Надано рекомендації для визначення характерологічних показників фахової придатності студентів факультету бібліотекознавства та інформатики на основі психологічної моделі типів характеру студентів Харківської державної академії культури.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Зазначено, що включення у схеми лікування хворих на рак молочної залози рекомбінантного інтерферону альфа-2b супроводжується зниженням експресії онкогена c-erbB-2/neu (HER-2/neu) у тканині пухлини у 2 рази, достовірним зниженням експресії маркера проліферативної активності PCNA та індексу проліферації. Доведено також достовірне підвищення експресії антигена Fas/APO-1 (CD95) та апоптотичного індексу. Встановлено кореляцію змін цих маркерів зі сприятливим перебігом захворювання та зниженням частоти виникнення метастазів. Одержані дані свідчать про певні молекулярно-біологічні механізми впливу інтерферону на ефективність протипухлинної терапії у пацієнток з раком молочної залози.

Виявлено плацентарну недостатність з порушенням розвитку ворсин хоріона за вроджених вад серця плода, яка проявлялась затримкою дозрівання та диференціації його на фоні гіповаскуляризації та порушення кровообігу плаценти. Виявлено аномалії розвитку фетальних судин ворсинок на фоні зменшення компенсаторних реакцій в терміні гестації 17 - 20 тижнів.

Проведено патоморфологiчне дослiдження перивентрикулярного матриксу у 14 дiтей, якi народилися з дуже малою масою тiла, iз використанням гiстохiмiчного та iмуногiстохiмiчного методiв. Виявлено особливостi порушень кровообiгу, стадiйнiсть некротично-кiстозних змiн та процесiв регенерацiї в мозку, що проявлялося переважанням апоптичних та регенераторних процесiв в ранньому неонатальному перiодi та посиленням процесiв некрозу i ослабленням процесiв регенерацiї в пiзньому неонатальному перiодi та поза його межами.

На підставі узагальнення результатів досліджень запропоновано класифікацію конструкційних сталей за водневою тривкістю, завдяки чому можна прогнозувати їх корозійну поведінку та використовувати в машинобудуванні.

Розв'язано задачу ранньої діагностики об'єктів керування (ОК) і розроблено методи виявлення зміни властивостей ОК за умов апріорної невизначеності характеристик об'єкта, сигналів і збурень з використанням множинної ідентифікації. Розроблено рекурентні алгоритми оцінювання, що дозволяють розв'язати задачу виявлення зміни властивостей об'єктів у реальному часі. Наведено різновиди алгоритмів множинної ідентифікації, доповнені вибірковою стратегією модифікації. Побудовано алгоритм множинної ідентифікації динамічних об'єктів. Показано, що використання рекурентних співвідношень у процедурах множинної ідентифікації призводить до досить простих оцінок для будь-якого вектора узагальнених входів. Висвітлено процедури множинної ідентифікації для нестаціонарних об'єктів. Запропоновано алгоритми множинної ідентифікації та виявлення зміни властивостей нестаціонарних динамічних об'єктів керування, призначені для роботи в реальному часі за умов невизначеності параметрів і діючих збурень. Опрацьовано пакет програм для моделювання роботи розроблених алгоритмів множинної ідентифікації.

Визначено структурні та ультраструктурні критерії ушкодження та особливості апоптозу ворсинчастого хоріона першого та другого триместрів вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку природжених вад розвитку центральної нервової системи (ПВР ЦНС) у плода для виділення груп ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. На підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів плаценти встановлено уповільнення розвитку фетального судинного русла та дистрофічні зміни епітелію в даних жінок. Визначено характер розвитку компенсаторних реакцій у вигляді достовірного зменшення товщини епітеліального шару, діаметра ворсин та збільшення кількості синцитіальних вузликів. Спостережено, що за умов ПВР ЦНС плода у ворсинчастому хоріоні має місце первинна плацентарна недостатність, морфологічними критеріями якої є затримка дозрівання та диференціювання ворсин хоріона та фетального судинного русла на фоні порушення кровообігу у фетальних судинах і дистрофічних процесів у синцитіотрофобласті, цитотрофобласті, ендотеліоцитах. Проведено кількісний аналіз структур ворсинчастого хоріона в динаміці вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку ПВР ЦНС у плода. З використанням загальногістологічних та імуногістохімічних досліджень встановлено збільшення апоптозного індексу у ворсинчастому хоріоні жінок віком 41 - 45 років і зменшення його за умов ПВР ЦНС плода в динаміці вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725 + Р627.7-29

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняння ендоскопічних і гістологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено, що для дитячого віку характерна однотипність гістологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Одержані результати імуногістохімічного дослідження свідчать про залежність проліферативної активності епітеліоцитів від нозологічної форми гастриту та дуоденіту, ступеня запального процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо вивчення ефективності клініко-імунологічних, інструментально-морфологічних методів діагностики целіакії. Розроблено алгоритм діагностики глютенової ентеропатії у дітей раннього віку.

Наведено результати гістологічного дослідження матеріалу, одержаного від 40 жінок із завмерлою, трубною вагітностями та спонтанними абортами. Встановлено, що під час вагітності, яка не розвивається, прогресивне порушення ембріонально-хоріального кровообігу разом із інволюційними змінами ворсин хоріона відбувається на тлі ознак, характерних для інфекційного ураження. Наявність еритроцитів і переважання їх ядерних або без'ядерних форм у фетальних судинах дозволяє визначати термін припинення розвитку вагітності. Характерною ознакою анембріонії були порушення ангіогенезу у ворсинах хоріона з наступним стоншенням епітеліального покриття ворсин, відсутністю трофобласта. Виражені зміни стінки маткової труби у вигляді склерозу, атрофії війчастого епітелію внаслідок тривалого запального процесу призводять до ектопічної інвазії.

Гистологически и электронно-микроскопически в 47 % наблюдений выявлено нарушение микроциркуляции с кровоизлияниями и избыточным отложением вневорсинчастого фибриноида с наличием пикноза и полиморфизма ядер. В 1 группе исследований в I триместре в структурах плацентарного барьера отмечена выраженная экспрессия маркера пролиферации (Ki-67), протеина p53 и снижение этих маркеров в III триместре, что подтверждается показателями индекса пролиферации и обусловлено регулирующим влиянием данных факторов на процессы роста, развития, дифференцировки и клеточной смерти в структурах плацентарного барьера в динамике беременности. Во 2 группе выраженная экспрессия Ki-67 отмечена в ядрах цитотрофобласта и менее выраженная - в клетках стромы и эндотелия сосудов, что подтверждается достоверным увеличением пролиферативного индекса, экспрессия протеина р53 носила очаговый характер в ядрах вневорсинчастого трофобласта и ворсинчастого трофобласта по сравнению с негативной в группе контроля. Отмечено, что СЕА в 1 группе исследований выявил следовую реакцию в цитотрофобласте в ранние сроки гестации (I триместр) и не определялся в III триместре беременности, во 2 группе в III триместре отмечена выраженная иммунореактивность СЕА в цитоплазме стромальных клеточных элементов (клеток Кащенко-Гофбауэра, фибробластов).

Приведены результаты анализа анамнестических данных, клинических проявлений, показателей лабораторно-инструментальных обследований у детей с болезнью Крона. Предложены дифференцированные схемы лечения в зависимости от формы болезни, рассмотрены непосредственные и отдаленные результаты терапии, возможные факторы рецидивов заболевания.

Представлено результати аналізу анамнестичних даних, клінічних виявів, показників лабораторно-інструментальних обстежень у дітей з хворобою Крона. Наведено диференційовані схеми лікування залежно від форми хвороби, безпосередні та віддалені результати терапії, можливі чинники рецидивів захворювання.

Проаналізовано досвід лікування 176 пацієнтів з приводу тромботичних ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни в стінці вен та навколишніх тканинах у разі варикотромбофлебіту (ВТФ) у 20 пацієнтів за тяжких форм ВХНК. Обстежено 28 хворих, у яких виникли тромботичні ускладнення тяжких форм ВХНК, з використанням діагностичного комплексу "ПЛР генетика тромбофілія". Основним критерієм відбору таких пацієнтів був рецидивуючий перебіг тромботичних ускладнень і поєднання ВТФ і тромбозу глибоких вен (ТГВ). Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХНК залежно від локалізації тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування.

Международный проект "Протеом человека" (ППЧ), являющийся логическим продолжением проекта "Геном человека", начат 23 сентября 2010 года. В соответствии с геноцентрическим подходом целью ППЧ является подготовка каталога всех протеинов человека и расшифровка сети их взаимодействий. Трудности реализации ППЧ возникают вследствие того, что сам объект исследования - протеом - гораздо сложнее генома. Основной проблемой является недостаточная чувствительность протеомных методов, не позволяющая детектировать низко- и ультранизкокопийные протеины. Плохая воспроизводимость протеомных методов и отсутствие так называемого "золотого стандарта" является второй основной сложностью в реализации ППЧ. Третья проблема - это динамичный характер протеома, его нестабильность во времени. Рассмотрены возможные варианты преодоления этих сложностей, препятствующих успешному выполнению ППЧ.