Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність вербального біхевіоризму як напряму психології, що досліджує мовленнєве подразнення психіки людини і відповідну поведінкову реакцію, а також власне мовленнєву поведінку індивіда. Теоретично обгрунтовано правові засади застосування методології вербального біхевіоризму у діяльності органів внутрішніх справ (ОВС), зокрема у процесах правової комунікації, з метою формування та регулювання правового світогляду й правомірної поведінки працівника ОВС як соціального суб'єкта. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у контексті діяльності ОВС. Розроблено вербально-біхевіористські моделі впливу на формування правомірної поведінки працівника ОВС у правовому полі соціокультурного простору.

Раскрыта сущность вербального бихевиоризма как направления психологии, исследующего речевые раздражения психики и ответную поведенческую реакцию, а также собственно речевое поведение индивида. Разработаны теоретические основы применения методологии вербального бихевиоризма в деятельности органов внутренних дел (ОВД), в частности в процессах правовой коммуникации, с целью формирования и регулирования правового мировоззрения и правомерного поведения сотрудника ОВД как социального субъекта. Исследована герменевтика информационного насилия в контексте деятельности ОВД. Разработаны вербально-бихевиористские модели влияния на формирование правомерного поведения сотрудника ОВД в правовом поле социокультурного пространства.

Наведено тлумачення 346-ти основних категорій, понять і термінів з філософії, філософії права, юридичної психології, юридичної герменевтики, філософії комунікативістики, енциклопедії права та юридичної антропології у контексті формування правомірної поведінки методами вербального біхевіоризму за умов правової комунікації. Розкрито сутність таких понять, як автореференція, девіантна поведінка, ігрове насильство, інформаційно-психологічний тиск, необіхевіоризм, ноосфера, правова реальність, психокорекційна діяльність.

Приведено толкование 346-ти основных категорий, понятий и терминов из философии, философии права, юридической психологии, юридической герменевтики, философии коммуникативистики, энциклопедии права и юридической антропологии в контексте формирования правомерного поведения методами вербального бихевиоризма в условиях правовой коммуникации. Раскрыта сущность таких понятий, как автореференция, девиантное поведение, игровое насилие, информационно-психологическое давление, необихевиоризм, ноосфера, правовая реальность, психокоррекционноя деятельность.

Висвітлено історію становлення сучасної концепції прав людини. Наведено результати філософсько-комунікативного аналізу правової основи соціальної сутності людини. Розглянуто предмет, систему, методологію, статус і функції антропології права. Розкрито антропологічні та моральні підстави соціальних прав людини. Проаналізовано герменевтико-антропологічну сутність правотлумачної діяльності органів конституційної юстиції України, Німеччини, США.

Освещена история становления современной концепции прав человека. Приведены результаты философско-коммуникативного анализа правовой основы социальной сущности человека. Рассмотрены предмет, система, методология, статус и функции антропологии права. Раскрыты антропологические и моральные основы социальных прав человека. Проанализирована герменевтико-антропологическая сущность правотолковательной деятельности органов конституционной юстиции Украины, Германии, США.

Висвітлено проблеми теорії держави та права, зокрема, предмет, завдання, місце у системі юридичних наук, зв'язок з іншими дисциплінами. Розкрито зміст понять держави, її форм і механізму, процесу застосування норм права. Запропоновано концепції футорології, деякі наукові концепції сучасної держави. Розглянуто теорію постіндустріального суспільства як глобальну методологічну парадигму. Розкрито герменевтичні аспекти тлумачення та застосування права, проблемні аспекти вдосконалення правотворчості на сучасному етапі побудови правової держави в Україні, методологічні аспекти співвідношення держави та права.

Освещены проблемы теории государства и права, в частности, предмет, задачи, место в системе юридических наук, связь с другими дисциплинами. Раскрыто содержание понятий государства, ее форм и механизма, процесса применения норм права. Предложены концепции футорологии, некоторые научные концепции современного государства. Рассмотрена теория постиндустриального общества как глобальная методологическая парадигма. Раскрыты герменевтические аспекты толкования и использования права, проблемные аспекты усовершенствования правотворчества на современном этапе строительства правового государства в Украине, методологические аспекты соотношения государства и права.

Проведены комплексные сероиммунологические обследования некоторых контингентов населения Запорожской области на специфические маркеры герпесвирусных инфекций (ГВИ). Изучена этиологическая иммуноструктура ГВИ (ВПГ, ЦМВ, ВЭБ) у беременных, ВИЧ-инфицированных беременных, детей, родившихся от ВИЧ-инфицированных матерей, а также у ВИЧ-инфицированных мужчин. Проанализированы результаты по раздельному выявлению иммунологических маркеров (иммуноглобулинов класса Ig G и класса Ig M) к ВПГ, ЦМВ, ВЭБ. Установлена высокая частота выявляемости комплекса серологических маркеров у всех обследуемых контингентов ко всем ГВИ. У здорового контингента населения (беременных серонегативных к ВИЧ-инфекции) процент серопозитивных к ВПГ составляет 93,9 %, к ЦМВ - 89,0 %, к ВЭБ - 91,6 %. Прослежена тенденция роста числа лиц с иммуноглобулинами класса Ig M к ЦМВ, ВЭБ у ВИЧ-инфицированных беременных по сравнению с группой здоровых беременных женщин. Иммуноглобулины класса IgM у ВИЧ-инфицированных мужчин выявлены к ЦМВ у 12,57 % лиц, ВЭБ - у 29,68 % пациентов.

Проанализированы результаты лабораторных обследований детей, рожденных ВИЧ-позитивными женщинами (ВИЧ-ПЖ), для определения вариантов динамики антител к ВИЧ в их организме, а также изменений со стороны гематологических и биохимических параметров. Из 176-ти детей, рожденных ВИЧ-ПЖ, 137 детей (77,84 %) сняты с учета как неинфицированные вирусом иммунодефицита человека; 20-ти (11,36 %) детям установлен диагноз ВИЧ-инфекция; 19 (10,79 %) детей умерло (в том числе с диагнозом ВИЧ-инфекция - 13). Из них 56 детей продолжают находиться на диспансерном учете. У детей с подтвержденным диагнозом ВИЧ-инфекции содержание гемоглобина в крови сохраняло стойкую тенденцию к снижению. Такая же тенденция наблюдалась и в динамике показателей тимоловой пробы. Подтверждена необходимость проведения сравнительных исследований на TORCH-инфекции ВИЧ-позитивных беременных и детей, рожденных ВИЧ-ПЖ, в динамике для выяснения этиологического фактора в формировании патологического состояния ребенка.

Произведены расчеты резонансного коэффициента усиления для некоторых портов, подверженных влиянию тягуна; периодов длинных волн, при подходе которых к портовым акваториям возникает резонанс. Представлены соответствующие этому явлению синоптические и гидрологические условия, а также на основе многолетних наблюдений построены диаграммы интенсивности тягуна.

Изложены результаты исследований природы тягуна на примере Севастопольских бухт с использованием баротропной модели для расчета сейшевых колебаний. Аналитически рассчитаны средние периоды собственных колебаний акваторий бухт, резонирующих с длиннопериодными волнами и зыбью.

Изучены результаты сероиммунологических и клинико-лабораторных обследований ВИЧ-позитивного пациента с посттрансфузионным механизмом передачи. Для анализа лабораторных исследований крови как донора, так и реципиента, наиболее показательны исследования в иммуноблотинге, позволяющие определить наличие антител к определенным белкам ВИЧ. Обследование донора (источника инфекции) показало, что его сыворотка позитивна в разных комбинациях белковых структур ВИЧ в ИФА. При сравнении результатов исследований сыворотки крови донора на маркеры ВИЧ-инфекции и сыворотки крови реципиента на третий день после инфицирования наблюдался феномен "разведенной сыворотки". Диагностика острой ВИЧ-инфекции основана на клинической симптоматике и обнаружении антигена ВИЧ-1 р24/25. При осмотре реципиента инфекционистом обнаружено увеличение подмышечных, шейных, подчелюстных лимфоузлов. По результатам иммунологических, клинико-лабораторных исследований реципиенту был поставлен диагноз: ВИЧ-инфекция, 1 клиническая стадия, персистирующая лимфоаденопатия.

Изложены результаты исследования природы тягуна в портах Черного моря. Описаны типы метеоусловий, предшествующих возникновению тягуна в порту Ильичевск. Выполнен анализ синхронности проявлений этого особо опасного гидрометеорологического явления в черноморских портах и его внутригодовой изменчивости.

Розкрито сутність основних понять, принципів, методів та засобів вербального біхевіоризму як однієї з провідних методологій формування правомірної поведінки працівника ОВС у контексті сучасних філософсько-правових концепцій. Узагальнено теоретичні засади застосування вербального біхевіоризму в діяльності органів внутрішніх справ. Проведено дослідження правовідносин, правової комунікації та поведінки працівників ОВС. Проаналізовано взаємозв'язок вербального біхевіоризму, герменевтики, комунікативної філософії та юридичних дисциплін у формуванні правомірної поведінки. Розкрито правові засади соціальної сутності людини у вербально-біхевіористському та герменевтичному вимірах. Визначено роль вербального біхевіоризму у формуванні правового світогляду працівника ОВС як одного з чинників запобігання злочинності. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у сфері діяльності ОВС. Визначено сутність закону як вербального регулятора поведінки соціального суб'єкта. Розроблено вербально-біхевіористський метод виявлення правомірної та протиправної поведінки соціального суб'єкта. Обгрунтовано шляхи вирішення філософських проблем формування правомірної поведінки працівника ОВС.

Здійснено комплексне узагальнення історико-теоретичних і прикладних засад політичних інтернет-комунікацій, особливостей їх функціонування в українському сегменті всесвітньої павутини - УАНЕТ. Проаналізовано та зафіксовано домінування інтернет-комунікацій у політичному процесі України. Визначено та систематизовано позитивні та негативні аспекти сучасних політичних інтернет-комунікацій в Україні. Вдосконалено сучасне розуміння типології політичних інтернет-комунікцій та методику аналізу процесів політизації українських інтернет-ЗМІ. Розвинуто способи раціоналізації політичних технологій і рольове призначення інтернет-технологій у політичному процесі.

Висвітлено питання формування та реалізації правосвідомості, подано її загальнотеоретичну характеристику у контексті правового виховання, правової культури і додержання професійної дисципліни в середовищі правників. Визначено людську гідність як детермінанту правосвідомості, особливий вимір відображення потреб та інтересів особи. Проаналізовано вплив на правосвідомість природного права на основі традицій, релігії, природи та волі людини, механізми впливу на даний процес правової комунікації як вербального регулятора правової поведінки. Увагу приділено девіантній правосвідомості, причинам і мотивації девіантної поведінки особи, а також її запобіганню.

Освещены вопросы формирования и реализации правосознания, дана его общетеоретическая характеристика в контексте правового воспитания, правовой культуры и соблюдения профессиональной дисциплины в среде юристов. Определены человеческое достоинство как детерминанта правосознания, особое измерение отражения потребностей и интересов личности. Проанализированы влияние на правосознание природного права на основе традиций, религии, природы и воли человека, механизмы влияния на данный процесс правовой коммуникации как вербального регулятора правового поведения. Внимание уделено девиантному правосознанию, причинам и мотивации девиантного поведения личности, а также его предотвращению.

Висвітлено трансформаційні перетворення перехідного суспільства, проблеми поділу влади, змісту права, методологічні питання глобалізації сучасного суспільства. Проаналізовано взаємозв'язок держави і права з політикою, співвідношення юридичної науки та освіти з юридичною практикою. Розглянуто проблеми реформування методології вітчизняної юриспруденції, фундаментальні методи дослідження проблем теорії держави і права. Увагу приділено проблемам вдосконалення державного правління, устрою і режиму в Україні, правових форм діяльності держави у контексті функціонування механізму правового регулювання, питанням реалізації стратегії реформування інститутів державної влади, методологічним аспектам співвідношення держави і права, процесу реалізації норм права.

Освещены трансформационные преобразования переходного общества, проблемы деления власти, содержания права, методологические вопросы глобализации современного общества. Проанализированы взаимосвязь государства и права с политикой, соотношения юридической науки и образования с юридической практикой. Рассмотрены проблемы реформирования методологии отечественной юриспруденции, фундаментальные методы исследования проблем теории государства и права. Внимание уделено проблемам усовершенствования государственного правления, строя и режима в Украине, правовых форм деятельности государства в контексте функционирования механизма правового регулирования, вопросам реализации стратегии реформирования институтов государственной власти, методологическим аспектам соотношения государства и права, процесса реализации норм права.

Розкрито роль теорії держави та права у формуванні політико-правового світогляду працівника ОВС, а також її взаємозв'язок з політикою. Визначено проблеми держави та права у сучасному глобалізованому світі. Показано значення порівняльного правознавства у формуванні світогляду правника, розкрито його природу, предмет та основні принципи, з'ясовано місце у системі юридичних і соціальних наук. Увагу приділено функціям порівняльного правознавства (гносеологічній, інформаційній, аналітичній, пропагандистській, критичній, інтегрованій, конвергенційній, освітній, науковій). Розкрито роль філософії права у формуванні фахівців для системи ОВС, а також значення юридичної деонтології у формуванні правосвідомості її працівників. Висвітлено філософсько-правові основи професійної комунікації працівників ОВС.

Рассмотрены возможности безреагентной противонакипной обработки воды ультразвуком, определены некоторые закономерности и параметры промышленного процесса. Исследованы два источника ультразвуковых колебаний. Определен оптимальный из них. Исследовано влияние важнейших показателей качества воды на эффективность ее противонакипной ультразвуковой обработки.

Исследованы методы удаления из подземной воды больших концентраций железа и снижения высокой жесткости. На основании лабораторных исследований проб воды выбран метод продленной аэрации, усовершенствованный применением ершовой волокнистой загрузки. Обнаружено заметное усиление процесса окисления всех форм железа, а также снижения жесткости и щелочности воды. Определены тенденции происходящих химических процессов, даны расчетные зависимости и составлена примерная технологическая схема очистки воды от интересующих ингредиентов. Подсчитаны экономические показатели этой схемы.

Розкрито проблему людини у філософсько-правовій концепції Б. Кістяківського. Визначено герменевтико-антропологічні засади правотлумачної діяльності Конституційного суду України. Охарактеризовано вплив імміграції мусульманського населення на правові системи європейських держав. Висвітлено історію семіотики права й її значення для антропологічно-правових досліджень. Обгрунтовано богословсько-аксіологічні засади сучасної православної концепції прав людини. Проаналізовано загальні ознаки та класифікацію міжнародних стандартів прав людини. Наведено класичні підходи до вирішення проблеми ідентефікації держави. Подано визначення походження дитини від колишнього подружжя. Показано принцип пропорційності в історичному аспекті. Визначено правову глобалізацію як тенденцію розвитку правових систем.

Розкрито концептуальне спрямування семіотики права як нової філософсько-правової парадигми. Надано поняття сигналу, коду, знаку, символу як стійких семіотичних відповідників правової дійсності. Проведено лінгвістично-семіологічний аналіз їх соціального змісту, виникнення, розвитку, функціонування та сприйняття правосуб'єктами у процесі правових відносин. З'ясовано прикладний аспект застосування семіотико-семіологічного підходу в правознавстві. Виявлено, на яких онто-, гносео-, аксіо-, антропо- та практеологічних засадах базується семіотика права, запропоновано її визначення як напряму філософії права. З'ясовано, які семіотичні форми буття та знакові моделі права сприяють його консолідації в єдине функціональне системне утворення. Показано, яким чином соціальний суб'єкт виявляється як знакова одиниця правової дійсності, що здатна творити право як семіологічно-функціональну граматику власних дій з проекцією на реалізацію норм права у правовідносинах.