В результате многолетних исследований получены данные о росте и продуктивности яблони на разных подвоях в предгорном Крыму. Выделены наиболее продуктивные сорто-подвойные комбинации яблони для создания промышленных насаждений.

Розглянуто множинне руйнування поверхні навантажених матеріалів, при якому одночасно реалізуються два основні процеси пошкодженості - зародження і розповсюдження коротких розсіяних тріщин. Зародження тріщин моделювалось у вигляді пуассонівського точкового процесу як з постійною, так і залежною від часу інтенсивністю. Розповсюдження тріщин із випадковою швидкістю описувалось лінійною функцією приросту довжини від часу. Розглянуто різні типи розподілу швидкості росту тріщин: рівномірний, гамма-розподіл, у тому числі показовий. Одержані при цьому статистичні розподіли довжини розсіяних тріщин подібні і в приведеному вигляді можуть бути описані узагальненою експоненціальною залежністю.

Розроблено стохастичну модель, яка описує еволюцію статистичного розподілу довжини розсіяних тріщин протягом заданого інтервалу часу. Вихідними даними для чисельної реалізації стохастичної моделі є параметри розподілу довжини та швидкості тріщини на початку часового інтервалу та значення інтенсивності зародження тріщин на одиниці площі поверхні. Для початкових показових розподілів довжини та швидкості росту дефектів на основі розробленої моделі одержано прогнозовані у часі розподіли розмірів тріщини і розподіл залишкового ресурсу до появи тріщини з гранично допустимою довжиною. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що розподіл швидкості росту поверхневих коротких тріщин у разі малоциклового навантаження нікелевого сплаву Е1698ВД відповідає показовому.

Дисертацію присвячено вивченню поведінки системи малих поверхневих тріщин при малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву. Розроблено нові стохастичні моделі, які описують формування розподілів довжини розсіяних тріщин при їх стаціонарному зростанні. Показано, що розподіли довжини тріщин при їх стаціонарному і нестаціонарному зростанні, які прогнозуються у часі, мають властивості автомодельності і можуть бути узагальнені однією функцією. Розроблено методику прогнозування залишкового ресурсу об'єкта до критичного стану, який задається умовою наявності тріщини недопустимої довжини. Встановлено нові закономірності накопичення і статистичні розподіли швидкості зростання поверхневих мікрометрових тріщин при деформуванні потягом та малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву ЭИ698ВД.

Розглянуто основні проблеми забезпечення безпеки пацієнта. Підкреслено думку, що основою безпеки пацієнта є не лише строге забезпечення якості медичної допомоги, але і повне його інформування про можливі ризики лікування, максимально повний і комплексний облік чинників ризику, ідентифікації небезпеки і, нарешті, обгрунтований процес ухвалення рішення про стратегію діагностики і лікування. У процесі обговорення логіки оцінювання якості медичної допомоги акцент робиться на якомога повнішому застосуванні індустріальних методів.

Терапевтическая взаимозаменяемость дженерика и оригинального препарата на практике изучается не всегда. Рассмотрена возможность разработки простого метода для сопоставлення эффективности медикаментозного лечения артериальной гипертензии, связанного с формализацией?сравнения различных схем, учитывающих особенности оригинальных препаратов и дженериков. На уровне клинического использования или индивидуальной работы семейного врача применение предложенного правила дает конкретные ориентиры для смены лекарственного средства при отсутствии желаемого эффекта.

Проанализированы подходы к управлению рисками фармацевтического рынка. Важнейшим элементом инфраструктуры управления рисками являются системы, применяемые в процессе их анализа и оценки. Эти системы включают все информационные технологии, используемые для расчета показателей рисков. Своевременное обеспечение пациентов необходимыми лекарственными средствами - одно из важнейших условий высокого качества оказания медицинской помощи. Установлена взаимосвязь формализации рисков и обеспеченности рынка лекарственными средствами, как следствие - улучшения качества медицинской помощи. Первым и главным этапом любой системы управления рисками является их систематизация. Предложена четырехуровневая систематизация рисков.

Обобщены данные исследований по оценке рисков медицинской страховой деятельности. Проанализирована динамика статистических показателей, определяющих стремление населения приобрести медицинские услуги. Подчеркнуты особенности оценки риска в связи с выраженной неопределенностью подобного рода задач.

В аналитическом исследовании рассмотрены экспериментальные и теоретические изыскания в области количественного системного анализа роли биологических осцилляторов - триггеров колебательных цепей в клетках и бесклеточных системах. Биологические осцилляторы управляют всплесками активности нейронов, клеточными циклами, паттернами сна и пробуждения, а также многими другими важными процессами в живых системах. Предполагается, что количественные исследования функционирования биологических осцилляторов помогут в предупреждении и лечении многих заболеваний человека. За последние десятилетия развитие методов в области системной и синтетической биологии позволило наметить пути к расшифровке фундаментальных механизмов, лежащих в основе функционирования этих осцилляторов. Показано, что существенное значение в дальнейшем определении механизмов функционирования биологических осцилляторов приобретает системная и синтетическая биология. Хотя в исследованиях по функционированию биологических осцилляторов и был достигнут определенный прогресс в выявлении особенностей работы естественных и искусственных осцилляторов, повышающих надежность и качество управления ритмами биологических реакций, однако роль многих других второстепенных модификаций остается малоизученной. Для ее понимания необходимы дальнейшие как теоретические, так и экспериментальные исследования. Крайне важной в продвижении системной и синтетической биологии становится роль развития инструментов и методов биоинформатики, а уже устоявшиеся количественные подходы системной и синтетической биологии в трансдисциплинарном подходе с привлечением современных методик других областей знаний.

В аналитическом исследовании рассмотрены самоорганизация и самосборка как процессы бескаркасной тканевой инженерии. Описаны характеристики и преимущества каждого процесса, а также представлены ключевые примеры тканей, созданных с использованием этих процессов на основе бескаркасных тканеинженерных платформ, с целью наметить рекомендации для будущих разработок тканевой инженерии в условиях клиники. Постулируется, что одним из наиболее перспективных направлений исследований следует признать процесс самосборки, приводящий к формированию функциональной ткани клеточным способом, не требующим внешнего ввода энергии. В то же время обоснование и идентификация оптимальной по заданному критерию системы формирования сложной ткани - свободной от скаффолда или основанной на скаффолде - представляет нетривиальную задачу сочетания различных систем и независимых типов клеток.

В аналитическом исследовании рассмотрены самоорганизация и самосборка как процессы бескаркасной тканевой инженерии. Описаны характеристики и преимущества каждого процесса, а также представлены ключевые примеры тканей, созданных с использованием этих процессов на основе бескаркасных тканеинженерных платформ, с целью наметить рекомендации для будущих разработок тканевой инженерии в условиях клиники. Постулируется, что одним из наиболее перспективных направлений исследований следует признать процесс самосборки, приводящий к формированию функциональной ткани клеточным способом, не требующим внешнего ввода энергии. В то же время обоснование и идентификация оптимальной по заданному критерию системы формирования сложной ткани - свободной от скаффолда или основанной на скаффолде - представляет нетривиальную задачу сочетания различных систем и независимых типов клеток.