Висвітлено загальні положення перекладацької компетенції, викладено засоби подолання лінгвоетнічного бар'єра. Проаналізовано особливості формально точного, адекватного, буквального, вільного перекладів, а також перекладацької трансформації, зокрема, перестановки, заміни, добавлення, опущення. Розглянуто переклад як текст, наведено вимоги до тексту перекладу.

Освещены общие положения переводческой компетенции, изложены средства преодоления лингвоэтнического барьера. Проанализированы особенности формально точного, буквального, адекватного, свободного переводов, а также переводческой трансформации, в частности, перестановки, замены, добавления, пропуска. Рассмотрен перевод как текст, приведены требования к тексту перевода.

Наведено бібліографічний опис наукових праць викладачів Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, які були надруковані у 1992 - 2006 рр. Вміщено бібліографічну інформацію про наукові розробки працівників Наукового центру досліджень українського національно-визвольного руху Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, а також НДЦ "Педагогіка і психологія вищої школи" та НМЦ "Українська етнопедагогіка і народознавство" Інституту вищої освіти АПН України і Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника.

Приведено библиографическое описание научных трудов преподавателей Прикарпатского национального университета им. В.Стефаника, изданных в 1992 - 2006 гг. Приведена библиографическая информация о научных разработках сотрудников Научного центра исследования украинского национально-освободительного движения Прикарпатского национального университета им. В.Стефаника и Института политических и этнонациональных исследований НАН Украины, а также НИЦ "Педагогика и психология высшей школы" и НМЦ "Украинская этнопедагогика и народоведение" Института высшего образования АПН Украины и Прикарпатского национального университета им. В.Стефаника.

Зазначено, що усім видам гри слів (каламбурам) притаманне те, що вони протиставляють одне до одного два, а то й декілька виразів, які мають різні значення, але однакову або ж подібну форму. Саме через це переклад гри слів є досить складним явищем.

Досліджено вплив політичних подій на збагачення лексики німецької мови. Виокремлено аспекти, пов'язані з походженням запозичень, аспекти, що стосуються значення новоутворень і їх переклад українською мовою.

З'ясовано вплив конфесійного чинника на процеси формування національної ідентичності та зміцнення демократичних засад української державності. Запропоновано політологічне визначення поняття державно-церковних відносин як сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних і морально-етичних норм і зв'язків між інститутами держави та церкви, релігійними центрами, управліннями, об'єднаннями, рухами, братствами, діяльність яких регламентується та регулюється конституційними й іншими нормативними актами, а також загальнолюдськими моральними принципами, традиційно усталеними для даної країни або народу звичаями. З використанням методу історичної реконструкції висвітлено еволюцію форм взаємодії органів державної влади та церковних установ на території України протягом різних етапів становлення та розвитку державних інституцій країни. На підставі системного підходу та теоретичного узагальнення тенденцій розвитку державно-церковних відносин здійснено їх моделювання в історичному та сучасному аспектах. Визначено пріоритети державної політики у сфері міжцерковних відносин і взаємодії церкви та держави.

Проаналізовано сучасні конструктивні принципи й основні положення проектування вітражів. Уточнено класичну теорію Шкловера приросту температури повітря в приміщені за нестаціонарних теплонадходжень сонячної радіації методикою розрахунку теплонадходжень крізь вітраж за Староверовим. Одержано масиви даних розподілу температур на поверхні вітража, виявлено закономірність зміни температур. Визначено експериментальні дані з приросту температури внутрішнього повітря приміщення з вітражем за натурних умов, які підтверджують теоретичну модель формування надлишкових температур у приміщенні.

Розглянуто джерела, присвячені регіональному телебаченню, зокрема, особливостям його функціонування. Окреслено можливості впливу передач регіональних телеканалів на формування національно-патріотичної свідомості дітей, підлітків, юнацтва.

Розглянуто морально-духовні компоненти національно-патріотичного виховання, які органічно поєднують регіональні, всеукраїнські, загальнолюдські цінності і входять до системи педагогічно-комунікаційних дій, що спрямовані на розвиток національно свідомої, активної, творчої особистості, здатної до реалізації своїх інтелектуально-духовних можливостей. Всебічно охарактеризовано методи дослідження сприймання телепередач дітьми, які охоплюють пізнавальний, почуттєвий і поведінковий компоненти. Проаналізовано тематичну спрямованість передач, жанрову палітру, окреслено форми підпорядкованості телевізійної інформації інтегруючій та педагогічній меті у процесі національно-патріотичного виховання школярів. Розкрито специфіку підготовки телевізійних матеріалів з урахуванням вікових особливостей дітей. Наведено удосконалену концепцію програмної політики для регіонального телебачення, суть якої у поєднанні в передачах локальних і всеукраїнських національно-духовних цінностей. Доведено необхідність медіаосвіти для дітей, батьків, вчителів, створення сімейного телевізійного каналу.

Проаналізовано сучасні лінгвістичні технології, налаштовані на інтелектуальне опрацювання мови й необхідні для створення та функціонування високоефективних технологій оперування знаннями. Прикладні завдання комп'ютерної лінгвістики як суміжної галузі мовознавства й інформатики полягають у створенні програмних продуктів інтелектуального опрацювання мови та технологій створення, структурування, оперування інформаційними масивами даних, здатних перетворюватися на знання. Основними завданнями реалізації цих проектів є об'єднання ресурсів Європейських держав і обмін напрацьованими технологічними доробками для забезпечення конкурентоспроможності країн Європейського Союзу у сучасному глобалізованому світі. Оперування інформаційними ресурсами мовами Європейського Союзу з використанням інноваційних лінгвістичних технологій надає змогу не тільки заощаджувати кошти європейських фірм та установ, але й надалі плекати та розвивати внутрішні ресурси національних мов країн-учасниць Європейської спільноти. Сучасні системи машинного перекладу базуються на алгоритмічних і статистичних методах, де перші є результатом формалізації знання перекладача й створюються в результаті обопільної співпраці лінгвістів та програмістів; в основі других - автоматична екстракція схожих мовних пар після опрацювання великої кількості двомовних корпусів текстового матеріалу.

Нині, в умовах повномасштабної геноцидної, терористичної, екоцидної війни Російської Федерації проти України, найважливішим, найнагальнішим завданням українських журналістів є формування у людей української національної свідомості й гідності, морально-духовних цінностей, державницького мислення і переконання як мислення і переконання національно-гуманного, демократичного, громадянського, відповідального за особисту долю, долю родини, громади, суспільства, долю Української Держави. Святий обов'язок журналістів - донести до всіх людей правдиву інформацію про глибинний зміст Української Національної Ідеї, яка одухотворює захисників і захисниць у боротьбі з віковічними московськими ворогами, загарбниками, нищителями всього українського. Адже свобода руху правдивої інформації в суспільстві, висока якість і швидкість творення нових її різновидів українською мовою є інтегральним показником і водночас доленосним чинником утвердження ідентичності української нації серед цивілізованих країн світу. Інформація як духовно-інтелектуальна національна вартість у демократичному суспільстві вільно пульсує по вертикалі - від покоління до покоління, - і по горизонталі - на рівні одного покоління чи між особами. У стрімкому потоці світових інформаційних процесів, у якому, на жаль, є чимало брехливої, маніпулятивної - фейкової інформації, до українського національного потрібно ставитися як до феномена і вічного живильного джерела журналістської та будь-якої іншої творчості, гуманістична плідність і світова цінність є найвищою за умов адекватності (природної комфортності) інформаційного середовища - мови, культури, духовності.