Наведено результати вимірювання розподілу яскравості по диску Місяця для різних кутів фази у синій та червоній ділянках спектра, а також результати лабораторних вимірювань розподілу яскравості зразків уздовж фотометричної широти. Показано, що для Місяця зменшення яскравості за широтою формується переважно мікро- та мезорельєфами її поверхні. Незначне сповільнення цього зменшення за довжиною хвилі пов'язано не стільки зі зміною альбедо, скільки зі зміною діапазону розмірів мікрорельєфу, що впливає на закон відбиття світла Місяцем.

Обоснована перспективность дальнейшего изучения и освоения Луны человеком, приведены некоторые гипотезы происхождения и строения лунных грунтов, а также показано влияние внешних условий на их структуру и состав. Результаты исследований физико-механических характеристик и химического состава грунтов по отдельным районам лунной поверхности, выполненные автоматическими лунными станциями "Луна", "Сервейер", передвижными лабораториями "Луноход-1" и "Луноход-2", а также экипажами космических кораблей "Аполлон" рассмотрены как исходные данные, которые могут быть положены в основу проектирования и создания лунной строительной техники.

Наведено результати фотометричних вимірювань Місяця при різних кутах фази. Вивчався розподіл яскравості вздовж фотометричної широти. Показано, що падіння яскравості до полюсів посилюється з кутом фази alpha, і при alpha approx 120 °. Місяць відбиває майже за законом Ламберта. Обговорюється походження цього явища.

Висвітлено різноманітні аспекти метеоритики та мінералогії Місяця. Наведено загальні відомості про метеорити, їх класифікації, проаналізовано їх мінеральний склад. Розглянуто проблеми тектитів і астроблем.

Освещены разнообразные аспекты метеоритики и минералогии Луны. Приведены общие сведения о метеоритах, их классификация, проанализирован их минеральный состав. Рассмотрены проблемы тектитов и астроблем.

Зазначено, що створена та підтримується комп'ютерна база з місячних покриттів, які зібрала Астрономічна обсерваторія Київського національного університету ім. Т. Шевченка, виконуючи з 1963 р. обов'язки регіонального центру з координації цих спостережень. До бази увійшло понад 24 тисячі результатів спостережень 580-ти спостерігачів з 77-ми пунктів на території України, Росії, Грузії, Білорусі, Молдови, Литви, Узбекистану. Зібраний матеріал аналізується та порівнюється з аналогічними даними світового банку.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.137-53

Рубрики:

Місяць

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.137-55

Рубрики:

Місяць

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні етапи космічної ери дослідження Місяця. Розглянуто питання наукової доцільності створення у майбутньому на місячній поверхні населених наукових і науково-виробничих баз. Зокрема, такі бази розглядаються як ідеальне місце для всехвильової астрономії.

Обгрунтовано доцільність використання постійно діючої спостережної бази на поверхні Місяця для екологічного моніторингу Землі з метою вибору найдостовірнішого механізму глобальних змін потужності озонового шару та глобального потепління. Перш за все це стосується одержання спостережних даних для перевірки механізмів зміни стратосферного озону під дією аерозольної складової у верхніх шарах атмосфери, а також зміни ефективної температури Землі за рахунок збільшення поглинальних властивостей вод Світового океану внаслідок їх забруднення.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.137-53 + В654.137-41

Рубрики:

Місяць

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.137-41

Рубрики:

Місяць

Шифр НБУВ: СО27307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В640.1 + В654.137-54

Рубрики:

Радіоастрономічні дослідження за допомогою ракет та супутників

Місяць

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены описание электронной версии каталога наблюдений покрытий звезд Луной и анализ методов повышения точности наблюдений. Описаны некоторые особенности фотометрических кривых покрытий. Показана возможность регистрации эффектов дифракции при покрытиях звезд с помощью телевизионного метода.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності розсіювання неполяризованого світла частинками, більшими за довжину хвилі та напівнескінченними середовищами, що складаються з таких частинок, на основі комп'ютерного моделювання. Розроблено алгоритми та програмні засоби для розрахування оптичних властивостей частинок різної форми та порошкоподібних середовищ у наближенні геометричної оптики. Висвітлено основні механізми розсіювання, що формують оптичні властивості планетних реголітів, зокрема, тіньовий ефект, одно- та багаторазове розсіювання. Доведено сильне зворотне розсіювання, типове для поверхонь планет на основі моделювання тіньового ефекту. Визначено вплив форми частинок на відбивну здатність середовища. Відзначено схожість кутових залежностей елементів матриці розсіювання для деформованих кубів, сфер і сфероїдів, які грубо апроксимовані за допомогою плоских граней. Вивчено властивості розсіювання частинок, що наближаються до випадкової форми. Описано числову модель переносу випромінювання в щільному тривимірному порошкоподібному середовищі, одновимірну модель спектрального альбедо. Не виявлено зворотного розсіювання та від'ємної поляризації для середовищ, складених напівпрозорими частинками випадкової форми за умови нормального падіння світла. Виявлено властивості ізольованих сфер та кубів у випадку щільних середовищ під час консервативного розсіювання. Досліджено відкритий другий максимум поляризації на великих фазових кутах для середовищ, складених частинками випадкової форми.

Проведено комплексне вивчення топографії, будови та внутрішнього гравітаційного поля Місяця. Досліджено особливості моделювання топографії Місяця методом середньої квадратичної колокації з використанням даних лазерної альтиметрії. Запропоновано нові аналітичні вирази для апроксимації емпіричних коваріаційних функцій, побудовано моделі топографії Місяця та здійснено оцінку їх точності. Удосконалено наближений метод моделювання розподілу неоднорідностей надр Місяця, зокрема одержано простіші співвідношення для обчислення коефіцієнтів зв'язку стоксових сталих зі степеневими моментами густини, здійснено їх перевірку, запропоновано методику формування матриць зв'язку стоксових сталих зі степеневими моментами густини. Побудовано модель тривимірного розподілу неоднорідностей надр Місяця, здійснено детальний аналіз та інтерпретацію одержаних результатів. Запропоновано метод моделювання неоднорідностей внутрішнього потенціалу Місяця. Побудовано моделі внутрішнього потенціалу та його похідних для радіальної моделі. Створено модель неоднорідностей внутрішнього потенціалу для тривимірного випадку розподілу неоднорідностей Місяця. Проведено порівняльний аналіз розподілу неоднорідностей густини та потенціалу в надрах Місяця.

Вперше зібрано й систематизовано результати спостережень місячних покрить (1963 - 2003 рр.), одержаних на 79-ти пунктах колишнього СРСР та СНД, створено київську базу даних місячних покрить (КБМП). Досліджено зодіакальний зоряний каталог XZ USNO та запропоновано його нову версію з координатами зірок у єдиній системі. Даний варіант рекомендовано використовувати для подальшого вивчення місячних покрить. На підставі детального дослідження КБМП одержано значення власного руху системи каталога HIPPARCOS, зміщення системи даних карт краєвої зони Ч.Уоттса відносно центру мас Місяця. Уперше виконано порівняльний аналіз результатів спостережень та обробки КБМП з аналогічними даними інших дослідників, виявлено 83 можливі нові кратні зірки, підтверджено припущення подвійних у 17-ти випадках й оцінено кутове розділення на різні епохи у 10-ти відомих кратних системах.

Виявлено статистично вірогідні кореляції характеристик відбитку електромагнітного випромінювання поверхні Місяця в оптичному і радіодіапазоні. Це доводить, що на формування радіовідгуку впливає хімічний склад поверхні Місяця. Запропоновано модель розсіювання радіохвиль структурою типу "реголіт-тверда поверхня", що є модифікацією моделі стопи Стокса-Бодо. За допомогою цієї моделі та за даними радіолокаційних і оптичних вимірів побудовано карту товщин шару реголіту видимої півкулі Місяця. Порівняння даних карти з незалежними оцінками товщин шару реголіту для місць посадок космічних апаратів, а також для деяких ділянок поверхні Місяця, досліджених за знімками КА "Лунар-Орбітер", показало, що одержана карта вірно відображає реальний розподіл товщин реголіту.

Зроблено стислий огляд результатів досліджень Місяця в 1969 - 1972 рр. та перелічено нерозв'язані проблеми досліджень електропровідності надр Місяця, які мають розв'язувати майбутні місії на Місяць, зокрема в рамках російського проекту "Луна - Глоб". Магнітоваріаційне зондування Місяця як вхідний сигнал використовує варіації первинного міжпланетного магнітного поля, вимірюваного орбітальним магнетометром, а як вихідний сигнал - варіації вимірюваного на поверхні Місяця вторинного магнітного поля струмів. За цими даними обчислено перехідну характеристику (частотна чи імпульсна) надр Місяця - її функція відгуку, за якою розв'язано обернену задачу - пошук залежності електропровідності від глибини. Розглянуто фізичні аспекти магнітоваріаційного зондування, обговорено його обмеження і головні джерела похибок - неврахування кондуктивної моди вторинного поля і різка асиметрія навколомісячної плазми на денному та нічному боках Місяця.

Рассмотрена интерпретация планетарных аномалий гравитационного поля Марса и Луны в их взаимосвязи с внутренним неоднородным строением. Модель гравитационного поля Марса и Луны до 20-го порядка и степени, а также параметры трехслойной модели (кора, мантия, ядро) и планетарные параметры использованы в качестве исходной информации. Построены модели трехмерного распределения плотности для Марса и Луны. Дана интерпретация карт горизонтальных неоднородностей плотности соответственно на глубинах 50, 100, 1700 км для Марса и 60, 100, 1400 км для Луны.