У монографії розглядаються питання системного і рівневого статусу фразеології, визначається її місце у системі мови, обгрунтовується належність до лексичного рівня мови. Міститься новий підхід до визначення системи, в основі якого лежить поняття функціонального поля. Розглядаються онтологічні та функціональні властивості фразеологізмів і дається визначення фразеологізму як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології.

На матеріалі східнослов'янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романських (французька) мов здійснено порівняльно-зіставний аналіз фразеологічних інновацій періодів першої та другої світових воєн. Визначено гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних та специфічних рис. Встановлено сфери представлення, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів.

Дисертацію присвячено проблемі визначення системного і рівневого статусу фразеології: доведено належність фразеологізмів до лексичної системи і до лексичного рівня мови, а також відсутність фразеологічного рівня, визначено місце фразеології у системі лінгвістичних дисциплін. Запропоновано новий підхід до визначення системи, в основі якого лежать поняття функціонального поля, функціональної вичерпності, правил функціонування і регулярності взаємодії одиниць. Визначено онтологічні і функціональні властивості фразеологізмів як знаків мови, дано визначення фразеологізму, незалежно від його структурно-граматичної будови, як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології. Доведено, що фразеологізмам не притаманна модельованість як поєднання типової структури з типовим значенням.

Досліджено структурно-семантичні особливості фразеологізмів з етномімами - мовних знаків, яким належить особлива роль у формуванні етнічної ідентичності загалом і національної мовної свідомості зокрема. Контрастивний етнолінгвістичний аналіз зазначених фразеологічних одиниць в українській, російській, польській, англійській та французькій мовах розкриває багатоаспектну природу взаємодії позамовних і внутрішньомовних чинників у національних фразеологічних системах з урахуванням різного ступеня їхньої спорідненості та структурної близькості.

Висвітлено склад фразеологічних інновацій за час Першої та Другої світових воєн, запропоновано їх порівняльно-зіставний аналіз на матеріалі східнослов'янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романської (французька) мов; визначено гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних і специфічних рис. Встановлено тематичні групи, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів (ССК).Здійснено тематичну класифікацію ССК вказаних мов за часів Першої та Другої світових воєн. Визначено функціональні типи неологічних ССК і тенденції фразеоформування, подальший розвиток фразеологізмів у аналізованих мовних системах. Результати дослідження можна використовувати під час укладання словників, а також для подальших наукових досліджень і викладання вказаних мов.

Обгрунтовано необхідність введення повного аналізу фразеологічної одиниці, подано його схему та зразок.

Обосновано необходимость введения полного анализа фразеологической единицы, приведена его схема и образец.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Розглянуто нові теорії у сучасній фразеології та фразеографії. Зокрема відзначено, що наріжні фразеологічні та фразеографічні проблеми не вирішені остаточно, особливо проблеми "вузького" та "широкого" визначення фразеології як науки, семантики фразеологічної одиниці, взаємодії фразеологічних одиниць, інтерпретації системних параметрів фразеології, функціонально-стилістичної кваліфікації фразеологізмів, визначення дефініції "ідіома", терміна "фразеологічне значення", культурологічного аспекту фразеології.

Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні проблеми фразеологічної модифікації, передусім, визначення термінології, оскільки в її використанні існує великий різнобій. Крім того, в теоретичній літературі немає єдиної думки щодо суті фразеологічної модифікації. Фразеологічна модифікація - це особливий вид оказіональної реалізації фразеологічних одиниць у конкретному мовленнєвому акті, коли фразеологічна модель зазнає певних змін своєї семантики завдяки появі в її складі нових компонентів або використанню її у спеціально створеному контексті. Що стосується типології фразеологічної модифікації, то до цього часу не створено чіткої класифікації її видів. Їх поділено на 2 групи: семантичні та структурно-семантичні модифікації. Дослідження фразеологічних модифікацій підтверджено аналізом об'ємного корпусу прикладів з газетного тексту.

Фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом мають особливу експресивність, емоційність, здатність до вираження оцінки і є цілісним мовним явищем. Ономастичний компонент біблійного походження несе у собі екстралінгвістичну інформацію про денотат та засвідчує зв'язки між фразеологією та біблійними мотивами. Це дозволяє розглядати біблеїзми як закриту лексичну підсистему мови. У випадку нефразеологічного вживання власні назви слугують для індивідуалізації, відокремлення об'єкта з серії йому подібних. За умови включення до складу фразеологічної одиниці ономастичний компонент зазнає семантичних змін та одержує риси, які властиві загальним назвам; він також набуває експресивності. Показано семантично-структурні особливості, стилістичне функціонування, національну специфіку та шляхи проникнення у мову таких одиниць. Їх треба вживати як окремі класи фразем та комунікативних одиниць біблійного походження з ономастичним компонентом.

Розглянуто функціонування біблійних зворотів у французькій та українській мовах на матеріалі лексикографічних джерел. Відображено тематичну репрезентативність та показано на конкретних прикладах семантико-структурні особливості, стилістичне функціонування, національну специфіку та шляхи проникнення у мову релігійної лексики як компонента фразеологічних одиниць. Досліджені звороти у лексикографічних джерелах інтерпретуються по-різному, що спричинено різним поданням матеріалу у ході опису тієї чи іншої фразеологічної одиниці представниками різних соціальних соціумів, посиланням на джерела, стилістичним маркуванням, трактуванням семантики і етимології, нечіткістю в оформленні статей. Тому Біблія залишається завжди джерелом національного самоврядування, що підтверджується гіпотезою, що тематична група сакральної фразеології є відкритим об'єднанням, проникність якого зумовлена характером складових одиниць, їх функціональним навантаженням.

Надано зіставне дослідження проблем лінгвокультурологічного опису російської та французької особистостей. Зазначено, що закономірності розвитку двох культур об'єктивно можна виявити лише у випадку контрастного зіставлення своєрідності менталітету, мови і філософії. Виділено основні домінанти, які є семантичними ознаками поля "французька та російська нації". Зіставлення лінгвокультурологічних полів полегшує знання національних особливостей народів і одночасно дає лінгвістичне підгрунття для їх оцінки. Зіставна лінгвокультурологія є прикладним аспектом дослідження мови і культури.

Рассмотрены вопросы общей и английской фразеологии, в частности, состав фразеологизмов, их семантика, функционирование, стилистические функции. Освещены вопросы перевода фразеологизмов с русского языка на украинский, английский и наоборот.

Порушено питання антропоцентризму фразеологічного значення у функціонально неантропоцентричних групах (на позначення часу). Запропоновано модель фразеологічного значення, у якій суб'єкт наявний як суб'єкт досвіду у перцептивній ситуації та концептуалізатор у когнітивній структурі за формальної його відсутності в системному значенні. Виявлено неоднорідність функцій суб'єкта досвіду та концептуалізатора, їх взаємодію. Зроблено висновок про залежність перцептивної ситуації від когнітивного задуму. Показано, що фразеологічне значення виникає за проектування когнітивного фрейму на перцептивний та за здійснення перетворень у ньому або включення перцептивного фрейму у когнітивний сценарій.

The article questions the anthropocentrism of phraseological meaning in functionally non anthropocentric semantic groups (denoting time). Model of phraseological meaning is proposed in which subject of meaning is regarded as experiencer in perceptional situation and conceptualizer in cognitive structure despite his lacking in denotative meaning. Heterogeneity and interaction the function of experiencer and conceptualizer are showed. Concluded the perceptional situation depends on cognitive intentiоn.Is shown how cognitive frame is projecting on perceptional frame and causes its transformation or how perceptional frame participates in cognitive script.

Запропоновано новий інтегрований підхід до вивчення паремійних знаків японської, української, англійської та російської мов. Крізь призму останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології, семіотики й теорії контекстуального аналізу здійснено логіко-семіотичну та предметно-тематичну категоризацію зіставлюваних паремійних одиниць, виявлено їх парадигматичні зв'язки. Зіставно-типологічний аналіз паремійних одиниць з національно-культурним компонентом значення в даних мовах здійснено на базі логіко-семіотичної та предметно-тематичної класифікації. Це дозволило виділити предметно-тематичні, фразеосемантичні та формотворчі групи паремійних одиниць з урахуванням їх належності до певних концептосфер і семантичних опозицій, за допомогою яких реконструйовано архетипну модель світу в його антропоцентричному, космопланетарному, міфологічному вимірі, а також охарактеризувати паремійні аналоги та еквіваленти й побудувати типологію безеквівалентних етнокультурних лакун й асиметричних культурем в японській мові.

Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднано постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

Рассмотрены актуальные аспекты современной фразеологии, а также американский сленг как социально-детерминированный лексический пласт. Показана роль констант интеллектуального пространства в работе Л.В.Выготского "Mind in society". Приведены структурно-грамматические характеристики фразеологических единиц, содержащих анимальный образ, а также структурно-семантический анализ фразовых глаголов на примере глагола to take. Проанализированы особенности использования "трудовой" фразеологии на занятиях немецкого языка.