Наведено методи діагностики та лікування вроджених аномалій розвитку китиць. Показано, що будь-яка вроджена деформація китиці чинить негативний вплив щодо повноцінного розвитку функцій, пригнічує загальний фізичний та психічний розвиток дитини, а хірургічне відновлення китиць у разі вроджених захворювань є ефективним методом терапії, і робота у цьому напрямку повинна активно розвиватися, збагачуватися новітніми способами корекції виявленої патології.

На моделях основних видів нестабільних переломів трубчатих кісток кисті досліджено стійкісні характеристики зануреного остеосинтезу спицями, картикального остеосинтезу мініпластинами та апаратами стрижневого типу "Остеомеханік". Експериментально доведено більш високі стійкісні характеристики накісткового остеосинтезу мініпластинами та черезкісткового остеосинтезу апаратом стрижневого типу "Остеомеханік" у порівнянні з зануреним остеосинтезом спицями. Обгрунтовано переваги та диференційні показання щодо використання мініпластин та апарата черезкісткової фіксації стрижневого типу "Остеомеханік" у разі перелому трубчастих кісток кисті у різні строки після травми. Встановлено, що накістковий остеосинтез трубчатих кісток кисті мініпластинами не призводить до клінічно-значимих від'ємних локальних морфологічних та функціональних реакцій. Обгрунтовано використання режиму ранньої рухової реабілітації за умов стабільно-функціонального остеосинтезу п'ястних кісток та фаланг пальців кисті.

Розроблено на матеріалах, наданих районними організаціями та місцевими радами Тетіївського району Київської області. Проаналізовано ситуацію з зайнятістю в населених пунктах району, виробничих і невиробничих галузях, окремих підприємствах та організаціях. Охарактеризовано зайнятість населення у бюджетній сфері, освіті, культурі, промисловості та ін.

Розглянуто основні положення щодо формування професійної стійкості майбутнього практичного психолога як компонента його позитивної Я-концепції у просторі сучасного культурно-освітнього простору. Становлення професійної стійкості в освітньому середовищі та практичній діяльності є складним системним процесом, що характеризується взаємодією процесів особистісного розвитку, професіоналізації, соціалізації, міжособистісної професійної комунікації та професійної взаємодії. Гармонізація процесу формування професійної стійкості за умов існуючої культурно-освітньої парадигми буде більш успішною за умови введення у навчально-виховний процес корекційної моделі тренігу на основі гештальт-терапії з використанням її можливостей в активізації процесів самопізнання та саморозвитку.

На основі теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження (студенти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (Україна) та Володимирського державного університету ім. О. Г. та М. Г. Столєтових (Росія) виявлено рівні сформованості когнітивного, емоційно-вольового, мотиваційного та поведінкового компонентів професійної стійкості майбутнього практичного психолога. Виокремлено базові поняття психотерапевтичних корекційних технік: поняття завершеності, самоефективності, автентичності, на основі яких було сформульовано концепцію тренінгу оптимізації процесу формування професійної стійкості, а саме: людина, яка вірить у свою успішність, прагне більш чітко сформулювати своє життєве призначення і своє ставлення до життя. Виявлено конструктивні зміни на рівнях мотивації, самооцінки, спрямованості особистості, готовності до саморозвитку майбутнього фахівця, а саме: домінуючим мотивом навчання у ВНЗ для більшості опитаних після корекційної роботи стає прагнення оволодіти професією та сформувати професійно важливі якості. Схематично зображено алгоритм розвитку нервово-психічної стійкості майбутніх практичних психологів та визначено рівні вольової саморегуляції у респондентів. На основі компаративного аналізу статистичних даних виявлено збільшення кількості респондентів з високою нервово-психічною стійкістю, з низькою ймовірністю нервово-психічних зривів, відповідною самооцінкою і високим рівнем поведінкової регуляції. За результатами математичної обробки даних встановлено наявність змін у спрямованості особистості, які обумовлено саме корекційною програмою, а не під впливом зовнішніх артефактів. Зазначено, що проведений кількісний аналіз результатів впровадження психокорекційної програми в рамках курсу "Практикум з групової психокорекці" сприяв трансформації в змістовому наповненні компонентів професійної стійкості у позитивному сенсі.

На основе теоретического анализа и результатов эмпирического исследования (студенты Мелитопольского государственного педагогического университета им. Б. Хмельницкого (Украина) и Владимирского государственного университета им. О. Г. и Н. Г. Столетовых (Россия) выявлены уровни сформированности когнитивного, эмоционально-волевого, мотивационного и поведенческого компонентов профессиональной устойчивости будущего психолога. Выделены базовые понятия психотерапевтических коррекционных техник: понятие завершенности, самоэффективности, подлинности, на основе которых была сформулирована концепция тренинга оптимизации процесса формирования профессиональной устойчивости, а именно: человек, который верит в свою успешность, стремится более четко сформулировать свое жизненное предназначение и свое отношение к жизни. Выявлены конструктивные изменения на уровнях мотивации, самооценки, направленности личности, готовности к саморазвитию будущего специалиста, а именно: доминирующим мотивом обучения в ВУЗ для большинства опрошенных после коррекционной работы становится стремление овладеть профессией и сформировать профессионально важные качества. Схематически изображен алгоритм развития нервно-психической устойчивости будущих практических психологов и определены уровни волевой саморегуляции респондентов. С учетом результатов компаративного анализа выявлено увеличение количества респондентов с высокой нервно-психической устойчивостью, с низкой вероятностью нервно-психических срывов, соответствующей самооценкой и высоким уровнем поведенческой регуляции. По результатам математической обработки данных установлено наличие изменений в направленности личности, обусловленной применением коррекционной программы, а не под влиянием внешних артефактов. Отмечено, что проведенный количественный анализ результатов внедрения психокоррекционной программы в рамках курса "Практикум по групповой психокоррекции" способствовал в положительном смысле трансформации в содержательном наполнении компонентов профессиональной устойчивости.

The article envisages and studies the main components of professional stability in the context of professional development of future practical psychologist. The main tool of a psychologist’ influence, with the exception of learned knowledge and skills, is a personality. The analysis of the scientific literature revealed that the quality of psychological and professional stability characterized a mature person has a high level of intellectual and ethical culture, highly professional skills, ability to regulate their own mental states in different conditions. Within the theoretical and methodological analysis of the problem of professional stability of a psychologist there have been identified the following main components: cognitive, motivational, behavioural, emotional and volitional.

Зроблено теоретико-методологічний аналіз проблеми особистісного становлення майбутнього психолога. Визначено рівні мотивації навчання, мотиви вибору професії. Проведено діагностику спрямованості особистості практичного психолога, в результаті якої встановлено прагматичний, егоцентричний, гуманістичний та екзистенціальний типи особистості майбутнього фахівця. На основі результатів діагностичного етапу наведено кількісні показники оцінки заниженого, адекватного та завищеного рівнів самооцінки. Констатовано, що більшість респондентів не володіють навичками саморозвитку, мають занижену самооцінку, що детерміновано можливістю ефективної професійної самореалізації в реаліях українського суспільства.

Сделан теоретико-методологический анализ проблемы личностного становления будущего психолога. Определены уровни мотивации учения, мотивы выбора профессии. Проведена диагностика направленности личности практического психолога, в результате которой установлены прагматичный, эгоцентричный, гуманистический и экзистенциальный типы личности будущего специалиста. На основании результатов диагностического этапа представлены количественные показатели оценки заниженного, адекватного и завышенного уровней самооценки. Констатировано, что большинство респондентов не обладают навыками саморазвития, имеют заниженную самооценку, что детерминировано невозможностью эффективной профессиональной самореализации в реалиях украинского общества.

In the field of practical psychologists’ psychological education there is a continuous scarch and testing of various new approaches, models and concepts of work with students aimed at their personal growth, forming the skills of effective realization of personal potential and saving psychological well-being. At higher educational institutions the bases of personally and professionally significant traits of a specialist are formed, which will provide personality’s professional becoming in the process of psychological and pedagogical activity.

Висвітлено питання сучасних відносин у сфері педагогіки, соціології, філософії, психології та соціальних комунікацій. Розкрито мистецтвознавчі, культурологічні, філологічні, історичні, економічні, управлінські та правові аспекти розвитку сучасного соціально-гуманітарного середовища. Увагу приділено особливостям виникнення стресових станів у сучасної молоді за умов пандемії. Розглянуто питання зародження економічної науки в Харкові. Проаналізовано особливості впливу глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на систему міжкультурних комунікацій.

У монографії наведено теоретичні та практичні розробки проблеми детермінації впливу сімейного середовища на розвиток дитини з особливими потребами й упровадження системи організації психолого-педагогічного супроводу таких родин. Колективом авторів різнобічно, мультидисциплінарно та комплексно висвітлено сучасні моделі сімейноорієнтованого психолого-педагогічного супроводу Звернено увагу на реалізацію соціальної політики, розробку методів і підходів комплексної реабілітації та соціальної адаптації, що дозволяє розглядати родину дитини з особливими потребами як учасника процесу реабілітації (модель комплексної реабілітації та соціальної адаптації, центрована на дитині), або як специфічний тип сім’ї, члени якої знаходяться в особливому соціальному становищі й самі потребують підтримки та допомоги (модель комплексної реабілітації та соціальної адаптації, центрована на родині, яка виховує дитину з особливими потребами). Колективну монографію створено в межах виконання наукової роботи молодих учених «Розробка методології психолого-педагогічного супроводу сімей, які виховують дітей з особливими потребами» (номер держреєстрації 011911002003).