Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Рассмотрены некоторые актуальные проблемы современной социальной лингвистики, социофонетики современного немецкого языка.

Розглянуто причини та етапи реформування німецького правопису. Визначено його основні засади та принципи. Встановлено зв'язок між написанням літери та її звучанням і значенням. Описано сучасну орфографію німецьких слів та окремих літер.

Рассмотрены проблема словообразовательной синонимии в современном немецком языке, существующие в германистике подходы к данному явлению, которые предполагают разные интерпретации словообразовательной синонимии.

Систематизовано основні теоретичні відомості з морфології та синтаксису німецької мови, розглянуто функції іменника, прикметника, числівника, займенника, прийменника, прислівника, дієслова. Висвітлено складні часові форми, пасивний стан, особливості речень (простого та складного), місце головних і другорядних членів у реченні.

На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Аналізується структура звичаю та традиції, порівнюється семантичний обсяг понять, визначаються основні семантичні особливості структур. Наповнення останніх відзначаються певною мірою семантичної релевантності по відношенню до загального значення досліджуваної структури, у зв'язку з чим розглядаються дві основні групи лексичних одиниць в залежності від функції складників етнолінгвістичної ситуації.

Освещены вопросы создания учебно-методического комплекса (УМК) для обучения будущих учителей иностранных языков межкультурному общению. Предлагаемая концепция обоснована с учетом современных требований в системе обучения иностранным языкам на базе системно-функционального анализа и метода моделирования. Разработаны и описаны основные положения и процедура моделирования содержания предмета обучения, в качестве которого выступает диалог культурно-языковых общностей стран изучаемого и родного языков, а также содержания процесса обучения, реализуемого в УМК через системы и подсистемы упражнений для формирования и развития межкультурной коммуникативной компетенции в ее профессиональном варианте. На основе анализа функций УМК и его компонентов выделены основные типы компонентного состава УМК для каждого этапа обучения, предложены различные варианты структуры учебника и книги для преподавателя, а также определены требования к созданию УМК и принципы его построения.

Розглянуто проблему лінгвістичного вивчення агресивної поведінки. Дослідження виконано на матеріалі промов депутатів бундестагу ФРН, які було виголошено в період до і після виборів канцлера восени 1998 року. Проаналізовано агресивну мовленнєву поведінку в парламентському узусі ФРН. Наведено визначення вербальної агресії в цілому. Запропоновано прагмалінгвістичну класифікацію агресивних мовленнєвих актів як актів звинувачення, погрози, іронії, глузування, наклепу, приниження, образи, як ініціативних та реактивних, прямих і непрямих. Узагальнено попередні висновки щодо особливостей функціонування агресивних мовленнєвих актів у парламентському узусі, а саме про об'єкт агресивної мовленнєвої поведінки та фактори, що її викликають. Об'єктом агресивних висловлювань у парламенті є морально-етичні позиції, інтелектуальні властивості та ділові якості опонентів. Умовами, що викликають вербальну агресію у парламенті, є наявність сильної парламентської опозиції та гострої соціально-політичної проблеми. Висловлено тезу про доцільність розгляду мовних засобів актуалізації агресивної мовленнєвої поведінки в парламентському узусі ФРН.

Представлены некоторые результаты сопоставительного лингвопоэтического анализа любовных стихотворений представителей немецкой романтической литературы, который заключается в установлении в них инвариантных пластов лексических маркеров. Доказано существование между анализируемыми произведениями единого романтического стиля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-931

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: ВА585204 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання сучасного стану німецької мови, а також значення мови Гейне та Гете у розвитку європейського культурного та літературного процесів. Наведено результати контрастивного аналізу скорочень німецької та української мов на структурному та семантичному рівнях. Досліджено назви основних кольорів у германських мовах, стилістичну функцію германізмів у творах І.Франка тощо.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Вперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвістичні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відбивають екстралінгвістичне у лінгвістичному та утворюють підгрунтя тональності тексту як концентрат всіх його експресивних засобів. Запропоновано систему тональностей і окремих тонів, що становлять поліфонію тексту.

Вперше філософію історії розглянуто у контексті лінгвістики термінології. На основі аналізу літератури та практичного матеріалу проілюстровано теоретичне та наочно конкретне, прикладне значення даного явища в термінології філософії сучасної німецької мови. Доведено, що з кожною новою епохою, цивілізацією виникають нові терміни, які кристалізуються завдяки наполегливій і напруженій праці філософів. Аналіз філософських термінів проведено в хронологічній послідовності відповідно до їх місця в філософії історії. Підкреслено, що навіть з появою наукового терміна проблема дефінітивного поняття залишається актуальною. Філософський термін розвивається в конкретній історичній епосі, шляхом прагматики окремо взятого дослідника, який безпосередньо формує цей термін.

Рассмотрены проблемы кодификации произносительной нормы современного немецкого языка с точки зрения социально обусловленной языковой вариативности.

Рассмотрена латентная множественность, не выраженная в поверхностных структурах элементов предложения в немецком языке. Предложена её таксономия на синтагматической оси в соотношении с такими категориями, как количественное значение, локальность и темпоральность. Основное внимание акцентировано на семантических и грамматических способах выражения количественного значения в связи с имплицитной множественностью.

С лингвопоэтической точки зрения рассмотрены основные особенности синтаксического оформления романов "Данцигской трилогии" современного немецкого писателя Г.Грасса. Новизна подхода определена синтезированием в анализе лингвистических и экстралингвистических факторов.

Розглядаються проблеми полісемії у синхронному, діахронному та панхронному аспектах, вивчаються їх основні концепції та аналізуються сучасні дефініції. На основі експериментального вивчення мовного чуття мовців та статистичних критеріїв пропонуються певні (в т.ч. авторські методики) визначення основних категорій семантики (основного значення, ієрархії значень) та на цій основі спроба їх лексикографічного опису полісемії та омонімії. Представлено методики апроксимативно-статистичного вивчення полісемії, завдяки яким визначається якісна специфіка полісемії стосовно різних мовних феноменів (частин мови; частоти, довжини та віку слова; показників контексту; стильових характеристик; семантики тощо) для німецької мови. На основі сучасних лінгвістичних підходів та власних напрацювань автора полісемія описується як прояв полісемізаційних процесів, що має певне синтагматичне, парадигматичне та епідигматичне вираження. Пропонується нова апроксимативна методика кількісного визначення деполісемізаційних процесів. Окремий розділ присвячений розгляду полісемії як регулярного панхронного явища. Для цього класифікуються наявні концепції регулярних явищ (тенденція, закономірність,паралелізм тощо), створюється авторська методика диференціювання цих типів регулярності.

Вперше досліджено проблему словотвірної синонімії та словотвірних синонімів сучасної німецької мови, існування яких у системі мови зумовлено низкою факторів структурно-формального, словотвірного та семантичного порядків. Принципово новим у праці є підхід до словотвірних синонімів як лексичних одиниць, яким властиві ознаки лексичного та словотвірного рівнів. Структурно-семантичні загальні та відмінні ознаки синонімічності свідчать про подвійну природу словотвірних синонімів, а також визначають характер та типи синонімічних відношень між ними.