Проаналізовано втрати природно-заповідного фонду (ПЗФ) та природних екосистем на території Миколаївської області внаслідок воєнних дій. Подано узагальнену інформацію про біорізноманіття області та потенціал її території для створення нових територій ПЗФ. Розміщено описи, карти та оригінальні фото з усіх проектованих територій ПЗФ Миколаївщини, які на цей час перебувають на етапі погодження або підготовки проектів створення. Більшість цих пропозицій було подано у 2013 році і частково актуалізують більш ранні пропозиції, які не були реалізовані в минулому. Рекомендовано для громад, біологів, географів, ґрунтознавців, геохіміків, спеціалістів у сфері охорони природи, студентів закладів вищої освіти.

Виконано кількісний аналіз систем референцних станцій за кордоном і в Україні. Виконано аналіз результатів побудови геодезичної основи для забезпечення встановлення меж та знімання земельної ділянки ПАТ "Укртатнафта" в м. Кременчук Полтавської області. Встановлено, що регіональні особливості землекористувань промислових підприємств зумовлюють вибір систем координат, в які трансформують обчислені координати точок знімальної основи та межових знаків.

Розглянуто проблемні питання глобальних викликів, антропогенних ландшафтів, екогеософії, екологізації економіки, геоінформаційного моніторингу, геодезії, землеустрою, кадастру, оцінки й управління природними ресурсами, цивільної інженерії. Висвітлено особливості планування стійкого розвитку агроландшафтів у гірничодобувному регіоні. Проведено порівняльний аналіз категорій об'єктів природно-заповідного фонду Європи та України. Визначено ризики впливу Біланівського кар'єру залізистих кварцитів на місцеву річкову мережу та Кам'янське водосховище. Викладено результати геодезичних досліджень зрушень земної поверхні на ділянці затопленої території Донецької області. Подано інформацію щодо мікроекотонів у складі лісових ландшафтів Лісостепу України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)11 я431

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА857976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан охорони та раціонального використання водних ресурсів у м. Кременчук. Досліджено екологічні наслідки експлуатації земель, стан атмосферного повітря. Розкрито проблеми поводження з відходами. Розглянуто ефективність використання ресурсів тваринного та рослинного світу в межах міст. Запропоновано шляхи оптимізації мережі об'єктів природно-заповідного фонду. Розроблено комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування й екологічну безпеку у м. Кременчук.

Мета роботи - оцінка антропогенно порушених земель за їх екологічним станом і сумарною величиною одержаної соціально-економічної ефективності використання. Антропогенне порушення земель є наслідком реалізації певної соціально-економічної потреби суспільства і за її вичерпання, потребує подальшої рекультивації з метою усунення негативних наслідків, заподіяних навколишньому середовищу екологічного, економічного та інших видів збитків. Територію порушення земель принципово можна характеризувати масштабом порушення та двома взаємопов'язаними показниками - її екологічним станом та одержаною сумарною величиною соціально-економічної ефективності використання. Значення цих показників змінюються протягом "життєвого циклу" ("ЖК") існування порушеної землі - від початку порушення до завершення рекультивації відпрацьованих земель. Тому методика дослідження передбачає аналіз порушених земель на різних етапах їх "ЖЦ" з урахуванням невизначеності проблеми вибору раціонального напряму використання рекультивованих земель. Основним результатом аналізу "ЖЦ" порушених земель є висновок про те, що повністю відновити порушені землі до їх початкового стану принципово неможливо через глибинні геологічні та гідрологічні зміни. Період існування порушеної землі визначається погіршенням екологічного стану території та потребує належного екологічного обгрунтування. Розроблено діаграму "ЖЦ" порушених земель та проведено її аналіз. Зроблено висновок, що раціональне землекористування території порушених земель потребує позитивного багаторічного соціально-економічного балансу її використання. Збільшення тривалості існування відпрацьованої землі погіршує екологічний стан території та соціально-економічну ефективність її використання. Кінцевий та початковий стани екологічної та соціально-економічної ефективності використання території можуть не збігатися, а бути кращими чи гіршими залежно від цільового вибору напряму рекультивації відпрацьованих земель.

Обгрунтовано доцільність для всіх видів антропогенної діяльності визначати екологічні сертифікати їх кінцевої продукції, як питомого показника інтегрального екологічного впливу (глобального екологічного сліду) виробництва на навколишнє середовище. Складовими сертифікату, окрім впливу, визначеного за даними нормативного розділу проекту з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) проектованої діяльності, є екологічні показники попередніх виробництв всіх інших компонентів (сировина, матеріали, енергоресурси, теплова енергія тощо), необхідних для її здійснення - впровадження та експлуатації. Таким чином, окрім традиційного економічного, антропогенна діяльність отримує і екологічний орієнтир, проектна мінімізація і виробниче дотримання якого спонукають до прийняття доцільних проектно-конструкторських та експлуатаційних рішень. На прикладі порівняння електроспоживання класичної та біосорбційно-фільтраційної технологій очистки побутових стічних вод показано доцільність визначення глобального екологічного сліду такого інтегрального показника та ефективність його використання для підвищення рівня екологічної безпеки зазначених очисних споруд.

Предложена модель поиска, основанная на использовании связанных данных для построения архитектуры системы и выбора подхода к поиску, в основе которого лежит поиск сущностей и формирование фактов. Данный подход позволяет формировать стратегию поиска для определенных специализированных предметных областей. Представлена архитектура поисковой системы и практические аспекты реализации. Разрабатываемая модель может быть реализована в корпоративных системах документооборота.

На основании имеющихся представлений о механизме пылеобразования и технологий обеспечения санитарных норм предложены решения, позволяющие осуществить комплексное обеспыливание основных процессов горного производства и обеспечить экологическую безопасность региона.

Проаналізовано проблеми прогнозування небезпечних фізико-геологічних факторів на територіях відкритих гірничих розробок. Для їх оцінки запропоновано використовувати метод аналізу ієрархій.

На основании анализа экологической ситуации в зоне влияния функционирования системы породный отвал - окружающая природная среда определены риски, которые возникают при создании породного отвала и его разборке или перепрофилировании. Исследования в этом направлении и работы авторов позволили обозначить тенденции по преодолению негативного влияния на окружающую среду указанных процессов путем внедрения технологий, обеспечивающих экологическую безопасность региона.

Изложена проблема определения одного из технологических свойств металлических порошков, а именно плотности порошка после его утряски. Цель работы - проанализировать действующий государственный стандарт на определение плотности металлических порошков после утряски с учетом опыта работы в области порошковой металлургии. Установлено, что предписываемые стандартом методы определения плотности металлических порошков имеют противоречия и неточности. Предложено и изготовлено простое в исполнении и надежное в эксплуатации устройство для механического встряхивания порошка.

Рассмотрена возможность использования космического мониторинга для определения параметров породных отвалов шахт и их влияния на окружающую природную среду. Осуществлена оценка методов расчета параметров системы "породный отвал - окружающая природная среда" на базе лабораторных, натурных и аналитических исследований. Устанавлены цели и задачи космического экологического мониторинга для решения экологических проблем. Разрабатаны этапы космического экологического мониторинга при определении породных отвалов и их параметров для получения результатов с заданной точностью. Представлена практическая реализация предлагаемого метода на примере расчета параметров отвала шахты "Лидиевка". Параметры отвала были определены с помощью спутниковой фотографии, проведен сравнительный анализ результатов, полученных по аналитическим зависимостям. Полученные зависимости позволяют прогнозировать изменения параметров отвалов при дальнейшем функционировании, с достаточной степенью точности. Современные организационные и управленческие решения позволяют снизить негативное влияние породного отвала на здоровье человека и окружающую среду в целом.

Досліджено закономірності впливу нестаціонарності показників вихідної води на стабільність процесів очищення за анаеробних умов. Встановлено область безпечних режимів експлуатації анаеробних складових очисних споруд за таких умов. Доведено доцільність застосування реакторів із псевдозрідженим завантаженням для очищення параметрично нестаціонарних стічних вод.

Рассмотрены составляющие технико-экономической эффективности внедрения системы автоматического управления кавитационными процессами в насосном комплексе. Определены капитальные затраты на систему автоматического управления кавитационными процессами в насосном комплексе, рассчитаны экономический эффект и срок окупаемости системы.

Рассмотрены последствия работы с повышенными температурами в проводниках двигателей постоянного тока. Обоснована необходимость управлять системами вентиляции крупных электрических машин. В зависимости от режима работы электрической машины, а также с учетом влияния температуры активных частей на составляющие мощности, предложено несколько способов реализации системы управляемого охлаждения.

Удосконалено біосорбційно-фільтраційну (БІОСОФ) технологію очищення стічних вод через виявлення теоретично і експериментально обгрунтованих закономірностей процесу аерації періодично занурених біофільтрів, розробку та впровадження комплексу технологічних і конструктивних рішень забезпечення її стабільної ефективності.

На основании возможности внедрения технологий по использованию породы в шахтах рассчитаны эколого-экономические и социальные последствия и показано влияние на окружающую природную среду на примере существующих шахт.

Проаналізовано стан порушених земель Полтавської області. Виявлено основні тенденції змін площ порушених і відпрацьованих земель і спрогнозовано їх значення на період 2009 - 2018 рр.

Здійснено моделювання капілярних явищ з використанням води різного походження та капілярів кількох діаметрів. За деякими критеріями оцінено параметри капілярів і властивості вод, що можуть бути застосовані під час досліджень з апробації приладу для визначення поверхнево-активних вод у довкіллі та для картографічного моделювання.