Охарактеризовано регіональний процес як складову частину загальноукраїнської фольклористики. На підставі архівних матеріалів, історико-етнографічних праць у хронологічній послідовності розглянуто формування наукової думки щодо вивчення усної народної творчості Волині діячами культури та мистецтва, товариствами, навчальними закладами з метою утвердження самобутності краю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ333(4Укр)61л5

Рубрики:

Історія театру

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Системно досліджено набутки волинезнавства, проаналізовано розгортання наукових студій фольклору. Висвітлено внесок діячів культури, літератури, мистецтва, окремих наукових товариств, установ, їх різних підходів до вивчення фольклору цього регіону, піднесення фольклористики до вищого ступеня тогочасної науки. Здійснено спробу відійти від існуючої у радянську добу періодизації вивчення історії, етнографії, літературознавства, фольклористики, пристосованої до національно-визвольного руху в Росії, та подати системний аналіз в аспекті реалістичних соціально-економічних умов. Відзначено, що систематизація великої кількості розпорошених рукописних, писемних джерел, надала змогу розглянути явище фольклористичних зацікавлень Волинню на базі досліджень діячів науки, літератури, мистецтва трьох народів (українського, російського та польського) з метою висвітлення спільного та відмінного у їх поглядах та оцінках.

Наведено результати теоретичних узагальнень щодо суті та структури агропродовольчого ринку й визначено місце регіонального ринку цукру в ієрархічній системі його організації. Обгрунтовано основні організаційно-економічні та правові передумови формування та функціонування ринку цукру на Вінниччині, з'ясовано його місце та роль у формуванні національного ринку. Оцінено тенденції у формуванні попиту, а також пропозиції щодо цукру в даному регіоні. Проаналізовано їх вплив на цінову кон'юнктуру регіонального ринку. Розроблено чотири варіанти перспективного функціонування цього ринку, які дають змогу враховувати різні варіанти його розвитку. Обгрунтовано основні напрями удосконалення економічних взаємовідносин між партнерами цукробурякового виробництва. Визначено комплекс заходів для підвищення ефективності економічного механізму регулювання регіонального ринку цукру та розроблено пропозиції щодо удосконалення його інфраструктури.

Розкрито концептуальні засади формування експортної стратегії підприємств. Досліджено проблеми функціонування орендних відносин під час реформування сільського господарства. Визначено шляхи покращання виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств. Викладено основні аспекти управління витратами таких підприємств. Досліджено вплив виробничих витрат на показники молочного скотарства у сільськогосподарських підпримствах Черкаської області. Проаналізовано основні підходи до управління виробництвом конкурентоспроможної продукції. Висвітлено альтернативні напрями ефективного функціонування туристичної індустрії.

Проаналізовано сучасні тенденції зовнішньої торгівлі України товарами та, зокрема, продукцією АПК. Обгрунтовано, що застосування системи маркетингового менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності підприємств є одним із інструментів підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності. За умов глобалізації маркетингове управління підприємствами АПК розвивається з урахуванням загальносвітових тенденцій, які передбачають стратегічне бачення, креативні підходи, інтерактивні засоби зв'язку та інтернет-технології, індивідуалізацію маркетингу, прямий зв'язок із споживачами, програми лояльності. З метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності та більш повного використання експортного потенціалу маркетинговий менеджмент підприємств АПК-суб'єктів міжнародного бізнесу повинен формуватись на базі чотирьох взаємодоповнюючих підсистем: інформаційного забезпечення, агромаркетингових досліджень, інфраструктури маркетингового менеджменту, системи стратегічного й оперативного управління. Лише комплексне функціонування даних підсистем сприятиме підвищенню прибутковості і міжнародної конкурентоспроможності підприємств АПК за умов розвитку міжнародних ділових операцій.

Ідентифіковано позитивні риси та недоліки логістичного аутсорсингу, проаналізовано рейтинг аутсорсингових бізнес-процесів в Україні, виявлено чинники привабливості України для зарубіжних аутсорсингових компаній; визначено фактори, що стримують розвиток логістичного аутсорсингу. З метою підтримки глобальних конкурентних переваг вітчизняних компаній рекомендовано застосування регуляторних механізмів, які б сприяли збільшенню кількості спеціалізованих фірм, що надають підприємствам разові та довгострокові логістичні аутсорсингові послуги.

Розглянуто концептуальні, методологічні та методичні положення транспортної логістики щодо діяльності підприємства. Сформульовано наукові основи використання транспортної логістики як інструменту підвищення ефективності господарювання. Висвітлено компоненти логістичної системи.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Розглянуто теоретичні, методичні та практичні аспекти організації операційного менеджменту суб'єктів господарської діяльності України. Охарактеризовано операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту. Досліджено специфіку операційних систем масового виробництва. Проаналізовано операційну стратегію як основу проєктування операційної системи. Розглянуто сутність, структурну побудову та класифікаційні підходи до операційних систем. Викладено сучасні прийоми і підходи до операційного менеджменту на основі кращого вітчизняного й іноземного досвіду, існуючих теоретичних і методологічних положень із проектування, планування, підготовки й організації робіт у сфері матеріального виробництва та надання послуг. Висвітлено особливості проектування виробів та процесів виробництва. Досліджено специфіку управління матеріальними ресурсами при залежному і незалежному попиті.