Проаналізовано різні способи реконструкції втрачених пам'яток. Запропоновано методи відновлення архітектурного образу втраченої пам'ятки на прикладі ц. св. Михайла с. Підгірці (Бродівського р-ну Львівської обл.) в контексті історико-архітектурного та ландшафтного середовища за допомогою мультимедійних виставкових технологій.

Проаналізовано світовий і вітчизняний досвід музеєфікації історико-культурної спадщини. Висвітлено проблеми збереження пам'яток архітектури та містобудування як ансамблевих і середовищних пам'яток, так і окремих об'єктів і споруд, їх поєднання з регіоном, суспільством та оточенням. Досліджено стан використання об'єктів архітектурної спадщини, що належать до музейного простору України. Запропоновано метод збереження пам'яток шляхом музеєфікації з метою максимального збереження та виявлення їх історико-культурної, наукової, художньої цінності.

Проаналізовано проблеми охорони історико-культурних пам'яток містобудівної спадщини, їх поєднання з регіоном, суспільством і оточенням. Запропоновано метод збереження пам'яток шляхом музеєфікації і створення на їх основі середовищних музеїв з метою максимального збереження та виявлення їхньої історико-культурної, наукової, художньої цінності. Проведено класифікацію середовищних музеїв.

Проаналізовано основні підходи до архітектурно-просторової організації простору археологічних музеїв під відкритим небом. Розглянуто особливості функціонування археологічних музеїв та світовий досвід застосування різних підходів до музеєфікації пам'яток у створенні археологічних музеїв. Описано пропозицію формування простору археологічного музею під відкритим небом на прикладі Пліснеського історико-культурного заповідника.

Визначено сучасні принципи, методи і засоби архітектурно-просторової організації середовища, які доцільно застосовувати в Україні для створення музеїв під відкритим небом. У дослідженні на основі аналізу процесу виникнення та розвитку зазначеного типу музеїв прослідковано еволюцію методів їх створення. Ґрунтуючись на порівнянні та систематизації характерних рис сучасних музеїв під відкритим небом в Україні і світі, виділено позитивні тенденції, які доцільно застосовувати в музейній практиці нашої держави. З метою покращення законодавчої бази досліджуваної сфери запропоновано розширену термінологічну систему. Сформульовано рекомендації щодо впровадження пропонованих підходів архітектурно-просторової організації музеїв під відкритим небом в Україні для збереження та сучасного використання пам’яток архітектури, археології, історії, науки і техніки.