Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

Проведено вивчення стану перетворення та накопичення рослинного матеріалу за умов сучасних торфовищ. Проведено порівняння окремих макро- та мікрозразків торфів з відповідними зразками бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. За залишковою газовою складовою, визначеною у пробах торфу, розглянуто вплив газів на сучасне формування торфовищ та їх можливе глибинне походження.

Визначено геологічні позиції, палеогеографічні та тектоно-магматичні умови формування вуглецевих товщ (графітоносних, вугленосних, горюче - та чорносланцевих, нафтогазоносних, торфоносних та ін.) в межах України. Виявлено закономірні ритми подій, в яких тектоно-магматичні процеси упереджують і супроводжують органогенний седименто- та літогенез. Встановлено, що вуглецеві формації утворені в результаті взаємодії ендогенних та екзогенних процесів, які є невід'ємною частиною еволюції Землі періоду формування континентальної кори. На основі досліджень визначено етапи й узагальнено закономірності розповсюдження вуглецевих формацій за геологічним віком та їх структурним положенням для розширення та раціонального використання паливно-енергетичної бази України.

Наведено спільні та відмінні характеристики традиційних і нетрадиційних вуглеводневих ресурсів та синхронізовано визначення їх основних видів за українською та англійською термінологіями. Визначено головні пошуково-прогнозні критерії та ознаки основних видів нетрадиційних вуглеводневих ресурсів. Окреслено основні завдання для розв'язання проблеми використання значного ресурсного потенціалу нетрадиційних вуглеводневих джерел України.

По результатам исследований с помощью метода точечного электромагнитного зондирования (ТЭМЗ) площади угольного бассейна San Juan определены критерии выделения площадных аномалий, перспективных на добычу газа из угольных пластов, которые залегают на небольшой глубине. Источник углеводородов находится значительно глубже (1400 - 1700 м). Газ мигрирует и скапливается в промежуточном коллекторе (угольный пласт и вмещающие его породы), в основном, по вертикальным зонам. Данный метод позволяет локализовать глубинный источник и вертикальные зоны, по которым газ мигрирует. Указанная технология может быть использована при решении вопросов дегазации углепородного массива совместно с бурением скважин. Метод также целесообразно применять перед началом работ по дегазации угольных пластов и вмещающих пород угольных бассейнов. В этом случае выделяются локальные электромагнитные аномалии (вертикальные, пластовые), определяется система тектонических нарушений площади исследований. При последующем бурении скважин устанавливается геологическая природа выявленных аномалий и определяются пути наиболее эффективного расположения скважин для дегазации углепородных массивов. С целью повышения эффективности прогнозирования распространения коллекторов в углепородном массиве действующих шахт целесообразно использование метода ТЭМЗ, с помощью которого можно определить глубины и типы аномалий для поисков зон скопления метана.

На основі даних петрографії, відбиваючої здатності вітриніту, спектрального аналізу бурого, кам’яного вугілля, антрациту, включень у вугільних пластах і вміщуючих породах і газової хроматографії у діючому та відпрацьованому просторі вугільних шахт досліджено геологічні умови перервно-неперервного формування вугільно-вуглеводневих формацій. Визначено успадкованість накопичення органогенної речовини у кам'яновугільно-пермський - юрський - палеоген-неогеновий періоди та за сучасних умов торфонакопичення в геологічній структурі. Кожен наступний стратиграфічний горизонт вміщує вугілля меншої стадії вуглефікації, крім ділянок із контактовим метаморфізмом. Охарактеризовано перетворення органічної речовини й окремих її мікрокомпонентів за наявності воднево-вуглеводневого флюїдного підтоку. Обгрунтовано накопичення вугільної складової формації в періоди тектоно-магматичних активізацій, а вуглеводневої - протягом всього часу в результаті природних і техногенних тектонічних порушень. Встановлено закономірності формування газоносності вуглепородного масиву в залежності від його структурно-тектонічної будови. Визначено зони техногенних колекторів із різним вуглеводневим потенціалом.

Висвітлено широкий спектр актуальних питань, пов'язаних з дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; музейним аспектом вивчення та збереження мінералів і гірських порід; моніторингом, охороною та використанням земель, порушених гірничими виробками; геологічними пам'ятками природи та туристично-рекреаційним потенціалом країни. Розглянуто найбільш природні відслонення червоноколірних відкладів дністерської серії долини річки Дністер, описано особливості їх використання для будівництва. Проаналізовано перспективи видобутку метану вуглепородних масивів, нафтогазовий потенціал Закарпатського прогину, можливості використання та видобування корунду в Україні. Розкрито можливості визначення газогенераційного потенціалу менілітових сланців Українських Карпат термодинамічними методами. Увагу приділено моніторингу мікрогеодинамічних і електродинамічних процесів в місцях видобутку мінеральних покладів і рекультивації земель в їх межах.

Опубліковано статті, що охоплюють широкий спектр актуальних питань, пов'язаних з дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; моніторингом, охороною та використанням територій, порушених гірничими виробками; обліком і збереженням геологічних пам'яток природи. Розкрито можливості фазових перетворень відходів гірничо-збагачувальних комбінатів за допомогою вуглеводів. Розглянуто історію наукових досліджень сапонітів України, особливості їх застосування в промисловості та технологіях XXI століття. Висвітлено перспективи освоєння Буртинського родовища графіту. Показано роль громадських об'єднань у захисті геологічної галузі. Вивчено атмосферостійкість декоративного каміння карбонатного складу в сучасних міських умовах Києва. Проаналізовано геохімічні особливості апатиту з різних апатитоносних порід і родовищ України. Розкрито генетичні особливості нефелінових сієнітів за спектроскопічними параметрами циркону. Увагу приділено ідентифікації торгових марок декоративного каміння з родовищ України за допомогою віртуальних еталонів.

У збірнику матеріалів конференції висвітлюють актуальні питання сучасних проблем гірничої геології та геоекології. Публікації відображають роботу конференції, що проходила 29 - 30 листопада у форматі тематичних секцій «Гірнича геологія та геомеханіка», «Сучасні методи досліджень», «Напрямки дослідження Землі» та «Екологічні та правові проблеми техногенно-навангажених регіонів». Матеріали конференції будуть цікаві як для спеціалістів, так і широкого загалу. Матеріали подаються в авторській редакції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451/453(45УКР) я431(4УКР) + Д59(45УКР)45 я431(4УКР)

Рубрики:

Родовища,групи і окремі корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ВА865278 Пошук видання у каталогах НБУВ