Розглянуто проблему розподілення онтологічних інформаційних систем. Проаналізовано найбільш популярні методи розподілення інформаційних систем: організація розподілених БД, створення peer-to-peer мереж, функціональне розподілення та розподілення ресурсів. Розглянуто декілька практичних рішень цієї задачі, які вже реалізовано. На основі аналізу розглянутих матеріалів запропоновано чотири концепції розподілення інформаційної системи, яка побудована на онтологічній базі знань. Аналіз цих концепцій виявив, що не всі класичні методи розподілення можуть бути застосовані до онтологічних систем.

Рассмотрена разработка и внедрение распределенной версии онтологического портала менеджмента образовательных и научных ресурсов МОНМС Украины. Приведено обоснование аппаратно-программной архитектуры портала.

Рассмотрено понятие семантического репозитория в современных системах менеджмента знаний. Предложена архитектура защищенного семантического репозитория документов с возможностью контроля версий. Рассмотрена его интеграция с распределенным онтологическим порталом.

Предложено измерить замедление свободного выбега автомобиля с полной и частичной нагрузкой, составить два уравнения (с учетом влияния загрузки) и найти два неизвестных - сопротивление качению и сопротивление воздуха.

Зазначено, що рівень валеологічної культури соціуму визначає усвідомлення індивідом ставлення до свого здоров'я. Виділено фактори, що впливають на вибір людиною валеологічного плану життя. Висвітлено основні етапи природного індивідуального валеологічного навчального процесу, зокрема, дошкільне виховання, школа тощо. Акцентовано увагу на прогностичній функції валеологічної освіти. Розкрито стан впровадження у навчальний процес середніх і вищих навчальних закладів спецкурсів з валеології та участь освітніх закладів України в міжнародних проектах. Висвітлено досвід співпраці кафедри валеології та БЖД Бердянського державного педагогічного університету з загальноосвітньою школою № 11 Бердянська.

Розглянуто поняття семантичного репозиторію в сучасних системах менеджменту знань. Запропоновано програмну архітектуру захищеного семантичного репозиторію документів з можливістю контролю версій. Також, розглянуто його інтеграцію з розподіленим онтологічним порталом менеджменту освітніх і наукових ресурсів МОН України.

Розглянуто законодавчу, організаційно-технологічну та методологічну обумовленість необхідності міжвідомчих бібліотекознавчих досліджень закономірностей та особливостей інноваційного розвитку наукових бібліотек України. Представлено основні результати науково-дослідної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського з теми "Технологія і організація формування та використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки" (2000 - 2004). Інноваційна діяльність визначається як стратегічний напрям розвитку бібліотечно-інформаційної сфери, шляхи її реалізації розробляються Інститутом бібліотекознавства в межах НДР "Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукових бібліотек" (2005 - 2007).

Рассмотрена законодательная, организационно-технологическая и методологическая обусловленность необходимости межведомственных библиотековедческих исследований закономерностей и особенностей инновационного развития научных библиотек Украины. Представлены основные результаты научно-исследовательской работы Института библиотековедения Национальной библиотеки Украины имени В.И.Вернадского по теме "Технология и организация формирования и использования информационных ресурсов научной библиотеки" (2000 - 2004). Инновационная деятельность определяется как стратегическое направление развития библиотечно-информационной сферы, пути её реализации разрабатываются Институтом библиотековедения в рамках НДР "Информационные технологии в системе инновационной деятельности научных библиотек".

Отмечено, что национальная библиотека (НБ) находится на этапе установления баланса между традиционной и инновационной технологиями формирования документно-информационных ресурсов, что обуславливает внутриструктурные реорганизации, особенности профессионализации кадрового состава, расширение спектра научно-исследовательской и информационной деятельности. Рассмотрены перспективы ресурсного развития крупных научных библиотек как составляющих национальной информационной инфраструктуры в сфере научного и профессионального образования. Охарактеризованы общецивилизационные факторы, определяющие на ближайшее десятилетие стратегию развития НБ.

Разработан метод комплексной оценки экологической безопасности систем теплохладоснабжения на основе индекса экологической безопасности, который выражается через систему индикаторов и учитывает все аспекты влияния на окружающую среду, а также весомость разных видов техногенного воздействия на человека. Предложен механизм повышения экологической безопасности теплохладоснабжения зданий путем сбалансированного использования альтернативных и традиционных источников энергии.

Рассмотрены концептуальные представления о моделях развития библиотеки и перспективах библиотечно-информационной деятельности в современном библиотековедении. Доказано, что за последние двадцать лет в центре внимания украинских библиотековедов были проблемы структурно-функциональных, информационно-коммуникационных и организационно-технологических трансформаций. Определено, что перспективными направлениями для библиотековедческих и междисциплинарных исследований остаются проблематика социально-экономических аспектов развития библиотек разных типов, основательного анализа законодательной базы и нормирования БИД, особенно в условиях ИКВ и развития мультимедийного библиотечного ресурса, адаптации норм авторского права к развитию БИД в электронной среде, изучение опыта и особенностей международного сотрудничества и проектной деятельности, комплексного исследования кадрового потенциала БИС Украины.

Представлено основні шляхи використання технологій мультимодальних пасажирських перевезень за умов експлуатації швидкісних залізничних магістралей. Виявлено основні напрямки розвитку процесів пересадки пасажирів у транспортних вузлах - розвиток систем різних видів транспорту; інтеграція рішень в області інформаційних технологій; формування узгоджених графіків руху взаємодіючих видів пасажирського транспорту. Перехід до узгодженого розкладу руху забезпечить збалансованість використання місць у всіх транспортних засобах, що беруть участь у мультимодальному перевезенні, що дозволить раціоналізувати використання місткості швидкісних поїздів, електропоїздів і автомобільного транспорту, скоротити час очікування пасажирами у пунктах пересадки. Інтегрований графік руху транспортних засобів передбачає єдину технологію роботу різних перевізників та дозволяє встановити раціональні параметри тривалості пересадки в ТПВ та резервний технологічний час, необхідний для відновлення інтегрованого графіка руху на випадок затримки транспортних засобів. Удосконалення мультимодальних перевезень пропонується за рахунок виявлення та задоволення потреб пасажирів на транспортно-пересадочних вузлах, а також шляхом врахування економічних, технологічних та технічних причин, що визначають вибір пасажиром способу переміщення.

Проведено аналіз пошкоджень вантажних вагонів в наслідок корозійного впливу. Наведено аналіз впливу корозійно-активних середовищ на руйнування елементів конструкції вагонів, що перевозять небезпечні вантажі. Визначено основні методи існуючих захисних покриттів вантажних вагонів. За результатами аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду встановлено основні тенденції та шляхи у розвитку протикорозійного захисту вагонів. Найбільш доцільним у системах захисту вагонів, які використовуються для перевезення корозійно-активних вантажів, є використання епоксидних і поліуретанових покриттів, які відрізняються гарною хімічною стійкістю, стійкістю до зношення і ударних навантажень. При цьому головною проблемою у виборі протикорозійних матеріалів є невідповідність між результатами лабораторних випробувань та даними, отриманими при експлуатації вагонів. Довговічність та захисні властивості матеріалів, що застосовуються для протикорозійного захисту вагонів, обумовлена численними факторами, головним з яких є умови експлуатації вагонів і якість підготовки поверхонь. Встановлено, що для захисту від корозії елементів транспортних конструкцій найбільшого поширення набули неметалеві захисні покриття на емалевій, епоксидній, поліуретановій та інших основах. Широке застосування неметалевих покриттів для протикорозійного захисту вагонів, як в закордонній, так і у вітчизняній практиці, обумовлено низкою факторів: відносно низькою вартістю заходів з підготовки поверхонь і нанесення захисних покриттів; єдиною технологією нанесення захисних покриттів на вагони; можливістю проведення робіт з ремонту покриттів і усунення експлуатаційних пошкоджень в умовах депо. Запропоновано шляхи захисту елементів конструкції вагонів з використанням інноваційних технологій.