Розроблено часткову теорію еолового морфогенезу в береговій зоні морів та океанів. Встановлено закономірності впливу окремих факторів еолового рельєфоутворення та їх взаємодії в різних широтах та регіонах узбережжя морів і океанів. Еоловий морфогенез розглянуто у тісному зв'язку з гідрогенними процесами прибережно-морського рельєфоутворення. Досліджено прояв еолового морфогенезу за умов глобальних змін клімату, які обумовлюють коливання рівня Світового океану. Виявлено провідні тенденції еолового морфогенезу. Розроблено теоретичні положення та моделі розвитку берегових дюн з урахуваннням запасів наносів у береговій зоні, напрямку вектора вітрової енергії та сучасної динаміки берегової лінії. Розроблено теоретичні положення про довжину розбігу вітропіщаного потоку, еолову диференціацію наносів за фаціальних умов берегової зони Світового океану та коефіцієнти еолового скиду, натиску вітропіщаного потоку, розпорошення вітрового потоку. Встановлено морфологічні та генетичні особливості та відмінності ландшафтної структури на акумулятивних формах берегової зони, а також вплив на них еолових форм і процесів. Визначено реальні швидкості росту та формування берегового еолового рельєфу. Систематизовано та вивчено матеріали, на підставі яких обгрунтовано науково-теоретичні положення про географічну зональність еолових процесів у береговій зоні Світового океану. Розроблено динамічну класифікацію акумулятивного рельєфу прибережно-морської генези, яка враховує особливості еолового морфогенезу та динамічні принципи даних класифікацій.

Береги острова Зміїний були досліджені влітку 2003 року географічною експедицією Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Острів має 2 185 м довжини берегової лінії. Найбільшою є відстань між південно-західною та північно-східною точками (686 м), а між південно-східною та північно-західною - 669 м. Висота сягає 41,З м. Острів окрайкований активним кліфом абразійно-денудаційного типу, з висотою від 7,З9 м до 27,50 м. Берег складений шаруватими, шпаринними, вивітрилими алеролітами, щільними глинами, конгломерато-брекчіями, кварцитами, пісковиками переважно девонського віку. Швидкості абразії кліфів дорівнюють від 0,001 до 0,220 м/рік. Абразія кліфів та бенчів постачають настільки мало осадкового матеріалу, що він не може перекрити поверхню дна навколо острова.

Мета роботи - дослідження сучасного стану берегової зони Чорного та Азовського морів у межах України за умов неконтрольованого антропогенного впливу й одержання первинних географічних даних для подальшого забезпечення оптимального природокористування. Наведено результати досліджень упродовж 2015 - 2018 рр. чотирьох типових берегових областей: Дунайської, Північно-західної та Дніпровсько-Каркінітської на Чорному морі, а також Північно-Азовської на Азовському морі. Охарактеризовано вплив різних споруд (берегозахисних, рекреаційних, портових, навігаційних та інших) на берегову зону цих морів. Серед основних наслідків антропогенної діяльності в межах морського узбережжя найбільше вираженими є абразійно-зсувні та абразійно-звальні процеси різних типів, зміни рельєфу акумулятивних форм, розмиви пляжів, зменшення запасів пляжеутворювальних наносів, знищення берегової флори та фауни. Визначено, що нині використання природних ресурсів у береговій зоні морів у межах України є нераціональним, тому що немає кваліфікованого природного обгрунтування, а будівництво й експлуатація споруд ведуться з порушеннями природоохоронного законодавства. Для збереження та відновлення природних ресурсів морського узбережжя необхідно проводити наукові дослідження з урахуванням фізико-географічних умов та антропогенного впливу.

Висвітлено дослідження теоретичних та практичних питань і проблем загальної географії, геоморфології, берегознавства, ГІС-технологій в географії, ландшафтознавстві, заповідній справі, оптимізації природокористування. Обговорено як удосконалити раціональне використання природних ресурсів в Україні, більш ретельно організовувати території країни, запобігти впливу шкідливих факторів тощо. Оприлюднено дані для використання й включення в освітній процес з підготовки фахівців-географів. Розглянуто питання про формування штучних піщаних пляжів на берегах Чорного моря, генетичні типи прорв в межах берегових систем Чорного та Азовського морів, про дослідження динаміки берегів Джарилгацької затоки, про динамічні тенденції розвитку сухої коси (Кінбурнський півострів), про необхідність розширення території національного природного парку "тузлівські лимани", про екологічні буни як метод збереження прибережних захисних смуг тузлівських лиманів та степових біотопів тощо. Визначено провідні наукові інтереси Ю. Д. Шуйського, які містяться у сферах геоморфології, берегознавства, океанології, лімнології та історії географічної науки: розроблено основи теорії абразійного процесу в береговій зоні морів, загально-теоретичні засади теорії балансу наносів в береговій зоні Світового океану; є автором закону географічної локальності; зроблено провідний внесок у вивчення, картографування та розробку проектів господарського засвоєння природних ресурсів у береговій зоні берегової зони Чорного та Азовського морів в межах України.

Мета роботи - визначення та аналіз природних умов та розвитку грунтоутворення на акумулятивних формах рельєфу в береговій зоні неприпливних морів. Як приклад, використані багаторічні інструментальні вимірювання на стаціонарних ділянках в межах піщаних форм рельєфу узбережжя Чорного та Азовського морів у межах Україні. Складність оригінальність будови, переважання гідрогенних процесів, механічної енергії та великої швидкості змін цих форм рельєфу порушує питання: чи можуть у такому природному середовищі формуватися типові грунти з відповідними розрізами, профілем і родючістю, здатністю до ведення різних видів сільського господарства. Перш за все слід зазначити, що піщані прибережно-морські форми, на відміну від суходільних, утворюються гідрогенними чинниками моря. Матеріалом для них є осадові наноси, що пройшли прибережно-морську механічну диференціацію. Відтак, їх склад за походженням та гідравлічним впливом відрізняється від алювіальних, еолових, гляціальних, флювіальних та інших наносів на суходолі. Контури берегів, поперечний та повздовжній профіль цих форм можуть кардинально змінюватися протягом однієї-двох діб. При цьому хвилі сильних штормів можуть повністю змивати і перемішувати всю товщу наносів разом із рослинами, тваринами, підземними водами певного складу, накопиченнями мінеральних та органічних сполук. Одночасно вимивається гумус, і гумусовий шар не може закріпитеся. Та згодом, протягом 1 - 2 років такі форми відновлюються в комплексі. При цьому поперечний профіль відновлюється в подібному до попереднього вигляді. Такий процес відбувається багато раз впродовж кількох десятиріч. Тому процес грунтоутворення завжди порушується, і утворення типових грунтів (педолітів включно) є практично неможливим в середовищі берегової зони морів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д8 я434(4УКР) Лебедев В.Б.

Рубрики:

Географічні науки

Шифр НБУВ: ВА869907 Пошук видання у каталогах НБУВ