Відображено результати пошуків провідних наукових колективів і лікарів з актуальних питань інфекційної патології. Особливу увагу приділено дослідженням вірусних гепатитів, сальмонельозу, дизентерії, лептоспірозу, дифтерії, гострих респіраторних і герпетичних хвороб, кору, епідемічного паротиту, менінгітів, а також кліщових енцефалітів, ВІЛ-інфекції, бореліозу, сибірки, токсоплазмозу, деяких гельмінтозів. Упровадження розробок авторів у практичну охорону здоров'я сприятиме підвищенню якості профілактики, діагностики і лікування розповсюджених інфекційних хвороб.

Викладено сучасні дані про етіологію, поширеність, патогенез, клініку, ускладнення, діагностику і терапевтичне лікування найбільш розповсюджених кишкових бактеріальних інфекцій (холера, сальмонельоз, шигельоз, ешерихіоз, стафілококові токсикоз та ентероколіт, кампілобактеріоз, кишковий ієрсиніоз, кишковий клостридіоз тощо). Значну увагу приділено їх диференціальній діагностиці з хірургічною та терапевтичною патологією, лікувальним заходам із використанням антибактеріальних, дезінтоксикаційних, дегідратаційних, імунокоригувальних засобів, а також інтенсивній терапії невідкладних станів (гіповолемічний та інфекційно-токсичний шок). Ця книга є першою клінічною монографією, в якій узагальнено багаточисленні відомості, що були опубліковані в періодичних виданнях, матеріалах наукових конференцій та інших, часто недоступних загальному колу фахівців, документах.

Розглянуто проблеми удосконалення противірусної та імуномодулюючої терапії гепатиту В, використання харчової домішки трисан у терапії гострих вірусних гепатитів, клініко-епідеміологічні особливості вірусних гепатитів у молодих людей, а також стан гуморального і клітинного імунітету за різних варіантів перебігу хронічного гепатиту в дітей. Проаналізовано зміни інтегральних імунологічних коефіцієнтів у хворих на гепатити А і, під впливом комплексного лікування із включенням літію карбонату, тактику лікування хворих на хронічний гепатит С з мінімальною або слабко вираженою гістологічною активністю. Визначено вплив хронічної інтоксикації наркотиками на перебіг фульмінантної печінкової недостатності у хворих на вірусні гепатити тощо.

Наведено клінічну класифікацію вірусних гепатитів. Висвітлено зв'язок HCV-інфекції та позапечінкових уражень. Визначено обтяжливі чинники перебігу гепатиту B. Проведено класифікацію хронічних вірусних гепатитів. Виявлено маркери HAV, HBV та HCV у сироватці крові. Запропоновано схеми лаферонотерапії вірусних гепатитів. Відображено фактори, що сприяють успішній інтерферонотерапії хронічного вірусного гепатиту. Розроблено високоефективні вакцини проти гепатиту А "Хаврикс-А" фірми "Сміт Кляйн Бічем" та "Аваксим" фірми "Пастер Мер'є Кеннот", а також рекомбінантну вакцину проти гепатиту Е.

Обобщены и систематизированы данные о герпесе - часто встречающемся заболевании. Освещены вопросы эпидемиологии, клиники, диагностики, лечения и профилактики этого заболевания. Дана краткая биологическая характеристика вирусов простого герпеса, освещены основы патогенеза и вопросы иммунитета при герпетической инфекции. Рассмотрена роль вирусов простого герпеса в патологии беременных женщин и новорожденных детей, а также герпетические поражения у лиц с иммунодефицитными состояниями.

Подані матеріали з диференційної діагностики основних інфекційних хвороб, які протікають з екзантемами. Характер висипів (плямисто-папульозна, дрібнокрапчаста, розеольозна, везикульозна, геморрагічна) був покладений в основу поділу інфекційних захворювань на групи. При цьому на початку кожної групи детальноо розглядається інфекція, для якої характерні не лише даний тип висипу, але й те, що захворювання найбільш розповсюджене і являє проблему для практичної охорони здоров'я. І надалі саме з цим захворюванням провадиться диференційний діагноз подібних з ним за клінікою і характером висипу інфекцій.

Установлено, що на Полтавщіні сальмонельози набули широкого розповсюдження. У період 1980 - 1998 рр. найвищі рівні захворюваності зареєстровано: серед свиней - у 1994, а серед людей - у 1995 році. Захворюваність серед свиней зросла у 2,7 а поміж людей - у 1,6 рази. Найбільше випадків захворювання людей на сальмонельоз зареєстровано у місцях з високою концентрацією населення.

Показано, что для достижения эпидемиологического благополучия в отношении паротитной инфекции в настоящее время целесообразно ввести в календарный план прививок дополнительную ревакцинацию в возрасте 6-9 лет.

Изложены современные данные по микробиологии, вирусологии, эпидемиологии, патогенезу, клинике, диагностике и лечению инфекционных заболеваний у людей: кишечных, кровяных, дыхательных путей, наружных покровов, а также инфекций с различным механизмом передачи. Значительное внимание уделено патогенезу и патогенетической терапии при различных нозоформах. Рассмотрены некоторые технологии экспресс-диагностики наиболее распространенных вирусных инфекций.

Проаналізовано помилки у діагностиці менінгітів на догоспітальному етапі. Визначено ступінь вираження компонентів запалення в головному та спинному мозку, його оболонках, викликаних герпетичним менінгоенцефалітом і мієлітом. Висвітлено роль ентеробіозу в розвитку неврологічних порушень і зниженні компенсаторно-пристосувальних реакцій. Досліджено проблему кліщового енцефаліту в Україні. Наведено екологічну та клініко-епідеміологічну характеристики випадків гарячки Західного Нілу в Україні. Викладено сучасні методи діагностики та лікування серозних менінгітів. Розглянуто питання вакциноасоційованого поліомієліту та поствакцинальних реакцій. Установлено диференціальний діагноз серозного та гнійного менінгіту в новонароджених. Зроблено оцінку емпіричної антибіотикотерапії гнійних менінгітів у дітей. Використано хлорофіліпт для лікування лістеріозного менінгіту та менінгоенцефаліту. Відображено сучасні аспекти лікування гнійних менінгітів у дітей.

Наведено результати застосування новітніх методів у терапії та діагностиці вірусних гепатитів, кишкових інфекційних хвороб, герпесів вірусних і бактерійних менінгоенцефалітів та інших інфекційних хвороб (хламідійно-герпетичних, висипнотифозних, туберкульозних тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показатели гомеостаза привитых стафилококковым очищенным адсорбированным анатоксином доноров, ранее ревакцинированных против столбняка, изучены у 70 добровольцев в возрасте от 20 до 40 лет. Установлено, что привлечение доноров плазмафереза к последовательной иммунизации столбнячным и стафилококковым анатоксинами не вызывает негативных сдвигов в показателях гомеостаза. Результаты исследований показывают, что возможно привлекать к иммунизации стафилококковым анатоксином доноров, ранее ревакцинированных против столбняка.

Рассмотрен один из самых современных и перспективных методов диагностики - полимеразная цепная реакция (ПЦР). Освещены теоретические основы метода ПЦР, даны практические рекомендации по созданию ПЦР-диагностической лаборатории и организации ее работы. Приведены конкретные примеры использования метода в различных разделах инфектологии. Подробно освещены вопросы диагностики заболеваний, передаваемых половым путем. Особое внимание уделено альтернативным ПЦР-методам ДНК-диагностики, их принципам и возможностям практического использования.

В опытах на белых беспородных мышах на модели сепсиса протейной этиологии изучена протективная активность антипротейных препаратов крови человека. Установлено, что антипротейные плазма и иммуноглобулин с титром антител 1:80 обладают выраженными лечебными свойствами. Полученные результаты служат основанием для проведения клинических исследований с использованием антипротейных препаратов крови в комплексном лечении больных с заболеваниями протейной этиологии.

Висвітлено актуальні проблеми лікування СНІДу, а також питання етіології, епідеміології та патогенезу захворювання. Детально охарактеризовано перспективи лікування психічних розладів у хворих на СНІД і профілактики даного захворювання в Україні.

Научно-практическая конференция инфекционистов, эпидемиологов и микробиологов Вооруженных сил Украины 1998 г. внесла определенный вклад в проблемы ранней диагностики, лечения, профилактики наиболее распространенных и тяжелых инфекционных заболеваний, таких, как вирусные гепатиты, дифтерия, острые кишечные инфекции, ВИЧ-инфекции, полиомиелит, лептоспироз, пневмония, шигельоз, лейшманиоз, корь, болезнь лайма и др. В ряде работ показана эффективность современных методов исследования, лечения и профилактики наиболее распространенных нозологических форм инфекционных заболеваний. В работах также нашел отражение опыт применения эффективных методик профилактики дифтерии в организованных коллективах, разработанный военными инфекционистами и эпидемиологами в последние годы. Значительное место в сборнике занимают вопросы антибактериальной и противовирусной терапии основных нозологических форм инфекционных заболеваний.

Сьогодні особливо важливе значення має розробка ефективних профілактичних заходів запобігання подальшому розповсюдженню епідемії ВІЛ/СНІДу шляхом статевої передачі вірусу імунодефіциту людини. Ці заходи включають інформування населення про природу захворювання, широке впровадження кондомів і профілактику ВІЛ-інфекції за допомогою препаратів, які застосовують місцево. До них відносяться антивірусні та віруліцидні речовини. Більшість із сполук, які класифікуються як віруліцидні, фактично є сурфактантами. В даному повідомленні розглядаються властивості, статус та потенційна роль у профілактиці ВІЛ-інфекції детергентів, включаючи новий український антисептик мірамістин.

Дано огляд наукової літератури про застосування сучасних методів діагностики ВІЛ-інфекції в лабораторній практиці. Описано методи виявлення антигену і специфічних антитіл у біологічних рідинах. Наведено основні принципи методів діагностики ВІЛ-інфекції, проаналізовано їх специфічність, чутливість, переваги та недоліки. Розглянуто основні напрямки удосконалення даних методів - автоматизація й експресність тестів поряд з підвищенням їх чутливості та специфічності.

Висвітлено географічне розповсюдження, етіологію, епідеміологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування і профілактику інфекційних хвороб тропічних країн. Розглянуто особливості протозойних інфекцій, інфекцій зовнішніх покровів, грибкових захворювань, гельмінтозів. Описано хвороби з недостатньо вивченою епідеміологією, зокрема, пропасниці Еболу і хвороби легіонерів. Подано поглиблену характеристику вірусної інфекційної хвороби - жовтої пропасниці.