Зазначено, що сучасне визначення культурної пам'яті та відповідні студії з її дослідження характеризуються надзвичайно широким спектром феноменів як можливих об'єктів вивчення та загальною трансдисциплінарністю теорії та методу. Запропоновано одну з найбільш інтегративних (проте таких, що не помножують, а навпаки, прояснюють сутність) дефініцію культурної пам'яті. Висунуто ідею її розуміння як взаємодії сучасного з минулим у певних соціокультурних контекстах. Центральна теза запропонованої теорії полягає в термінологічному диференціюванні та доведенні якісної різниці між двома регістрами колективної пам'яті - між пам'яттю комунікативною, базованою на повсякденній комунікації, та пам'яттю культурною, що спирається на символічні культурні об'єктивації. Комунікативну пам'ять подано як таку, що виникає шляхом повсякденної інтеракції, транслюється в межах декількох поколінь, відображає власні уявлення членів групи про те, що вони вважають своїм минулим, і передбачає рівну міру компетентності кожного, хто тлумачить це минуле.