Досліджено гумористичну тональність - текстову категорію та її екстралінгвістичні фактори, як прожектуючу емоційну оцінку на рівень тексту. На підставі аналізу короткої прози К.Тухольського висвітлено мовні засоби, за допомогою яких створено тони гумористичного спектра.

Відмічено, що мовна компетенція людини є одним з найвизначніших здобутків людства. На основі використання засобів мовної комунікації порушено проблеми моралі, співіснування на гуманістичних засадах, в т.ч. і співіснування з природою.

Расширяются теоретические рамки эмпирико-концептуального подхода. Автор обращается к коммуникативно-этнографическому подходу, исследуя устойчивые образы использования языка. Ложь характеризуется когнитивным и поведенческим содержанием помимо эмоционального аспекта, и сопоставление устойчивых образов использования языка, которые отражают модели коммуникативного поведения при обмане, проливает свет на роль лжи в жизни различных народов.

Розглянуто комунікативні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Виділено заголовок-розповідь, заголовок-питання та заголовок-спонукання залежно від комунікативної мети повідомлення, які виконують формативну, оцінювальну, інтригуючу та спонукальну функції. Визначено наступні типи заголовків залежно від комунікативної інтенції адресанта у мовленнєвому акті: заголовок-констатив, заголовок-менасив, заголовок-директив, заголовок-квеситив, заголовок-перформатив.

Представлена оригинальная теория мелодии стиха как универсального смыслообразующего начала поэтической речи. Проанализированы стихотворения на русском, украинском, болгарском, английском и испанском языках, а также два "непонятных" произведения - "Медный всадник" А.Пушкина и "Двенадцать" А.Блока. Значительное внимание уделено смыслу филологического анализа художественной литературы, звуку и ритму, музыке и смыслу лирического стихотворения.

Досліджено мову у нерозривному зв'язку з трансцендентним буттям людини. Мову розглянуто як невід'ємну частину даного буття, сферу душі людини, що відображає навколишній світ, формує систему духовного життя людини. Сформовано нове розуміння мови на основі поєднання лінгвістики, філософії та теології, а також доведено, що мова пов'язує духовну та матеріальну сутності нації, поєднує їх в одну систему національного буття.

На матеріалі української та російської художньої літератури здійснено комплексний аналіз мовленнєвих девіацій в аспекті вербалізації. Розглянуто найважливіші типи аномалій у зв'язку з порушенням закономірностей побудови пропозиції та модальної рамки висловлювання на різних етапах (у межах різних модулів) процесу породження мовлення. Виявлено особливості взаємодії когнітивного та лінгвального в мовленнєво-мисленнєвій діяльності людини. Вперше в українському мовознавстві зроблено спробу типологізувати комунікативні невдачі (провали). Визначено статус девіатології у межах сучасної комунікативної лінгвістики.

Освещены различные взгляды на проблему общения между носителями различных культур, существующие во многих отраслях современного гуманитарного знания. Описана теория межкультурной коммуникации как одно из направлений контрастивной культурологии, главной целью которой является изучение и оптимизация общения, а также других форм взаимодействия между носителями различных национальных культур и языков.

Розглянуто метатекстові одиниці як оператори категоричності та некатегоричності висловлювання, що і модифікували його прагматичну силу. Наведено приклади функціонування даних метатекстових одиниць, які виражають оцінку висловлювання мовцем як можливого та неможливого, у вірогідності чого виражено впевненість або сумнів.

Предлагается новый диахронический подход к исследованию данного явления, позволяющий установить модель речевого взаимодействия и выявляющий необходимость создания более гибкой теории вежливости с учетом этно-культурной специфики коммуникации.

Данное исследование посвящено проблеме коммуникации на ее основных уровнях с позиции мифологической схемы мировоззренческих моделей контактеров в процессе высказывания. Предложенная схема включает в себя понятийно-концептуальный (символы) и периферийно-явленный (реалии) аппараты.

В монографии исследовано своеобразие вербализации когнитивного смысла в научном и художественном типах словесного мышления. Проанализированы типология речемыслительной деятельности человека, генезис, становление и взаимодействие современных типов речемышления, онтологические и гносеологические основы их определяемости. Изучены генезис, содержание, структура и взаимодействие базисных изобразительных средств - сравнения, метафоры и метонимии. На основе этого анализа исследованы теоретические возможности создания теории синтетических суждений в научных и художественных текстах. Рассматрены многочисленные примеры вербальных результатов художественного и научного познания феноменов сознания.

Монографію присвячено вивченню комунікативних властивостей тексту та його місця в соціальній комунікації. Головним предметом дослідження був процес текстотворення та прагматичні фактори, що визначають будову текстів різних функціональних класів. Розглянуто загальні проблеми вивчення текстової комунікації; специфіку текстів наукової та приватної комунікації, афоризми, тексти-розповіді. Проаналізовано комунікативні стратегії при створенні текстів та визначаються їх типи; прагматичний статус суб'єкта текстотворення, характер співвідношення в текстах інформаційного та контактного механізмів; варіативні можливості текстів певного функціонального класу.

Викладено концепцію структури вербальної комунікації на засадах психолінгвального і соціолінгвального розуміння мови чи мовлення як засобу спілкування між людьми. До основи структури комунікації покладено відбиття в мові чи мовленні зовнішнього, внутрішнього світів та емпірії індивіда і всієї мовної спільності.

Розглянуто питання трансформації структури сучасної комунікації за допомогою електронного тексту. Проаналізовано цифровий текст як інтерактивний та динамічний, цифрову риторику та мистецтво, етикет.

Рассмотрены вопросы трансформации структуры современной коммуникации с помощью электронного текста. Проанализированы цифровой текст как интерактивный и динамический, цифровая риторика и искусство, этикет.

В контексте когнитивной лингвистики раскрыто содержание понятия лжи, объективированное в единицах разных подсистем современного английского языка. Проанализированы закономерности языкового и дискурсивного воплощения данного понятия, предложено типологическое описание коммуникативной ситуации лжи. Приведены формальный, функциональный и семиотический подходы к сущности понятия дискурса.

Розглянуто питання риторики телевізійної реклами в аспекті міжрівневої інтеграції. Наведено функціональну характеристику ілокутивних актів рекламної комунікації. Проаналізовано напрямки урбаністичної комунікації в контексті дослідження мовленнєвої комунікації Києва. Висвітлено особливості стилістичного увиразнення фразеологізмів у журналістських текстах, а також функціонально-семантичні особливості темпоральності у текстах української публіцистики. Визначено лінгвоідеологічні та комунікативні особливості політичного дискурсу Великобританії з питань іміграції, шляхи формування образу оратора в передвиборчому політичному дискурсі на основі промов кандидатів у президенти США.

Рассмотрены вопросы риторики телевизионной рекламы в аспекте межуровневой интеграции. Приведена функциональная характеристика иллокутивных актов рекламной коммуникации. Проанализированы направления урбанистической коммуникации в контексте исследования коммуникации речи Киева. Освещены особенности стилистического подчеркивания фразеологизмов в журналистских текстах, а также функционально-семантические особенности темпоральности в текстах украинской публицистики. Определены лингвоидеологические и коммуникативные особенности политического дискурса Великобритании по вопросам иммиграции, пути формирования образа оратора в предвыборном политическом дискурсе на основе речи кандидатов в президенты США.

Розглянуто вплив концептуальних структур свідомості мовної особистості - основи спільної діяльності комунікантів - на побудову медійного дискурсу в його номінативному та композиційному аспектах. Описано метод лінгвокогнітивного аналізу, згідно з яким концептуальна ієрархія, відображена в мові та дискурсі, грунтується на досвіді тілесного орієнтування людини в навколишньому середовищі.

Рассмотрено влияние концептуальных структур сознания языковой личности - основы совместной деятельности коммуникантов - на построение медийного дискурса в его номинативном и композиционном аспектах. Описан метод лингвокогнитивного анализа, в соответствии с которым концептуальная иерархия, отображенная в языке и дискурсе, основывается на опыте телесного ориентирования человека в окружающей среде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.0 + Ш400.1 + Ш107.715 + Ч62 в2:Ш1

Рубрики:

Функції мови

Художня література як мистецтво слова. Специфіка літератури

Мова газети, радіо, телебачення

Засоби масової інформації (ЗМІ): преса, радіомовлення, телебачення

Шифр НБУВ: ВА663630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено причини виникнення комунікативних невдач (КН) у процесі мовленнєвої діяльності, а також паралінгвістичні фактори порушення акту комунікації. Запропоновано класифікацію КН у сучасній лінгвістичній науці, показано роль комунікантів у забезпеченні успішного протікання процесу комунікації. Розглянуто види компетенції та їх роль у процесі спілкування. Розкрито суть понять розуміння та нерозуміння у сучасній лінгвістиці.

Определены причины возникновения коммуникативных неудач (КН) в речевой деятельности, а также паралингвистические факторы нарушения акта коммуникации. Предложена классификация КН в современной лингвистической науке, показана роль коммуникантов в обеспечении успешного протекания процесса коммуникации. Рассмотрены виды компетенции и их роль в процессе общения. Раскрыта сущность понятий понимания и непонимания в современной лингвистике.