Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

Розглянуто нові теорії у сучасній фразеології та фразеографії. Зокрема відзначено, що наріжні фразеологічні та фразеографічні проблеми не вирішені остаточно, особливо проблеми "вузького" та "широкого" визначення фразеології як науки, семантики фразеологічної одиниці, взаємодії фразеологічних одиниць, інтерпретації системних параметрів фразеології, функціонально-стилістичної кваліфікації фразеологізмів, визначення дефініції "ідіома", терміна "фразеологічне значення", культурологічного аспекту фразеології.

На матеріалі східнослов'янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романських (французька) мов здійснено порівняльно-зіставний аналіз фразеологічних інновацій періодів першої та другої світових воєн. Визначено гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних та специфічних рис. Встановлено сфери представлення, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів.

У монографії розглядаються питання системного і рівневого статусу фразеології, визначається її місце у системі мови, обгрунтовується належність до лексичного рівня мови. Міститься новий підхід до визначення системи, в основі якого лежить поняття функціонального поля. Розглядаються онтологічні та функціональні властивості фразеологізмів і дається визначення фразеологізму як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології.

Рассмотрены актуальные аспекты современной фразеологии, а также американский сленг как социально-детерминированный лексический пласт. Показана роль констант интеллектуального пространства в работе Л.В.Выготского "Mind in society". Приведены структурно-грамматические характеристики фразеологических единиц, содержащих анимальный образ, а также структурно-семантический анализ фразовых глаголов на примере глагола to take. Проанализированы особенности использования "трудовой" фразеологии на занятиях немецкого языка.

Порушено питання антропоцентризму фразеологічного значення у функціонально неантропоцентричних групах (на позначення часу). Запропоновано модель фразеологічного значення, у якій суб'єкт наявний як суб'єкт досвіду у перцептивній ситуації та концептуалізатор у когнітивній структурі за формальної його відсутності в системному значенні. Виявлено неоднорідність функцій суб'єкта досвіду та концептуалізатора, їх взаємодію. Зроблено висновок про залежність перцептивної ситуації від когнітивного задуму. Показано, що фразеологічне значення виникає за проектування когнітивного фрейму на перцептивний та за здійснення перетворень у ньому або включення перцептивного фрейму у когнітивний сценарій.

The article questions the anthropocentrism of phraseological meaning in functionally non anthropocentric semantic groups (denoting time). Model of phraseological meaning is proposed in which subject of meaning is regarded as experiencer in perceptional situation and conceptualizer in cognitive structure despite his lacking in denotative meaning. Heterogeneity and interaction the function of experiencer and conceptualizer are showed. Concluded the perceptional situation depends on cognitive intentiоn.Is shown how cognitive frame is projecting on perceptional frame and causes its transformation or how perceptional frame participates in cognitive script.

Рассмотрены вопросы общей и английской фразеологии, в частности, состав фразеологизмов, их семантика, функционирование, стилистические функции. Освещены вопросы перевода фразеологизмов с русского языка на украинский, английский и наоборот.

Проаналізовано трансформовані фразеологічні одиниці (на матеріалі засобів масової інформації)

Проанализированы трансформированные фразеологические единицы (на материале средств массовой информации)

In article transformed phraseological units (on a material of mass media) are analyzed

Рассмотрены фразеологизмы с фитонимическими вкраплениями, появление которых обусловлено образным переосмыслением первичного прямого значения свободного словосочетания.

Розглянуто стислий огляд основних напрямів теорії і практики вивчення фразеологічної науки в Польщі. Зроблено спробу узагальнити теоретичне надбання польських фразеологів, які зосередили увагу на класифікації фразеологічних одиниць (ФО), фразеологічній варіантності та синонімії, нормативності вживання вибраних ФО, семантичній природі компонента ФО, історичній та діалектній фразеології.

Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднано постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

Розглянуто внутрішньослівну семантичну деривацію предикатів української та російської мов у етнолінгвістичному аспекті. Виявлено зумовленість процесів семантичного розвитку традиційною культурою українського та російського народів. Показано вплив ціннісної картини світу на формування оцінних предикатів і метафоричних моделей. Уточнено суть поняття "символ метафори" завдяки проведеним когнітивним дослідженням. Розглянуто роль магічної практики у формуванні образних значень предикатів. Проаналізовано зв'язки між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, побудовано когнітивно-генетичну типологію фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий інтегрований підхід до вивчення паремійних знаків японської, української, англійської та російської мов. Крізь призму останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології, семіотики й теорії контекстуального аналізу здійснено логіко-семіотичну та предметно-тематичну категоризацію зіставлюваних паремійних одиниць, виявлено їх парадигматичні зв'язки. Зіставно-типологічний аналіз паремійних одиниць з національно-культурним компонентом значення в даних мовах здійснено на базі логіко-семіотичної та предметно-тематичної класифікації. Це дозволило виділити предметно-тематичні, фразеосемантичні та формотворчі групи паремійних одиниць з урахуванням їх належності до певних концептосфер і семантичних опозицій, за допомогою яких реконструйовано архетипну модель світу в його антропоцентричному, космопланетарному, міфологічному вимірі, а також охарактеризувати паремійні аналоги та еквіваленти й побудувати типологію безеквівалентних етнокультурних лакун й асиметричних культурем в японській мові.

Досліджено структурно-семантичні особливості фразеологізмів з етномімами - мовних знаків, яким належить особлива роль у формуванні етнічної ідентичності загалом і національної мовної свідомості зокрема. Контрастивний етнолінгвістичний аналіз зазначених фразеологічних одиниць в українській, російській, польській, англійській та французькій мовах розкриває багатоаспектну природу взаємодії позамовних і внутрішньомовних чинників у національних фразеологічних системах з урахуванням різного ступеня їхньої спорідненості та структурної близькості.

Вперше визначено явище омофразії як різновид рівнойменності мовних одиниць. Проаналізовано шляхи фразеологізації вільних словосполучень як джерела омофразії. Встановлено закономірності утворення та систематизовано структурно-семантичні типи омофраз. Виявлено особливості функціонування омофраз у військовому дискурсі. Розроблено принципи лексикографічного опису військових омофраз. Встановлено, що формування англомовних військових омофраз відбувається шляхом метафоризації та метонімізації вільних словосполучень.

Висвітлено склад фразеологічних інновацій за час Першої та Другої світових воєн, запропоновано їх порівняльно-зіставний аналіз на матеріалі східнослов'янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романської (французька) мов; визначено гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних і специфічних рис. Встановлено тематичні групи, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів (ССК).Здійснено тематичну класифікацію ССК вказаних мов за часів Першої та Другої світових воєн. Визначено функціональні типи неологічних ССК і тенденції фразеоформування, подальший розвиток фразеологізмів у аналізованих мовних системах. Результати дослідження можна використовувати під час укладання словників, а також для подальших наукових досліджень і викладання вказаних мов.

Дисертацію присвячено проблемі визначення системного і рівневого статусу фразеології: доведено належність фразеологізмів до лексичної системи і до лексичного рівня мови, а також відсутність фразеологічного рівня, визначено місце фразеології у системі лінгвістичних дисциплін. Запропоновано новий підхід до визначення системи, в основі якого лежать поняття функціонального поля, функціональної вичерпності, правил функціонування і регулярності взаємодії одиниць. Визначено онтологічні і функціональні властивості фразеологізмів як знаків мови, дано визначення фразеологізму, незалежно від його структурно-граматичної будови, як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології. Доведено, що фразеологізмам не притаманна модельованість як поєднання типової структури з типовим значенням.