literature various approaches to determining concepts «communicative culture» are analysed. The components of communicative culture personality are described: emotion culture, the culture of thinking and culture of speech. Features, generating of forming of the communicative culture of future professionals for learning foreign language are determined.

На основі аналізу наукової літератури розглянуто проблему розвитку творчих умінь студентів медичних ВНЗ. Доведено, що формування творчої особистості майбутнього лікаря здійснюється через формування творчого мислення, навичок дослідницької діяльності, уміння взаємодіяти з інформаційними засобами тощо. Визначено роль використання творчих робіт студентів у забезпеченні оптимальної самостійності у вирішенні пізнавальних завдань, високого рівня розумового розвитку творчого мислення студентів, а також сприянню підвищення якості їх знань.

На основе анализа научной литературы рассмотрена проблема развития творческих умений студентов медицинских ВУЗ. Доказано, что формирование творческой личности будущего врача осуществляется через формирование творческого мышления, навыков исследовательской деятельности, умения взаимодействовать с информационными средствами и др. Определена роль использования творческих работ студентов в обеспечении оптимальной самостоятельности в решении познавательных задач, высокого уровня умственного развития творческого мышления студентов, а также содействие повышению качества их знаний.

Based on the analysis of the scientific literature deals with the problem of development of creative abilities of students of higher medical educational institutions. It is proved that the formation of the creative personality of the future physician through the formation of creative thinking, research skills, ability to interact with news media and others.

Розкрито проблему підготовки вчителя-словесника в методичному доробку Л. Ф. Мірошниченко та її наукової школи. Розглянуто творчість вчителя літератури як наріжну категорію методичної концепції професора Л. Мірошниченко. Наведено особливості внеску ученого у розвиток проблеми навчання зарубіжної літератури у культурологічному контексті. Проаналізовано проблеми сучасного підручникотворення у науково-методичних працях професора Л. Ф. Мірошниченко. Розглянуто урок-образ із зарубіжної літератури як одну з форм навчально-виховного процесу. Викладено особливості формування мовної культури особистості на уроках світової літератури.

Висвітлено життя й діяльність відомого вченого демографа, статистика, економіста, організатора і керівника статистичних і демографічних досліджень, педагога, громадського діяча А. С. Бориневича в час його заслання до Східного Сибіру. Здійснено аналіз його листів цього періоду до рідних. Надано оцінку його роботи над самовдосконаленням та обраних ним шляхів самоосвіти.