Рассмотрен вопрос о продолжении гоголевских традиций живого, колоритного фразеологического словоупотребления в наши дни. На материале современных газет и журналов иллюстрируются вечно яркие, не утратившие актуальности гоголевские образы, которые характеризуют, дают оценку персонажам, событиям и явлениям. Отмечается, что многие фразеомы Гоголя переросли рамки произведений, стали крылатыми.

Розглянуто питання риторики телевізійної реклами в аспекті міжрівневої інтеграції. Наведено функціональну характеристику ілокутивних актів рекламної комунікації. Проаналізовано напрямки урбаністичної комунікації в контексті дослідження мовленнєвої комунікації Києва. Висвітлено особливості стилістичного увиразнення фразеологізмів у журналістських текстах, а також функціонально-семантичні особливості темпоральності у текстах української публіцистики. Визначено лінгвоідеологічні та комунікативні особливості політичного дискурсу Великобританії з питань іміграції, шляхи формування образу оратора в передвиборчому політичному дискурсі на основі промов кандидатів у президенти США.

Рассмотрены вопросы риторики телевизионной рекламы в аспекте межуровневой интеграции. Приведена функциональная характеристика иллокутивных актов рекламной коммуникации. Проанализированы направления урбанистической коммуникации в контексте исследования коммуникации речи Киева. Освещены особенности стилистического подчеркивания фразеологизмов в журналистских текстах, а также функционально-семантические особенности темпоральности в текстах украинской публицистики. Определены лингвоидеологические и коммуникативные особенности политического дискурса Великобритании по вопросам иммиграции, пути формирования образа оратора в предвыборном политическом дискурсе на основе речи кандидатов в президенты США.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш107.715 + Ш107.77

Рубрики:

Мова газети, радіо, телебачення

Переклад

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.0 + Ш400.1 + Ш107.715 + Ч62 в2:Ш1

Рубрики:

Функції мови

Художня література як мистецтво слова. Специфіка літератури

Мова газети, радіо, телебачення

Засоби масової інформації (ЗМІ): преса, радіомовлення, телебачення

Шифр НБУВ: ВА663630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання теорії тексту - проблеми розуміння журналістського твору, типології інформаційного мовлення, комунікативні аспекти одиниць повідомлення в тексті. Висвітлено актуальні проблеми функціонування мови у сфері масової комунікації: використання мовних засобів для увиразнення рекламних текстів, стильових аспектів фахового мовлення, проблему мовного суржику в засобах масової інформації. Запропоновано розвідки в галузі термінології та жанрової специфіки, зокрема, з'ясування генези і сфери вживання поняття ментальності.

Висвітлено актуальні проблеми психологічної епістемології. Розглянуто мовну стратегію і тактику як психо- та соціолінгвістичну проблеми. Описано види емпатії, основні принципи організації наративного тренінгу. Проаналізовано психолінгвістичні основи мовної діяльності особистості у сфері ділового спілкування, взаємний вплив мовного коду, комунікативної особистості та сфери комунікації на тип двомовного діалогу. Викладено лінгвосеміотичний підхід до інтерпретації художніх, газетних і рекламних текстів. Висвітлено лінгвістичний статус та комунікативну роль сучасного газетного заголовка, семантичний процес вторинної ідеологізації номінативних одиниць у мові сучасної української публіцистики, структуру семантично завершеної частини електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів як текстової одиниці членування.

Освещены актуальные проблемы психологической эпистемологии. Рассмотрены речевая стратегия и тактика как психо- и социолингвистическая проблемы. Описаны виды эмпатии, основные принципы организации наративного тренинга. Проанализированы психолингвистические основы речевой деятельности личности в сфере делового общения, взаимное влияние речевого кода, коммуникативной личности и сферы коммуникации на тип двуязычного диалога. Изложен лингвосемиотический подход к интерпретации художественных, газетных и рекламных текстов. Освещены лингвистический статус и коммуникативная роль современного газетного заглавия, семантический процесс вторичной идеологизации номинативных единиц на языке современной украинской публицистики, структура семантически законченной части электронных текстов персональных Интернет-страниц современных лингвистов как текстовой единицы членирования.

Висвітлено засади семіотичного підходу та можливості його застосування в сфері масової комунікації. Пояснено семіотичні концепти та категорії, що застосовуються під час аналізу дискурсу мас-медіа в аспекті стратегії означування й інтерпретації змісту, використання символічних форм, публіцистичного міфотворення.

Освещены основы семиотического подхода и возможности его применения в сфере массовой коммуникации. Объяснены семиотические концепты и категории, применяемые при анализе дискурса мас-медиа в аспекте стратегии определения и интерпретации содержания, использования символических форм, публицистического мифосоздания.

Проаналізовано трансформовані фразеологічні одиниці (на матеріалі засобів масової інформації)

Проанализированы трансформированные фразеологические единицы (на материале средств массовой информации)

In article transformed phraseological units (on a material of mass media) are analyzed

Порушено питання, пов'язане з адресантом та адресатом газетного тексту та впливом, який вони мають на категорію фактуальності газетного дискурсу. Фактуальність змісту одного й того ж висловлювання залежить від його автора та рівня аналізу. Вирішальний характер у ході розмежування фактуальних і нефактуальних висловлювань має визначення автора та його ставлення до свого висловлювання.

Изучены элементы избыточности в газетном сообщении о погоде (ГСП). Избыточность, представленная в ГСП разноуровневым повтором, относится к числу прагматически отмеченных свойств сообщения, поскольку адресант стремится не только экономно использовать лингвистические средства, но и гарантировать надежность передачи информации. Повтор обеспечивает связность в ГСП, фокусирует внимание на предмете сообщения, способствует непроизвольному запоминанию информации и ее сохранению в долговременной памяти.

Розглянуто структуру концепту "володіння інформацією", здійснено спробу моделювання його концептуального поля, досліджено процес його вербалізації у неологічній картині комп'ютерної метамови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш107.715 + Ч62в05

Рубрики:

Мова газети, радіо, телебачення

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, пов'язані із структурно-синтаксичною моделлю фактуальності газетного дискурсу, основною одиницею якої є фактема, та проілюстровано шляхи її експлікації у газетному дискурсі.

Рассмотрены семантическая структура политической лексики, взаимосвязь когнитивного и прагматического компонентов значения, специфика идеологизированного оценочного отношения. Дана классификация идеологически маркированных сем как основа анализа языковых значений и контекстуального семантического варьирования знака в дискурсе.

Розглянуто основні характеристики та принципи побудови новинного дискурсу на матеріалі британських загальнонаціональних щоденних газет із залученням певних здобутків сучасних досліджень із наратології. Предмет дослідження - автор, ситуація та позиція оповідання.

Предложена типологическая концептуальная схема членения изображенного времени и изображенного пространства в газетном дискурсе. Вычленены специфические особенности хронотопа в информационной газетной заметке.

На підставі комплексного лінгвістичного аналізу структури та функцій електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві вперше досліджено взаємодію мовних і позамовних чинників у становленні Інтернет-дискурсу "Помаранчева революція" як мовно-інформаційного феномену у контексті впливу даного утворення на формування національно-мовної картини світу його учасників. Розкрито особливості динаміки становлення нового національно-маркованого атрибутивного концепту "ПОМАРАНЧЕВИЙ"/"ОРАНЖЕВЫЙ"/"ORANGE", вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України ("Українська Правда", www. pravda. com.ua), Російської Федерації ("Полит. Ру", www.polit.ru) та Великої Британії ("Guardian Unlimited", www.guardian. co.uk), проведено асоціативний експеримент серед читачів даних Інтернет-видань, на підставі результатів якого з'ясовано їх національно-специфічне розуміння його концептосфери. Проаналізовано вербальну складову Інтернет-дискурсу "Помаранчева революція" за критерієм діахронічної стійкості, описано структуру медіа-особистості.

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

Здійснено комплексне дослідження запорізької преси 1920 - 1940 рр. як цілісної системи. Виявлено основні передумови виникнення україномовних газетних видань в регіоні, визначено соціокультурне підгрунтя формування специфічної типологічної моделі місцевої періодики, запропоновано поліматичну класифікацію системи запорізької преси 1920 - 1940 рр. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку періодики регіону. Розглянуто жанрову парадигму газетних видань регіону та пояснено причини формування жорстко регламентованої жанрової домінанти тоталітарної преси. Враховуючи мовностилістичні особливості публіцистичних текстів, досліджено еволюційні трансформації жанрових різновидів нарису й репортажу, проаналізовано становлення сатирично-публіцистичних жанрів у місцевій пресі.

На підставі вивчення матеріалів друкованих мас-медіа досліджено зміст і структуру гендерних концептів. Детально проаналізовано різнопланові мовностилістичні засоби творення гендерних образів молоді. Комплексно досліджено вербальні когнітивні та емотивні складники гендерної репрезентації образів молоді. Розглянуто семантико-поняттєві моделі сучасних гендерних стереотипів. З'ясовано роль, розкрито змістову та експресивну вагомість заголовків журналістських матеріалів на гендерну тематику. Вперше проаналізовано мовну специфіку традиційних, актуалізованих і нових гендерних образів-стереотипів, які у мовленні збагачуються додатковими оцінно-семантичними рисами, що з'являються завдяки використанню різноманітних мовних засобів, які конкретизують і експресивно поглиблюють основні змістові компоненти. До наукового обігу введено результати аналізу текстових засобів друкованих мас-медіа на міжособистісну молодіжну тематику та виокремлено мовностилістичні чинники, що сприяють формуванню суспільної свідомості в сфері гендерних стосунків.