Висвітлено стан природних ландшафтів за антропогенного впливу, екологічно чисті технології, питання екологічної культури нації, визначено співвідношення загальної захворюваності та регіональних факторів різноманітної інтенсивності тощо.

На підставі нових методів цитологічних досліджень наведено сучасні матеріали щодо будови клітин і субклітинних структур. Висвітлено основні питання структури будови рослинних тканин і вегетативних органів. Розглянуто головні аспекти анатомічної будови рослин.

Висвітлено вплив техногенного забруднення навколишнього середовища Дніпропетровського та інших регіонів України та Білорусі на розвиток і життєдіяльність різних видів рослин. Розглянуто наслідки дії забруднювачів грунтів промислових територій, гербіцидної обробки та інших ксенобіотиків на фізіолого-біохімічні характеристики та генетичний рівень регуляції рослин.

Освещено влияние техногенного загрязнения окружающей среды Днепропетровского и других регионов Украины и Белоруссии на развитие и жизнедеятельность разных видов растений. Рассмотрены последствия действия загрязнителей почв промышленных территорий, гербицидной обработки и других ксенобиотиков на физиолого-биохимические характеристики и генетический уровень регуляции растений.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.984 я73-5

Рубрики:

Інформаційні керувальні системи (ІКС)

Шифр НБУВ: В351613/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-4

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити результати різних способів лікування пацієнтів з пахвинними грижами (ПГ), встановити причини незадовільних результатів лікування хворих з цією патологією, розробити комплекс практичних рекомендацій для профілактики ускладнень та поліпшення результатів лікування пацієнтів з ПГ. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів оперативних втручань у пацієнтів з ПГ в період з 2000 по 2005 рр. Серед 598-ми пацієнтів з цією патологією чоловіків було 546 (91,3 %), жінок - 52 (8,7 %). Вік хворих - від 16-ти до 92-х років, середній вік 48,5 років. У дослідженні використовували класифікацію ПГ за Nyhus (1995). Первинні грижі спостерігали в 505-ти (84,4 %), рецидивні - в 93-х (15,6 %) випадках. З приводу защемлення в ургентному порядку прооперовано 40 пацієнтів з ПГ (6,7 %). Пластику пахвинного каналу власними тканинами, в більшості випадків проводили за методами Bassini, Girard-Спасокукоцького та Постемпського, пластику за допомогою сітчастих алотрансплантатів - за Lichtenstein та за Stoppa. Як сітчасті протези здебільшого використовували поліпропіленові ендопротези фірм "Ethicon" та "Лінтекс". Результати. ПГ I типу згідно з класифікацією Nyhus (1995), спостережено у 25-ти (4,2 %) пацієнтів, II типу - у 152-х (25,4 %), III A типу - у 218-ти (36,5 %), III B типу - у 84-х (14 %) хворих, III A, B типу - у 26-ти (4,3 %), IV типу - у 93-х (15,6 %) пацієнтів. Ковзні грижі

в дослідженні виявлено у 84-х випадках (14 %). У 31-го пацієнта (5,2 %) діагностовано білатеральні ПГ. Хірургічні втручання виконали одномоментно у 23-х хворих, у два етапи - у 8-ми. Оцінку результатів лікування пацієнтів з ПГ проводили шляхом порівняння інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень. Висновки. Результати лікування пацієнтів з ПГ свідчать про переваги застосування сітчастих трансплантатів під час проведення герніопластики, зокрема кількість ускладнень у автопластиках досягала 27,1 %, а в алопластиках - 8,1 %. Причинами незадовільних віддалених результатів лікування хворих з цією патологією є неправильний вибір способу пластики пахвинного каналу (6 %) і технічні помилки під час виконання операції (1,6 %). Поліпшення результатів лікування пов'язано не стільки з ширшим упровадженням алотрансплантаційних способів герніопластики, скільки з індивідуальним підходом до вибору способу пластики пахвинного каналу. Останнє можливе лише в разі володіння хірургами різними методами оперативних втручань, у тому числі й з використанням сітчастих поліпропіленових протезів.

Висвітлено сучасні уявлення про післяопераційні попереково-бокові грижі живота, причини їх утворення, класифікації, необхідний обсяг обстеження та передопераційної підготовки хворих з такими грижами. Порівняно різні методики оперативного лікування, частоту рецидивів після пластики гриж за різними методиками, акцентовано увагу на параметрах, які мають велике значення для вибору методу операції. Наведено класифікацію сучасних синтетичних протезів, які не розсмоктуються, залежно від розміру пор і структури матеріалу.

Проаналізовано результати оперативних втручань у 248-ми пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами за період з 2000 до 2006 рр. Чоловіків було 77 (31 %), жінок - 171 (69 %). Вік хворих - від 23-х до 88-ми років. Пацієнти були розподілені на дві групи. Застосування безнатяжних методів пластики грижових воріт з використанням сітчастих алотрансплантатів у лікуванні пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами забезпечує надійне закриття грижового дефекту, проте не запобігає виникненню ранніх післяопераційних ускладнень. Впровадження запропонованої схеми профілактичних заходів під час лікування пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами дало змогу знизити кількість ускладнень післяопераційної рани з 16,0 до 5,6 %, внутрішніх органів - з 12,3 до 1,4 %.

Мета роботи - провести оцінку результатів різних способів лікування пацієнтів з паховими грижами (ПГ); встановити причини незадовільних результатів лікування хворих з цією патологією; розробити комплекс практичних рекомендацій для профілактики ускладнень та поліпшення результатів лікування пацієнтів з ПГ. Проаналізовано результати оперативних втручань у пацієнтів з ПГ в період з 1999 по 2008 рік. Серед 1030 пацієнтів з цією патологією чоловіків було 916 (88,9 %), жінок - 114 (11,1 %). Вік хворих від 16 до 93 років, середній вік - 48,7 років. В дослідженні використано класифікацію ПГ за Nyhus (1993). Первинні грижі виявлено у 875 (85 %) випадках, рецидивні - у 155 (15 %). З приводу защемлення в ургентному порядку прооперовано 81 (7,9 %) пацієнта. Пластику пахового каналу власними тканинами в більшості випадків проведено за методами Bassini, Girard - Спасокукоцького, Shouldice та Постемпського. Пластику за допомогою сітчастих алотрансплантатів - за Lichtenstein та Gilbert, рідше - за Rutkov - Robbins. У разі двобічних прямих ПГ проведено пластику за Stoppa. Як алотрансплантат здебільшого використано поліпропіленові ендопротези фірм "Ethicon" та "Лінтекс". Висновки: результати лікування пацієнтів з ПГ свідчать про переваги застосування сітчастих трансплантатів для герніопластики. Кількість ускладнень при автопластиках становила 17,5 %, а при алопластиках - 8,5 %. Причинами незадовільних віддалених результатів лікування хворих з цією патологією є неправильний вибір способу пластики пахового каналу (6 %) і технічні похибки під час виконання операції (1,6 %).

Для поліпшення результатів лікування необхідно не широке впровадження алотрансплантаційних способів герніопластики, а індивідуальний підхід до вибору способу пластики пахового каналу.

Здійснено аналіз шляхетських заповітів, які в першій половині XVIII ст. були вписані до реляційних книг Львівського гродського суду, зокрема розглянуто способи засвідчення заповітів - субскрипції тестаторів та свідків у текстах актів, особовий та чисельний склад осіб, що підписалися, зміст формул та термінологію тестацій. Інститут тестаментових свідків не був чітко регламентованим у коронному законодавстві. На практиці під час укладення та завірення шляхетських заповітів були присутніми майже винятково вихідці зі шляхти різного статусу (родичі-спадкоємці, екзекутори, магнати, урядники, військові) та духовні особи; подекуди свідками виступали представники чернечого стану та міщани. Загалом свідками ставали наближені до бажаючих скласти заповіт особи.

Розроблено термодинамічні та технологічні засади одержання клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу та гіпсових в'яжучих. Розвинуто наукову концепцію енергоощадження у технологічному процесі утворення мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу та гіпсових в'яжучих. Теорія грунтується на фундаментальних закономірностях термодинаміки. З використанням цих закономірностей розвинуто уявлення про процеси, що відбуваються у матеріалі за термічної обробки. Виявлено закономірності взаємозв'язку між ентальпією езотермічних і ендотермічних реакцій, параметрами матеріального та газового потоків, фазовим складом клінкеру, витратами енергії та питомою кількістю газоподібних речовин, що утворюються у технологічному процесі. Визначено енергетичні закономірності одержання безалітових клінкерів. Установлено, що одержання мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу є більш енергетично доцільним у порівнянні з одержанням мінералів сульфоалюмінатно-силікатного та беліто-глиноземного клінкерів тому, що утворення цих мінералів потребує більшої кількості енергії, ніж для утворення мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу. Показано, що реакції з виділення газоподібних сполук сульфуру мають меншу термодинамічну ймовірність протікання у порівнянні з протіканням реакцій без їх виділення. Розроблено основні параметри технології одержання клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу за сухим способом виробництва в обертових печах з циклонними теплообмінниками та декарбонізатором. Запропоновано новий спосіб термічної обробки двогідрату сульфату кальцію. За методом математичного планування експерименту визначено раціональний

  Скачати повний текст

На основі архівних й опублікованих джерел та наукової літератури встановлено шляхи й причини поширення заповітів на українських землях, простежено генезу шляхетського тестаменту. З'ясовано правову сутність заповітів як приватноправових актів та законодавчі підстави їх існування. Реконструйовано загальну схему внутрішньої структури тестаментів і простежено розвиток дипломатичного формуляру, окреслено основні причини використання тестаментів шляхтою як інституту спадкування. Проаналізовано джерельну інформацію тестаментових розпоряджень, визначено властиві для шляхетських заповітів предмет заповідання й коло спадкоємців.

На підставі архівних та опублікованих джерел відтворено функціонування сеймикової системи: розкрито основні організаційні засади сеймиків, визначено головні напрями діяльності різних типів сеймикових зібрань (перед- та післясеймових, депутатських, селекційних, надзвичайних, конфедераційних сеймиків і шляхетських з'їздів), розкрито процедуру скликання та проведення сеймикових зібрань. Визначено ставлення їх учасників до соціально-економічного та політичного стану Речі Посполитої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л455.071-5-082-32

Рубрики:

Одержання портландцементного клінкеру

Шифр НБУВ: РА306209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено сучасні методики вивчення ферментів азотного метаболізму та системи антиоксидантного захисту рослин, які використовуються в лабораторії фізіології та молекулярної біології рослин НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Надано відомості про відновлення нітрогену, визначення нітратів, асиміляцію амонію, переамінування амінокислот. Увагу приділено визначенню активності супероксиддисмутази, каталази, пероксидази, поліфенолоксидази й аскорбатпероксидази за допомогою різних методів (титриметричного, фотоколориметричного, фотоелектроколориметричного, фотометричного та спектрофотометричного). Розглянуто визначення вмісту аскорбінової кислоти, глутатіону та загальної редукуючої активності. Наведено методи дослідження ізоензимного складу ферментів антиоксидантного захисту рослин.

Наведено результати дослідження й систематизації теоретичних, науково-методичних та практичних положень і розробок щодо управління інноваційними ризиками (ІР). Обгрунтовано методичні підходи до багатофакторного аналізу й оцінювання інноваційних проектів. Визначено пріоритетні сфери інноваційної діяльності для різних типів організаційних структур малих і середніх промислових підприємств (МСПП). Висвітлено практичні аспекти управління ІР на МСПП машинобудівної галузі.

Висвітлено комплексну дію хімічних і фізичних факторів на ріст і проліферацію клітин кореневої мерисистеми кукурудзи та пшениці. Розглянуто фізіолого-біохімічні аспекти адаптаційних реакцій сільськогосподарських рослин до комплексної дії абіотичних (важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища, питання пристосування різних за стійкістю генотипів кукурудзи на рівні білкового та ліпідного обмінів. Проаналізовано результати досліджень функціонування антиоксидантної, протеїназно-інгібіторної систем рослинного організму (зокрема, окремих видів пшениці), цитотоксичності важких металів і гербіцидів на фоні температурних стресів. Проведено математичне моделювання фітоіндикації стійкості рослин до екзогенної дії абіотичних факторів. Наведено склад ліпідів у зерні гібридів кукурудзи за дії гербіцидів та гіпертермії на ранніх етапах проростання насіння.

Запропоновано архітектурні принципи інформаційно-керуючого комплексу для розрядно-імпульсної технології очищення виливків та розроблено апаратні і програмні засоби, які можуть бути використані як основа для побудови інформаційно-керуючих комплексів для різних розрядно-імпульсних технологій.

Розглянуто шляхи формування "князівської легенди" волинського шляхетського роду Єловицьких, яка набула поширення у XVIII - XX ст. Відтворення історії князівського роду Кропоток-Єловицьких у XV - XVI ст. дозволило однозначно заперечити твердження про їх спорідненість із панським родом Єловицьких, що слугувало основним аргументом на користь думки про князівське походження. Опубліковано документ першої половини XVII ст., в якому один із панів Єловицьких відкидає будь-який зв'язок із князями Кропотками-Єловицькими.