Розглянуто розвиток згуртованості екіпажу бойової машини. Визначено протиріччя, що виникають у психологічній структурі згуртованості. Показано нерівномірність розвитку основних сфер життєдіяльності розрахунку: міжособистісні відносини можуть відставати від розвитку діяльності та навпаки.

Рассмотрены основные тригонометрические формулы, характеристики некоторых сечений, предельные гибкости растянутых и сжатых елементов. Проанализированы нагрузка при различных расчетных схемах, статистические характеристики сечений из двух швеллеров с уклоном полок, полками наружу. Приведены характеристики скварных, бытовых и заклепочных соединений, соединений на высокопрочных болтах.

Сформулирована и проведена декомпозиция задачи исследования одного из возможных способов борьбы с противолокационными ракетами - функционального поражения бортовых радиоэлектронных систем самонаведения.

Мета дослідження - відобразити основні моменти взаємодії гендеру та рефлексійної функції роману Б. Шлінка у формування культури спогадів німецького народу на сучасному етапі. Критичне зображення пам'яті про Голокост у романі має на меті критику післявоєнної культури спогадів у Німеччині, а взаємодія з гендерними аспектами фемінізації ролі злочинця соціалнаціоналізму спрямовано на критичне, рефлексійне переосмислення цього минулого сучасним поколінням німців.

Досліджено господарсько-правове регулювання комерційного використання об'єктів державної власності. На основі аналізу чинного законодавства та доктринальних положень щодо прибуткового використання державного майна запропоновано вузький та широкий підходи до поняття комерційного використання об'єктів державної власності з встановленням ознак такого використання. Досліджено відносини, що виникають при комерційному використанні державного майна, підстави їх класифікації. Вивчено основні змістовні елементи правовідносин щодо комерційного використання об'єктів державної власності. Надано об'єктну характеристику таким правовідносинам. Обгрунтовано поділ об'єктів державної власності на комерційні та некомерційні об'єкти та запропоновано критерії-принципи обрання пріоритетного способу використання об'єкту відповідно до його функціонального призначення. Досліджено систему та повноваження органів управління державним майном, проаналізовано перспективи та недоліки запровадження холдингової системи управління державним майном. Виділено та охарактеризовано основні форми комерційного використання державного майна. Особливу увагу приділено дослідженню питань господарсько-правового забезпечення комерційного використання державного майна при створенні комерційних державних підприємств, укладенню господарських договорів, функціонуванні морегосподарського комплексу.

Розглянуто в теоретичному і практичному аспекті положення Господарського кодексу України і спеціального господарського законодавства України. Особливу увагу приділено питанням становлення господарського права як самостійної галузі права, методам державного впливу на економіку, правовому статусу суб'єктів господарювання. Окреслено особливості специфіки інститутів господарського права в порівнянні із загальноцивільним регулюванням. Зазначено, що економічні та правові перетворення в незалежній Україні висунули на перший план питання належного правового забезпечення економічних процесів, що відбуваються в умовах розвитку багатоукладної економіки, всесвітньої глобалізації і залучення України до світових економічних процесів. Всебічно та науково обгрунтовано переосмислення стану та перспектив правового забезпечення сфери господарювання країни.

Розглянуто можливу цифрову систему супроводження цілі по дальності радіолокаційної станції супроводження цілей перспективного зенітного гарматно-ракетного комплексу ближньої дії і малої дальності та методика вибору елементів цифрової станції вимірювання дальності (СВД). Проведено порівняльний аналіз цифрової системи вимірювання дальності з аналоговою, алгоритм функціонування СВД на цифровій елементній базі, надаються пропозиції щодо покращення технічних характеристик зенітного гарматно-ракетного комплексу.

Розглянуто математичну модель цифрової системи автоматичного супроводження цілі по дальності, яка, на відміну від існуючих, задовольняє вимогам щодо стійкості та якості системи вимірювання дальності та автоматичного супроводження цілі. За результатами дослідження запропоновано математичний підхід до вибору оптимальних параметрів функціонування складових частин цифрової системи автоматичного супроводження цілі по дальності. За допомогою математичної моделі проведено порівняльний аналіз цифрової та аналогової систем, за результатами якого отримані оптимальні параметри забезпечення стійкого супроводження цілі.

З'ясовано шляхи прискорення процесу синхронізації синхронних генераторів систем електропостачання військових об'єктів, які засновані на відмові від дотримання умов ідеальної точної синхронізації та використання, при врахуванні інерційності вимикача генератора. Використання при можливості формування команди на вмикання вимикача генератора зонного принципу синхронізації. Відмова від дотримання умов ідеальної точної синхронізації дозволить зменшити час, що витрачається на приведення генератора, що вмикається, у стан, при якому можливо здійснювати підключення на паралельну роботу за рахунок збільшення можливих значень частот ковзання та кутів між напругами що синхронізуються. Перехід до зонного принципу синхронізації збільшує діапазон можливих кутів вмикання, що унеможливлює процес команди на вмикання вимикача генератора. Пропонуються способи отримання постійного кута та постійного часу випередження для зонних синхронізаторів. Доводиться можливість побудови вимірювального блока пристроїв синхронізації на базі операційних інтегруючих підсилювачів. Використання в блоці вимірювання інтегруючих операційних підсилювачів дозволить уникнути суттєвих похибок, які притаманні вимірювальним блокам, в яких використовується диференціювання.

Об'єкти військової критичної інфраструктури є першочерговими для створення диверсій, вогневих впливів, ударів з повітря. Ускладнення процесів охорони та оборони таких об'єктів, а також збільшення кількості технічних засобів вимагає побудови для людини, яка приймає рішення, системи підтримки прийняття рішення. Елементи охорони та оборони об'єктів військової критичної інфраструктури відносяться до класу організаційно-технічних систем та розподілених систем управління. Вихід з ладу (деградація) одного елементу може привести до втрати цілісності й стійкості всієї системи. Отже система підтримки прийняття рішення повинна з визначеним інтервалом аналізувати стан кожного розподіленого об'єкту та знаходити рішення щодо відновлення системи охорони та оборони. Сучасні концепції управління складними розподіленими об'єктами (РОУ) в різних галузях людської діяльності (в тому числі і у військовій справі) базуються на парадигмі людино-машинної організації процесів управління, у якій роль прийняття рішень віддається людині, а машина забезпечує інформаційну підтримку етапів вироблення і генерування альтернативних варіантів рішень. Використання даного підходу є змушеною мірою подолання високого рівня невизначеності умов рішення завдань управління складними, нелінійними, динамічними, розподіленими об'єктами та наявності інтелектуальної протиборчої сторони (противника). При цьому ефективність системи управління багато в чому визначається суб'єктивними властивостями людини (групи людей), які діють в контурі управління, що у свою чергу вимагає високого рівня компетенції у виникаючих проблемних ситуаціях. Для управління територіально розподіленими об'єктами (до яких відносяться елементи системи охорони та оборони військових аеродромів), відомим є підхід, що базується на застосуванні мультиагентних моделей СППР, у яких сполучаються централізовані та децентралізовані методи аналізу ситуацій, що реалізовуються колективами агентів. Розроблено мультиагентну модель системи підтримки прийняття рішення по управлінню розподіленими об'єктами.

В роботі розроблено методичні елементи процедур динамічної інтеграції засобів забезпечення охорони та оборони військових аеродромів, в основі яких лежить поняття вразливість об'єктів і поняття динамічної інтеграції, пов'язане з динамічними характеристиками дій противника, що допускає адекватну реакцію системи захисту на ці дії шляхом управління структурою, характеристиками та параметрами єдиної системи. Розкрито проблему людського фактора та запропоновано рішення, які надають змогу знизити її вплив на якість виконання заходів з охорони та оборони військових аеродромів. Розроблено кваліметричну модель оцінки вразливості аеродрому, де критеріями оцінки вразливості є якість та ризик. Показано, що процедура оцінювання в даному випадку засновується на моделі якості функціонування аеродрому.