Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

Науково-технічний потенціал України у співпраці з іншими зацікавленими країнами надає змогу підготувати космічну місію з корисним навантаженням для дослідження Місяця. Розглянуто подробиці такої місії, яка складається з двох корисних частин: орбітальне дослідження з витягнутої орбіти з перицентром над північним полюсом (100 км над поверхнею) і апоцентром над південним полюсом (висота приблизно 3000 км); дослідження за допомогою посадкового модуля на зворотному боці Місяця поблизу південного полюса в околицях кратера Брауде. Посадковий модуль, що має у своєму складі п'ять дипольних антен, надає змогу виконати різноманітні радіоастрономічні спостереження від сотень кілогерц до 40 МГц. Панорамна камера посадкового модуля, яка буде обладнана колірними та поляризаційними фільтрами, забезпечить важливі спостереження горизонту з метою досліджень сяйва, викликаного ефектом електростатичної левітації місячного пилу. Для картування структурних і мінералогічних характеристик молодих поверхневих утворень запропоновано камеру HiRes, що працює у двох спектральних смугах. Триміліметровий радар у режимі бокового огляду надасть змогу картувати не тільки радіояскравість поверхні, що характеризує його шорсткість, але й поліпшити місячну топографічну модель.

Досліджено гравітаційні властивості, стабільність, динаміку тороїдальних структур стосовно таких астрофізичних об'єктів, як активні ядра галактик і кільцеві галактики. На підставі одержаного нового виразу для гравітаційного потенціалу тора показано, що зовнішній потенціал тора представляється потенціалом нескінченно тонкого кільця тієї ж маси аж до поверхні тора, а відмінності існують поблизу його осі симетрії та залежать від геометричного параметра. Показано в межах задачі N тіл, що самогравітуючий товстий тор у полі центральної маси залишається стабільним, а рівноважний перетин має форму овалу з гауссовим розподілом густини. Виявлено існування області некругових орбіт між окружністю Лагранжа й останньою стійкою круговою орбітою, що здатне пояснити спостережувану щілину в розподілі зоряної густини в кільцевих галактиках. Установлено нові аспекти ролі центральної маси у стабільності самогравітуючого тора та показано, що у потенціалі тора при наявності центральної маси існують як регулярні, так і замкнені орбіти нових типів. Описано можливість формування стійкого тора Кеплера, який є узагальненням кеплерівського диска. Побудовано динамічну модель затінюючого тора в активних ядрах галактик і показано, що спостережувану динаміку в ядрі сейфертівської галактики NGC1068 можна пояснити особливостями руху хмар у торі за рахунок ефектів самогравітації. Зображено, що у гравітаційно-лінзовій системі "центральна маса та тор" формується одне, два або три кільця Ейнштейна залежно від поверхневої густини в диску. Виявлено принципову різницю між динамікою кільцевих вихорів у радіальному потоці в 2D і 3D випадках. Показано, що спіральність для вихору із закруткою (орбітальним рухом) відрізняється від відомої формули Моффата для зачеплених вихорів. На підставі одержаного аналітичного розв'язку задачі динаміки кільцевих вихорів у радіальному потоці у 2D і 3D випадках зображено, що вихори прискорюються акреційним потоком і викидаються у протилежних напрямках.