Кратко изложена история развития ограждающих устройств железнодорожных переездов. Приведена их характеристика на магистральном и промышленном транспорте Украины в настоящее время. Проанализировано состояние безопасности движения транспорта на переездах. Рассмотрены основные причины дорожно-транспортных происшествий. Дана сравнительная характеристика методов оценки безопасности переездов. Описаны особенности информационных систем ограждающих устройств и устройств автоматического контроля состояний опасной зоны.

Приведена характеристика ограждающих устройств железнодорожных переездов на магистральном и промышленном транспорте Украины. Рассмотрены вопросы безопасности движения транспорта на переездах, а также методы оценки безопасности переездов. Проанализированы особенности построения автоматических устройств контроля состояния опасной зоны переездов. Предложены математические модели функционирования переездов и влияния эксплуатационной надежности систем переездной сигнализации на безопасность движения транспорта.

Освещена история развития систем интервального регулирования движения поездов на перегонах. Проведен анализ и установлены причины отказов эксплуатируемых систем автоматической блокировки. Приведена классификация и рассмотрены характеристики перспективных систем управления движением поездов с использованием вычислительной техники, систем спутниковой навигиции, сотовой и коротковолновой радиосвязи. Показаны особенности функционирования современных систем автоматической блокировки. Описаны устройства автоматической локомотивной сигнализации, применяемые на железных дорогах Западной Европы. Рассмотрены системы управления и контроля движения поездов на участках железных дорог на базе счета осей. Показаны перспективы использования микропроцессорных локомотивных систем обеспечения безопасности движения поездов. Приведена общая характеристика универсальной Европейской системы управления движением поездов ETCS и рассмотрены проблемы ее внедрения. Показаны место и роль электрической централизации в современных системах интервального регулирования движения поездов, в частности с использованием радиосвязи. Рассмотрены перспективы развития новых технологий управления движением поездов.

Проанализированы отказы систем железнодорожной автоматики. Установлено, что некоторая их часть возникает по причине теплового повреждения элементов. Предложено использовать устройства инфракрасной диагностики для диагностирования технических устройств и сооружений железнодорожного транспорта.

Рассмотрены вопросы повышения эффективности искусственного освещения посадочных платформ за счет автоматизации управления осветительными приборами. Предложена перспективная функциональная схема оснащения посадочных платформ осветительными приборами.

Физическое моделирование процесса пластической деформации заготовки в кристаллизаторе с наклонными стенками получения непрерывных заготовок из разливаемого металла.

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

Досліджено процес становлення та правове регулювання діяльності системи державних органів і громадських організацій, уповноважених вести боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх. Охарактеризовано головні напрямки профілактики даних негативних явищ серед неповнолітніх за допомогою захисту їх прав у різних сферах життя. Акцентовано увагу на систематизації досвіду роботи з дітьми, які вже вели безпритульний спосіб життя, залишилися без нагляду дорослих, вчиняли правопорушення. Проаналізовано правові засади політики тодішнього уряду стосовно боротьби з правопорушеннями неповнолітніх виховними методами. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

Висвітлено історію виникнення, становлення та розвитку основних історичних форм держави та права від найдавніших часів до кінця XX ст. Досліджено предмет, методи, періодизацію та джерела історії держави та права зарубіжних країн. Охарактеризовано суспільний лад і державний устрій країн Стародавнього Сходу. Увагу приділено державному правовому розвитку Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю. Висвітлено особливості античних держав, виникнення держав у Греції (Афіни та Спарта). Розглянуто державу та праву Стародавнього Риму. Розкрито особливості феодальної держави та права, причини та передумови встановлення станово-представницької монархії у Франції, Англії, Німеччині та Московії. Розглянуто виникнення абсолютної монархії в країнах Західної Європи та Росії. Проаналізовано створення радянського державного апарату, радянського соціалістичного права. Досліджено державно-правовий розвиток країн Західної Європи, США й Японії у першій половині XX ст. і після Другої світової війни.

Проанализированы актуальные задачи технического регулирования в области телекоммуникаций и, в частности, в сфере частотно-временного обеспечения, с учетом общеевропейских подходов и возможностей регионального сотрудничества.

Викладено науково-методичні здобутки кафедри історії держави та права НАВС (1993 - 2013 рр.). Висвітлено особливості становлення українського історичного процесу першої половини XIX ст. Розглянуто стан дослідження селянського повстанського руху на чолі з Нестором Махном у сучасній вітчизняній історичній науці. Викладено історико-правові засади організації обліку й аудиту в Україні. Розглянуто дискусійні питання щодо доцільності виняткової міри покарання. Наведено деякі аспекти дослідження української публіцистики міжреволюційної доби (1909 - 1914 рр.). Викладено принципи толерантності в навчальному курсі історії української культури. Висвітлено джерела матеріально-технічного постачання в період відновлення важкої промисловості України (1943 - 1953 рр.).

Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб.

Наведено інформацію про книги українською та англійською мовами з історії поселення українців у Канаді, які зберігаються у фондах відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Зазначено, що праця розрахована на істориків, політологів, етнологів, бібліографів, культурологів, емігрантознавців, дослідників української культури, працівників інформаційно-бібліотечних і видавничих структур, широке коло читачів, які виявляють інтерес до історії України, зокрема, до історії української діаспори.

Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб.

Презентовано літературу із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із заявленої теми, представлено бібліографічні описи книг і статей, в яких відображено історію, стан і проблеми народної культури, мови, фольклору канадських українців, що набули дещо відмінних від культури історичної батьківщини рис. Подано бібліографічні описи опублікованих досліджень вітчизняних та канадсько-українських учених із зазначених проблем. Надано допоміжні покажчики: іменний, назв, алфавітно-предметний; періодичних та продовжуваних видань, географічних назв; видавництв і видавничих організацій Канади, які друкували праці з пропонованої теми.