Вміщено матеріал науково-краєзнавчої конференції, приуроченої світлій пам’яті знаного освітянина, громадського діяча, воїна, Почесного краєзнавця Хмельниччини Ігоря Петровича Русого та 440-ій річниці найдавнішої писемної згадки про с.Теліжинці. Розглянуто аспекти навчання спеціалістів і представників стейкхолдерів туристичної галузі, особливості доведення спеціальної інформації до учасників процесу надання туристичних послуг. Для нейтралізації негативного впливу на екосистему туризму наголошено про потребу вироблення єдиних стандартів підходу до політики громад у сфері надання послуг туристичної галузі, дотримання державних будівельних норм при будівництві туристичних об’єктів. Обговорено розвиток туристичної галузі у громаді, що базуватиметься на раціональному використанні природно-рекреаційних ресурсів з урахуванням її соціально-економічного, історично-культурного, кліматичного потенціалу і буде стимулюватиме економічну активність, розвиток малого й середнього бізнесу, сприятиме виникненню передумов для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій, створенню робочих місць у різних секторах економіки та, як наслідок, зменшенню відтоку робочої сили за межі громади. Заплановано: створення колективних засобів розміщення на 150 людей; будівництво лаунж-зони; створення мистецького простору; утворення дестинації спортивного туризму; збільшення чисельності відвідувачів у дестинації 1000 осіб на рік тощо.

Розглянуто теоретико-методологічні засади науки краєзнавство і характеристику етапів його історичного розвитку. Розкрито внесок видатних постатей у формування наукової галузі, специфіку джерельної бази краєзнавства, подано загальну характеристику країв України. Висвітлено природу та історію краю як предмет краєзнавчих досліджень, визначено роль науково-освітніх, культурних, музейних, пам'яткоохоронних та туристичних закладів у розвитку краєзнавства.

Наведено тексти доповідей і повідомлень, присвячених діяльності професора Баженова Л. В., питанням розвитку національного краєзнавства, джерелознавства, історіографії, історії, а також відомим постатям Поділля та Південно-Східної Волині. Висвітлено проблеми інноваційного розвитку національного краєзнавства України на регіональному рівні. Проаналізовано російську мілітарну тематику XIX ст. у дослідженнях краєзнавців Поділля. Увагу приділено відображенню в українській історіографії освітньої діяльності римо-католицького духовенства Правобережної України в другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто топонімію Поділля як історичне джерело для дослідження історії Великого князівства Литовського.

Висвітлено аспекти минулого і сьогодення життя краю, топонімічні описи населених пунктів, церковні літописи, відомості про відомих постатей краю.

Висвітлено основні складові науково-краєзнавчої діяльності та їх результативність відомого українського вченого-історика, освітнього і громадського діяча, доктора історичних наук, професора, академіка Української академії історичних наук, професора кафедри історії України, колишнього декана історичного факультету і ректора Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Завальнюка Олександра Михайловича в 1972 - 2021 рр.

У час свого поважного й величного ювілею Віктор Степанович Прокопчук знаний в Україні, на Поділлі-Хмельниччині й отчій Дунаєвеччині як відомий педагог загальноосвітньої і вищої школи (Заслужений працівник освіти України), учений-історик (доктор історичних наук, професор, академік Української академії історичних наук), теоретик і будівничий національного краєзнавства (Почесний краєзнавець України, лауреат всеукраїнських Премій Дмитра Яворницького, Петра Тронька, Хмельницьких обласних премій ім. Юхима Сіцінського, Іона Винокура й ін.), один з фундаторів Всеукраїнської спілки краєзнавців (з 1990 р.) та член правління Національної спілки краєзнавців України (з 2008 р.), багаторічний член правління Українського фонду культури (з 1988 р.), член Національної спілки журналістів України, заступник голови Хмельницької обласної організації НСКУ, почесний голова Дунаєвецького районного осередку цієї ж Спілки і ще багато чого, тобто й сьогодні залишається визнаним освітнім, науковим, культурним, державним і громадським діячем України та рідного краю. Його велика наукова і просвітницька творча спадщина посіла вагоме місце в історичній науці, освіті, культурі та краєзнавстві й буде слугувати потребам українського суспільства на далеку перспективу.

Досліджено проблеми організації краєзнавчого руху та регіональних досліджень на Віньковеччині в умовах процесу децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад. Розглянуто скарб європейських та східних монет XIV-XV ст. із Віньковецького району Хмельницької області. Увагу приділено локально-зональним особливостям техніки вишивки на святкових жіночих сорочках центрального Поділля другої половини XIX - початку XX ст. Розглянуто антибільшовицький повстанський рух на Віньковеччині в 1921-1922 рр. Досліджено фізичну культуру та спорт в житті селян Віньковецького району в перші повоєнні роки. Висвітлено легенди та топонімікуа села Грим’ячка Віньковецького району. Досліджено проблеми творчості В. Барвінського.

Досліджено актуальну проблематику всесвітньої історії, історії релігії, етнології, археології. Вперше введено у науковий обіг маловідомі джерела, зокрема експедиційні матеріали науковців кафедри. Увагу приділено відомостям про половців у польських джерелах XI - XIV ст. Розглянуто соціальну базу англійської армії в роки Столітньої війни (1337 - 1453). Описано особливості православного церковно-релігійного життя на території Чернівецької області в 1944 - 1990 рр. Розглянуто символіку рослинного орнаменту в буковинському писанкарстві. Акцентовано на етнофестивалі як засобі збереження і пропагування традиційної культури (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей) тощо.

Увагу приділено питанням, присвяченим сторіччю Української революції (1917 - 1921 рр.) і сторіччю встановлення влади Директорії, зокрема її Кам'янецькому періоду, а також проблемам історіографії, культури, освіти, духовності, економіки й інших аспектів розвитку краю. Проаналізовано роль окремих постатей літературно-мистецької інтелігенції в національному та культурному відродженні України в період Української революції та її вплив на національну свідомість українського народу впродовж наступних історичних періодів. Досліджено вплив політики часів Центральної Ради, Української держави Гетьмана Скоропадського, Директорії УНР на суспільне життя, з'ясовано проблеми, які зачіпали буденне життя простих людей та особливості формування державної політики залежно від зміни влади, визначено характер соціальних процесів на українських теренах у зазначений період. Проаналізовано процес скликання Кам'янецького повітового зібрання наприкінці листопада 1918 р. і розгляд на ньому підготовлених О. Пащенко проектів рішень з освітніх питань. Висвітлено результати археологічних досліджень кам'яної антропоморфної скульптури експедиції Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка на території літописного Губинського городища в 2016 р. Розкрито позитивні сторони діяльності міського самоврядування м. Вінниця в період 1870 - 1914 рр. Описано діяльність і вплив еліти Поділля на національне відродження України.

Розглянуто проблеми оновлення та створення нових туристичних маршрутів. Висвітлено окремі аспекти методології та методики складання текстів оглядових екскурсій з історичної тематики, орографічні рекреаційні ресурси Хмельниччини. Охарактеризовано новий туристичний маршрут "Хмельниччина туристична і Тарас Шевченко", присвячений 170-й річниці подорожі Кобзаря у вересні - жовті 1846 р. на Поділля та Волинь. Увагу приділено розвитку культурно-дозвіллєвої сфери туризму та підвищенню конкурентоспроможності туризму на Хмельниччині. Розглянуто історичну ретроспективу розвитку туризму та місце туризму в контексті соціокультурної парадигми.

Проаналізовано сучасні тенденції транснаціоналізації та глобалізації в міжнародному туризмі. Розглянуто кадрове забезпечення сфери туризму України та Хмельницької області. Увагу приділено проблемі туристських ресурсів Хмельниччини. Визначено перспективи розвитку туристичних маршрутів на Волині. Висвітлено проблеми туризму в Кам'янці-Подільському. Вивчено досвід екскурсійної справи Кам'янця-Подільського в 1920-ті рр.

Вивчено передумови та форми розвитку ринкових відносин до реформи 1861 р. Розглянуто особливості ринкових змін в економіці регіону в контексті реформи 1861 р. Приділено увагу розвитку сільського господарства , промисловості та торгівлі краю за ринкових умов 1860-х рр. - на початку ХХ ст. Визначено економічні наслідки утвердження ринкового механізму в промисловості. Показано роль торгівлі у формуванні ринкових відносин.

Покажчик відображає життя і діяльність та науковий доробок відомого педагога та науковця, професора кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правових дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Ю. А. Хоптяра. Відомий педагог та науковиць викладав історичні й юридичні дисциплін, запроваджував інтерактивні методи навчання. Ю. А. Хоптяр постійно проводив наукову роботу, опубліковав понад 140 наукових праць, присвячених проблемам історії України та Поділля. Діапазон наукових інтересів Ю. А. Хоптяра досить широкий, наприклад, ряд наукових досліджень присвячено аграрним проблемам, питанням освіти, торгівлі, шляхового будівництва, судочинства та іншим. Дослідник Поділля брав участь у роботі понад ста десяти наукових та краєзнавчих конференцій.

Охарактеризовано фортеці та замки Хмельниччини як складову історико-культурних рекреаційних ресурсів Хмельниччини, її історичне значення, сучасний стан, використання та музеєфікацію, сакральні пам'ятки Кам'янця-Подільського, та їх використання для релігійного туризму в області. Обгрунтовано систематизацію природно-рекреаційних комплексів Хмельниччини, визначено перспективи розвитку еологічного туризму, важливої етичної та естетичної складової майбутнього туристичного ринку. Проаналізовано діяльність туристичної галузі Хмельниччини, її недоліки та перспективи розвитку. Висвітлено питання регіонального стратегування розвитку туризму загалом і, зокрема, стратегічного планування розвитку туризму на Хмельниччині.

Вивчено події Другої світової війни на Хмельниччині в працях учених і краєзнавців другої середини ХХ - на початку ХХІ ст. Охарактеризовано стан будівництва і боєготовності укріплених районів на території Поділля (1929 - 1941 рр.). Проаналізовано усну народну творчість українських остарбайтерів у записах Т. Трембіцької. Досліджено археологічно-пошукову діяльність недержавних громадських утворень щодо відновлення пам'яті загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. Висвітлено деякі факти з історії Старокостянтинівщини 1941 - 1943 рр. Розкрито особливості підпільної боротьби та партизанського руху на Славутчині. Викладено коротку історію Проскурівського підпілля 1941 - 1944 рр. (історична хроніка подій). Вивчено повсякденне життя українців під час німецько-фашистської окупації.

Досліджено патріотичну роль Православної Церкви у Великій Вітчизняній війні. Вивчено особливості переходу лінії фронту підпіллям Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території Хмельницької (Кам'янець-Подільської) областы. Проаналізовано вирішення нацистами "єврейського питання". Розглянуто грошові знаки рейхскомісаріату "Україна" за матеріалами фондової колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Охарактеризовано визвольні бої Червоної армії на території Шепетівського району у січні - березні 1944 р. Висвітлено біографію ветерана Другої світової війни Ф. В. Балія, уроженця Ізяславського району. Приділено увагу колекції живописних полотен Хмельницького обласного художнього музею, присвячена періоду Другої світової війни. Акцентовано увагу на характерних особливостях робіт, які створені в епоху панування у мистецтві напряму соціалістичного реалізму.

Досліджено культурні та мовні контакти кельтів і слов'ян на території Подністров'я у кінці І тис. до н. е. - на початку І тис. н. е. Приділено увагу відображенню історико-планувальної структури містечка Смотрича XV та XVІ ст. Охарактеризовано особливості етнічних і соціальних змін у сільській місцевості Подільського регіону. Визначено етапи становлення та розвитку гімназійної освіти Правобережної України у ХІХ - на початку ХХ ст. Охарактеризовано умови навчальної діяльності студентів медичних навчальних закладів Поділля за умов тоталітаризму у 1920 - 1930-ті рр. Проаналізовано постать Т. Шевченка у подільській пресі міжвоєнного періоду 1921 - 1939 рр. З'ясовано роль рекламного проспекту в структурі засобів PR у сфері туризму. Приділено увагу архітектурній спадщині Кам'янця-Подільського в гравюрах С. Кукурузи. Обгрунтовано змістове наповнення Старосинявської районної газети "Колос" у контексті висвітлення історико-краєзначих досліджень. Вивчено за допомогою сфрагістичних і геральдичних джерел походження відомого на Поділлі та Волині князівського роду Сангушко.

Розкрито життєвий шлях та науково-педагогічну діяльність А. Ф. Сурового, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Висвітлено науковий доробок вченого.

Наведено повний перелік бібліографічних видань з різних галузей знань (з філософських, суспільних, математичних наук, а також з географії, історії, релігії, теології, мово- та літературознавства), наявних у фондах наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Уперше за роки існування бібліотеки зібрано і систематизовано бібліографічні покажчики різної тематики, які хронологічно охоплюють період з 1950-х рр. до 2013-го р.

Розглянуто Козацьку добу як феномен украхнської нації. Охарактеризовано Волино-подільські економічні взаємини у XV - першій половині XVII ст. Охарактеризовано Хмельницьке Поділля періоду XIII - XV ст. в контексті родоводу князів Несквізьких-Збаразьких, добу магнатів Калиновських в історії Поділля (перша половина XVII ст.). Значну увагу приділено подіям національно-визвольної війни українського народу XVII ст. на Поділлі та Південно-Східній Волині, акцентовано на дослідженнях Пилявецької битви. Висвітлено джерела, дослідження Козацької доби, акцентовано на працях дослідників цього періоду, зокрема, О. Гваньїні, А.-Й. Роллє, В. Січиннського, В. Смолія та ін. Викладено результати досліджень історії окремих населених пунктів Поділля та Південно-Східної Волині (містечка Остропіль, сіл Залісці, Мацевичі, Чорна, Самчики та ін.).