В эксперименте на крысах с экспериментальным алергическим энцефаломиелитом (ЭАЭ) исследовано иммунокорригирующее влияние клеточных суспензий головного мозга новорожденных крыс, обогащенных нейронами и глиальными клетками с помощью метода преплейтинга. Контролем служили интактные животные и животные с индуцированным ЭАЭ, которым вводили питательную среду. Показано, что тяжелое клиническое течение ЭАЭ, по сравнению с легким клиническим течением, сопровождалось достоверно более высокими титрами аутоантител к основному белку миелина, сохраняющимися на повышенном уровне в течение 3 мес. Внутрибрюшинное введение нейрональной фракции клеток мозга оказывало корригирующее действие на клинические проявления ЭАЭ у крыс и гуморальный аутоиммунный ответ к нейроантигенам.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

На підставі десятирічного спостереження за 116-ма пацієнтами з гострою ревматичною лихоманкою вивчено еволюцію основних діагностичних синдромів (суглобового та кардіального). Встановлено, що під час первинної ревматичної атаки суглобовий синдром реєструється у 76,7 %, за повторних атак частота його знижується, а тривалість артриту зменшується. Еволюція кардиту в процесі прогресування ревматизму полягає у формуванні вад серця, а у випадках кардіопатій розвивається сполучене ураження серця, що вимагає ретельної диференціальної діагностики.

На модели экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ) у взрослых лабораторных крыс изучали иммунокорригирующее действие внутривенных иммуноглобулинов. ЭАЭ индуцировали введением гомогената спинного мозга взрослых крыс с адъювантом Фрейнда. Иммунокоррекцию осуществляли с 12-х по 16-е сутки индукции ЭАЭ путем введения лабораторным крысам внутрибрюшинно иммуноглобулина человека для внутривенного введения (I группа) и очищенного крысиного иммуноглобулина (II группа). Отмечено улучшение состояния крыс обеих групп по сравнению с контролем. Полученные результаты свидетельствуют о наличии иммунокорригирующего и нейротрофического действия внутривенных иммуноглобулинов.

Досліджено вплив пептидів ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (E17) на життєздатність клітин експериментальної гліоми 101.8, внутрішньомозкових пухлин людини та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові. Виявлено, що ПЕМ щура мають пряму цитотоксичну дію на клітини пухлин і нормалізують показники спонтанної та стимульованої продукції супероксидного радикала мононуклеарів периферичної крові нейроонкологічних хворих. Рівень даного впливу має дозозалежний характер.

Висвітлено результати комплексного дослідження функціонального стану фагоцитуючих клітин мозку на етапах розвитку експериментального алергічного енцефаломієліту з урахуванням ступеня тяжкості та його корекції алогенними нервовими клітинами новонароджених тварин. Доведено, що активація мікроглії та макрофагів мозку виявляється в латентний період після індукції експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) і зберігається довше клінічних проявів захворювання. Виявлено найбільшу поглинальну активність, продукцію активних форм кисню, що напрацьовуються та секретуються в процесі фагоцитозу різними фракціями фагоцитуючих клітин мозку в період клінічних проявів ЕАЕ. Відзначено, що важкий перебіг ЕАЕ супроводжувався однонаправленою активацією фагоцитуючих клітин в системному та "місцевому" компартментах. На основі комплексного експериментального дослідження доведено, що залучення клітинної терапії ЕАЕ щурів шляхом внутрішньочеревинного введення нейрональнозбагаченої суспензії мозку новонароджених тварин забезпечувало позитивний протекторний вплив на клінічний перебіг захворювання та супресію розвитку імунопатологічних зрушень у період розгортання гострої фази енцефаломієліту. Введення гліальнозбагаченої фракції клітин головного мозку новонароджених тваринам з ЕАЕ посилювало запальну інфільтрацію, активувало продукцію токсичних інтермедіаторів кисню мікроглією та макрофагами мозку, що супроводжувалося зростанням тяжкості клінічного перебігу ЕАЕ.

Вперше синтезовано структуру адаптивної системи неперервного моніторингу параметрів, що характеризують технічний стан (ТС) об'єкта, який дозволяє здійснювати їх контроль у реальному часі. Модифіковано метод параметричної ідентифікації об'єкта технічного обслуговування (ТО), яка дозволяє ідентифікувати параметри, що характеризують ТС об'єкта без втручання в штатний режим роботи газоперекачувальних агрегатів (ГПА). Розроблено нові алгоритми оцінки поточного ТС об'єкта та його прогнозування на визначений проміжок часу. Створено лінійну динамічну модель одновальної газотурбінної установки (ГТУ) з відцентровим нагнітачем (ВЦН), параметри якої (коефіцієнти підсилення, сталі часу) характеризують ТС ГПА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.1-652.152

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: РА350529 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості взаємовідносин органів публічної влади (ОПВ) й інститутів громадянського суспільства (ІГС) за умов демократичного транзиту. Запропоновано враховувати конфлікт у владно-суспільних взаємовідносинах в основі періодизації демократичного транзиту в Україні, що дозволяє встановити послідовність зміни типів взаємовідносин між ОПВ і ІГС, зокрема: ігнорування, конфронтація, конкуренція, узгодженість (консенсус). З'ясовано, що використання досвіду європейських країн щодо участі ІГС в процесі прийняття рішень є корисним для підвищення результативності діяльності ОПВ. Розглянуто історико-правову генезу взаємовідносин влади та громадянського суспільства на українських землях. Проаналізовано нормативно-правову базу участі ІГС в прийнятті управлінських рішень. Досліджено сучасний стан взаємовідносин ОПВ і ІГС. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства для налагодження співпраці органів публічної влади й ІГС в Україні.

Запропоновано підхід, на базі якого може бути створено інтегральну інформаційно-обчислювальну систему обробки параметрів автоматизованої системи керування технічним станом силової газотурбінної установки.

Проаналізовано сучасний стан питання діагностики академічної обдарованості, відповідні методичні та метрологічні проблеми. З'ясовано зміст поняття обдарованості. Розроблено модель академічної обдарованості, структуру та принципи побудови комп'ютерної системи її діагностики. Наведено опис комп'ютерної системи діагностики академічної обдарованості в технології WEB 2.0 для використання загальних освітніх закладів.

Висвітлено роль різних видів лишайників у забрудненні грунту радіоцезієм і їх внесок у сумарну активність нуклідів. Викладено результати вивчення форм нуклідів радіоцезію та розподілу його питомої активності в грунті під лишайниковими борами.

Простежено розвиток відносин між владою та громадянським суспільством на українських землях.

Пошук лікувальних засобів, застосування яких викликає пригнічення або усунення антигенспецифічних анти-ОБМ-реакцій в імунній системі у разі нейрозапальних, нейродегенеративних захворювань зберігає свою актуальність. Відомо, що клітинна терапія є потужним фактором впливу на патогенез багатьох експериментальних патологічних процесів. Механізми таких впливів покищо лишаються малодослідженими. Мета роботи - дослідити розвиток нейроаутоімунних реакцій у щурів з індукованим експериментальним алергічним енцефаломієлітом (ЕАЕ) під час лікування ксеногенними мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК), IL-10 та їх комбінацією. Дослідження проведено на білих щурах в наступних групах тварин: з ЕАЕ, після трансплантації ксеногенних МСК, IL-10, сумісного введення МСК та IL-10 у порівнянні з інтактними тваринами. Вивчено нейроаутоімунні реакції клітинного та гуморального типу. Виявлено, що розвиток і клітинних, і гуморальних нейроаутоімунних реакцій у щурів з індукованим ЕАЕ та після проведеного лікування МСК, IL-10 та їх комбінацією залежить від терміну їх оцінки та виду лікувальних засобів. Більш вираженими і такими, що тривало зберігають високий рівень, є гуморальні реакції до ОБМ у разі ЕАЕ. Лікування МСК чи IL-10 знижує до контрольних значень тільки клітинні нейроаутоімунні реакції у віддалений період після індукції ЕАЕ (63 добу). Комбіноване лікування МСК та IL-10 викликає стійке і тривале збереження високого рівня клітинних і гуморальних нейроаутоімунних реакцій.

Експериментальне вивчення механізмів впливу та можливостей використання мезенхімальних стовбурових клітин і протизапальних цитокінів у разі нейродегенеративної патології ЦНС є важливим етапом для вибору обгрунтованої лікувальної тактики. Мета роботи - дослідити функціональну активність T- і B-клітин периферичної крові, розвиток клітинних і гуморальних нейроаутоімунних реакцій у щурів з індукованим експериментальним алергічним енцефаломієлітом (ЕАЕ) у разі лікування ксеногенними мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК), трансфікованими геном інтерлейкіна-10 (ІЛ-10). У щурів з індукованим ЕАЕ визначали проліферативну активність T- і B-лімфоцитів, супресорну активність моноцитів/макрофагів, клітинні та гуморальні нейроаутоімунні реакції. Лікування тварин з ЕАЕ субокципітальним введенням МСК, трансфікованих геном ІЛ-10 зумовлює тривале пригнічення функціональної активності T-лімфоцитів, викликає активацію функції супресорів моноцитарного ряду на 35-у добу з наступною супресією їх активності. Лікування за допомогою МСК, трансфікованих геном ІЛ-10, не змінює динаміку розвитку клітинної нейросенсибілізації у тварин з ЕАЕ, яка наростає на 60-ту добу, вірогідно зменшує титр антитіл в сироватці крові до гетерогенного білка НСЕ у всі терміни дослідження, а на 35-у добу рівень антитіл до гетерогенного білка S100. Проведене лікування не впливає на підвищений рівень антитіл до гомо- та гетерогенного ОБМ у всі терміни спостереження.

Виділено основні ознаки глобального громадянського суспільства як провідного актора міжнародного політичного процесу. Розкрито сучасні характеристики глобального громадянського суспільства, визначено його структурні компоненти й обгрунтовано можливості та загрози за умов сучасного глобалізованого світу. Розвиток громадянського суспільства подано із застосуванням вітчизняного теоретико-методологічного концепту "універсальний соціальний цикл". Визначено напрями співпраці глобального громадянського суспільства та публічної влади.

Визначено, що держава та громадянське суспільство перебувають у діалектичній єдності, проаналізовано їх особливості становлення та розвитку, вказано на циклічність відносин держави і громадянського суспільства. Обгрунтовано, що цикл складається із чотирьох структурних елементів: революція, інволюція, коеволюція, еволюція. Визначено, що антична історія (Давня Греція та Давній Рим), Середньовіччя, Відродження й Просвітництво, Модерн і Постмодерн складають цикли соціально-історичного розвитку.

Определено, что государство и гражданское общество находятся в диалектическом единстве, проанализированы их особенности становления и развития, указано на цикличность отношений государства и гражданского общества. Обосновано, что цикл состоит из четырех структурных элементов: революция, инволюция, коэволюция, эволюция. Определено, что античная история (Древняя Греция и Древний Рим), Средневековье, Возрождение и Просвещение, Модерн и Постмодерн составляют циклы социально-исторического развития.

The article stipulates that the state and civil society are in dialectical unity; analysis of the features of formation and development, shown in recurrence between the state and civil society, proved that the cycle consists of four structural elements: revolution, involution, co-evolution, evolution; determined that the ancient history (Ancient Greece and Ancient Rome), the Middle Ages, the Renaissance and the Enlightenment, Modern and Postmodern up cycles of social and historical development.

Наведено результати дослідження рівнів дисбіотичних порушень, ендотоксемії та прозапальних цитокінів у сироватці крові та копрофільтратах у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). У хворих з ЦД2 із НАЖХП у порівнянні з хворими ЦД2 або НАЖХП відзначається більш виражене збільшення концентрації сироваткових прозапальних цитокінів, що свідчить про наявність значної запальної та імунопатологічної реакції. Порівняльний аналіз вмісту цитокінів залежно від ступеня дисбіотичних порушень показав, що у хворих з ЦД2, НАЖБП або у разі поєднання даних патологій відзначається системне та локальне (в кишечнику) підвищення прозапальних цитокінів, яке виявляється у разі декомпенсованої та субкомпенсованої форм дисбіотичних порушень. Виявлена кореляція рівня антитіл IgG до ЛПС та прозапальних цитокінів у хворих на ЦД2 та НАЖХП свідчить про патогенетичну роль ендотоксинів грамнегативної мікрофлори в індукції системного запалення. Підвищений вміст сироваткових прозапальних цитокінів у хворих на ЦД2 у поєднанні з НАЖХП корелює з рівнем даних цитокінів в копрофільтратах та ступенем дисбіотичних порушень кишечнику, що необхідно враховувати під час індивідуальної корекції мікробіоценозу за комплексного лікування даних хворих.

Наведено результати вивчення патогенетичних особливостей формування болю в спині у разі вертеброгенної патології хребта, а також порушень при цьому життєдіяльності хворих. Обгрунтовано застосування терапії з використанням стандартної схеми лікування і комплексного комбінованого метаболічного препарату кокарніт.

Узагальнено міжнародний досвід щодо формування державної політики стосовно внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та підходів до оцінювання їх інтеграції й адаптації. Розглянуто функції та можливості державних органів влади, органів місцевого самоврядування, приватного та громадського секторів, сільських громад у цих процесах в Україні. Визначено прояви та чинники соціального відторгнення серед переселенців. Проаналізовано співвідношення різних форм соціального капіталу ВПО в Україні, обгрунтовано детермінанти їх успішної локальної інтеграції. Розглянуто очікування представників приймаючих громад стосовно переселенців, проаналізовано основні ціннісні розбіжності ВПО та представників приймаючих громад. Запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо доцільних напрямів державної політики з адаптації та інтеграції ВПО в України.