Рассмотрена проблема текста в современной филологии, раскрыт творческий характер художественной деятельности. Проведено методическое обоснование изучения художественного текста в контексте цветофоносемантики. Освещены ключевые аспекты изучения взаимосвязи звука и цвета, в частности, физический, психолого-символический и духовный. Проанализированы стилистические функции цвета в художественном тексте.

Висвітлено питання ролі та місця перекладу у взаємозбагаченні сучасних національних культур, взаємообміні науково-технічними досягненнями в міжнародному масштабі. З'ясовано й оцінено значення окремих видів перекладу, мету та сфери їх застосування. Обгрунтовано лінгвістичну природу деяких типів мовних одиниць, способи їх адекватного перекладу на рівні слова, словосполучення, речення або тексту.

Используются нетрадиционные вопросы деривации на уровне текстов. Анализ эмпирического материала показывает, что, как и номинативные единицы, тексты подлежат сокращению, сворачиванию, с одной стороны, и пролонгации, расширению, с другой стороны. Кроме того, тексты могут изменяться и в плане семантической представленности. Лингвокреативность проявляется на уровне номинативных и коммуникативных единиц, и состоит в использовании имеющихся языковых средств в неогенном процессе.

Досліджено актуальні питання перекладу мультимедійних комп'ютерних програм і сторінок у Всесвітній комп'ютерній мережі. Обгрунтовано виділення мультимедіа в особливий вид перекладного матеріалу. Грунтуючись на основних властивостях мультимедіа та спектрі виконуваних ними функцій, висвітлено фактори, які визначили вибір стратегії перекладача в процесі локалізації - особливого виду інтерпретаційної обробки.

Рассмотрены виды информации и способы их вербализации в научных текстах. Несомненный интерес представляют размышления автора об имплицитных связях, имплицитной информации и необходимости соблюдения принципа кооперации для появления коммуникативной импликатуры.

Рассмотрены специфические особенности жанра патентных описаний. Показана взаимосвязь коммуникативных задач текста, функциональных стилей и логико-композиционной структуры текста патентного описания.

Розглямнуто вплив культури мовлення та спілкування на формування загальної культури майбутнього фахівця.

Проаналізовано основні лінгво-соціальні аспекти перекладознавства, розглянуто питання історії та теорії перекладу як складової масової свідомості, критерії істинності перекладацьких можливостей та наукові основи профілактики буквалізму. Висвітлено деякі труднощі граматичного характеру німецькомовних текстів з фахової наукової літератури, концептуальні аспекти перекладу рекламних текстів. Викладено філософію відображення авторської концепції художнього твору в перекладі, типологічні та перекладацькі аспекти складних слів тощо.

Досліджено мовну підготовку студента як загальнопедагогічну проблему та наведено шляхи її вирішення в аспекті соціально-психологічного та індивідуального формування особистості. Розглянуто мовленнєву здатність як засіб комунікації та спілкування, а також соціалізації, самовираження, саморегуляції та самореалізації. Розроблено систему педагогічних умов для ефективного формування мовної готовності студента до освітньої діяльності. Простежено соціокультурні та біолого-фізіологічні сторони формування людської особистості. Зроблено висновок, що саме мова (процес мовлення - внутрішній та зовнішній) залучає індивіда до досвіду попередніх поколінь, допомагає розібратись у своїх власних психічних переживаннях та прогнозувати майбутнє.

Розглянуто питання організації ділової комунікації, зважаючи на національні особливості культур. Зміст ділової культури репрезентовано як сукупність складників мовної культури, ділової етики. Подано елементи необхідних крос-культурних установок у поведінці ділових партнерів, яких слід дотримуватися в міжнародній бізнес-комунікації. Досліджено взаємодію понять "культура - мова - держава", соціально-психологічні чинники ділового діалогу.

Представлено три наукові нариси, які є цілком самостійними дослідженнями. У першому нарисі "Аспекти теорії тексту" розкривається загальне уявлення про текст як продукт авторської творчості, предмет читацького сприймання і розуміння, засіб впливу, а також як відносно самостійну інформаційну систему. У другому нарисі "Синтаксис тексту" досліджуються можливості виокремлення певного ряду мовних одиниць (речення, складне синтаксичне ціле, висловлювання про предмет мовлення, текст), які формуються на грунті текстових зв'язків і відношень компонентів. У третьому нарисі "Текст як модель комунікативного акту" представлено концепцію тексту як створюваної і оброблюваної автором моделі комунікативного акту з читачем. Спираючись на думки Арістотеля щодо процесу "промови", які містяться у "Риториці" давньогрецького філософа, на сучасні психолінгвістичні погляди, теорії перекладу і редагування, висловлювання видатних вчених автор цього нарису розглядає функціонування тексту у "вільному спілкуванні", коли читач (слухач) у процесі читання (слухання) позбавлений можливості перепитати автора, а кількість читачів є невизначено великою.

В статье исследуются актуальные вопросы в русле проблем лингвистики текста. Автор идентифицирует авторские юмористические изречения, сравнивая их статус с другими малыми формами, что способствует распознанию объекта и расширению парадигмы теории о текстах, в данном случае - нетипичных.

З позицій сучасної лінгвістики розглянуто тексти наукового стилю. Проаналізовано особливості реалізації в них основних текстових категорій. Виявлено залежність змісту останніх від стильової відповідності тексту.

Детально проанализирована роль и функции языка как средства фиксации информации о внешнем мире и ее обмена в процессе общения. Значительное внимание уделено специфике профессии переводчика, процессу перевода, а также его разновидностям и жанрам.

Вперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвістичні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відбивають екстралінгвістичне у лінгвістичному та утворюють підгрунтя тональності тексту як концентрат всіх його експресивних засобів. Запропоновано систему тональностей і окремих тонів, що становлять поліфонію тексту.

Рассмотрены теоретические вопросы определения жанра в общефилологическом и лингвистическом аспектах, особенности жанров официально-делового стиля, коммуникативные стратегии: репрезентативную и наративную в их объективно-аналитическом виде. В этой общей характеристике речевых жанров выделены особенности жанров дипломатических текстов.

У функціонально-комунікативному аспекті досліджено елементи лескичного та граматичного рівнів мови в цілому та різних субмов. Запропоновано різні методики викладання іноземних мов, зокрема, використання відеоматеріалів та аудіозаписів автентичних радіопередач. Проаналізовано проблеми навчання перекладу науково-технічного та художнього текстів.

Раскрыто сущность специфики профессии переводчика; понимание современной наукой роли и функции языка как средства фиксации информации о внешнем мире и ее обмена в процессе общения, а также процесс перевода, разновидности и жанры. Наряду с вопросами современной теории языка и перевода большое внимание уделено практической стороне деятельности переводчика.

Розглянуто форми професійного мовлення: діалог, монолог, розповідь. Проаналізовано їх мовно-структурні особливості.

В монографии исследовано своеобразие вербализации когнитивного смысла в научном и художественном типах словесного мышления. Проанализированы типология речемыслительной деятельности человека, генезис, становление и взаимодействие современных типов речемышления, онтологические и гносеологические основы их определяемости. Изучены генезис, содержание, структура и взаимодействие базисных изобразительных средств - сравнения, метафоры и метонимии. На основе этого анализа исследованы теоретические возможности создания теории синтетических суждений в научных и художественных текстах. Рассматрены многочисленные примеры вербальных результатов художественного и научного познания феноменов сознания.