Наведено результати експериментального дослідження методом статистичного моделювання методичної похибки аналого-цифрового перетворення випадкових гауссівських процесів. Одержані залежності дозволяють узгодити характеристики аналого-цифрового перетворювача з параметрами вимірюваного процесу.

Розроблено методи класифікації ушкоджених зон виробів з композиційних матеріалів за умов контролю з використанням акустичного методу вільних коливань. Запропоновано метод моделювання інформаційних сигналів на підставі інтерполяції степеневими поліномами складових квадратурних спектрів вільних коливань зон відомого ступеня ушкодження. Як діагностичні ознаки запропоновано використовувати дійсні й уявні частини перетворення Фур'є сигналів вільних коливань (квадратурний спектр). Для більш детального вивчення структури контрольованого виробу запропоновано використовувати амплітудну вейвлет-функцію, яка дозволяє відстежувати поведінку у часі кожної загасаючої моди вільних коливань контрольованої зони. Як вирішальні правила діагностування запропоновано використовувати узагальнений параметр на підставі спектрів еталонного та дослідженого сигналів. Експериментально підтверджено ефективність їх використання. Для відбору найбільш інформативних класифікаційних змінних запропоновано використовувати покрокову процедуру дискримінантного аналізу, яка дозволяє зменшити множину класифікаційних змінних і побудувати класифікатор у вигляді лінійних дискримінантних функцій. Проведено експериментальне дослідження та показано, що класифікатор з сімома змінними дозволяє одержати 12 вірних рішень з 12-ти. Наведено результати досліджень методичних похибок аналого-цифрового перетворювача, які виникають під час квантування випадкових сигналів.

Проаналізовано медичні карти 217-ти пацієнтів, які з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози знаходилися з 2005 до 2006 р. на обстеженні та лікуванні у відділі пластичної та відновлювальної урології Інституту урології АМН України. За основу побудови показника ефективності оперативного лікування хворих ми взяли результати урофлоуметричних вимірів, проведених до та через один рік після операції. Одержані дані піддали обробці відповідно до результатів загального математичного аналізу певних аспектів досліджуваної проблеми.

Проанализированы медицинские карты 217-ти больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы, находившихся с 2005 по 2006 г. на обследовании и лечении в отделе пластической и восстановительной урологии Института урологии АМН Украины. За основу создания показателя эффективности оперативного лечения больных взяли результаты урофлоуметрических измерений, проведенных до операции и через один год после операции. Полученные данные обработаны соответственно результатам общего математического анализа определённых аспектов исследуемой проблемы.

Наведено результати аналізу комплексного обстеження та лікування 217-ти хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), ускладнену хронічною затримкою сечі, нейрогенним порушенням функції сечового міхура, уретерогідронефрозом і хронічною нирковою недостатністю, яким було виконане хірургічне втручання. Проаналізовано етапність розвитку анатомо-функціональних і морфологічних змін в органах сечовидільної системи у разі ДГПЗ. Розроблено метод диференційної діагностики мегауретера. Науково обгрунтовано показання щодо резекції мегацисту. Розроблено шляхи вдосконалення хірургічного лікування хворих на ДГПЗ, ускладнену декомпенсованою функцією детрузора та проведено оцінку ефективності відновлення сечовипускання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу результатів обстеження й лікування 903-х хворих з приводу локалізованого нирковоклітинного раку найбільш значущими нефрометричними параметрами, що впливають на вибір виду оперативного лікування, визнано обсяг збереженої паренхіми нирки, максимальний розмір і локалізація пухлини. Розроблено систему оцінки пухлинного ураження нирки (NCIU-nephrometry), що надає змогу визначити тактику оперативного лікування НКР. У разі розташування пухлини в ділянці полюсів нирки чи бічного сегмента порогове значення обсягу функціонуючої паренхіми, за якого доцільно виконувати резекцію нирки (РН), має перевищувати 55 %. У випадку розташування пухлини у присередньому сегменті показанням до виконання РН є максимальний розмір пухлини до 4 см. Впровадження розробленої системи в клінічну практику надасть змогу об'єктивізувати показання до виконання РН та нефректомії.

The comprehensive non-invasive diagnostic protocols for neoplasms of urogenital system based on the use of molecular genetic parameters such as determination of tmp rss2/erg rearrangement using reverse transcriptase chain reaction (PCR), the level of psa3/psa and cxcr4 gene expression using quantitative PCR, promoter methylation status of gstp1 gene using methyl-specific PCR was designed and tested.

Проведений клінічний аналіз у 74 хворих онкологічного профілю, у яких виявлено 103 ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС), з приводу чого їх лікували у науково-дослідному відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології. Відновлення функції нирки та сечовода відзначали у строки до 6 міс, у ці самі строки виявляли всі ускладнення, спричинені рецидивом обструкції. Віддалені результати лікування ЯПС були позитивними у 95,2 % хворих, незадовільний результат виявлений у 3 (4,8 %) пацієнтів, що потребувало здійснення повторної хірургічної корекції уродинаміки. Якість життя після відновного оперативного лікування покращилась у 31,7 % пацієнтів в порівнянні з такою до операції.

Обстежено 30 пацієнтів (32 пухлини), яким перед оперативним втручанням з приводу нирковоклітинного раку (НКР) проведено неоад'ювантну таргетну терапію (НАТТ). У 19 (66,7 %) з них застосований пазопаніб (800 мг всередину 1 раз на добу протягом 2 міс), у 10 (33, 3 %) - сунітиніб (50 мг усередину 1 раз на добу протягом 28 діб, перерва 14 діб, повторний курс - 28 діб). Показанням до проведення НАТТ були у 7 (21, 9 %) хворих - місцево - поширений НКР з метою локалізиції пухлини та можливості подальшого виконання радикального хірургічного втручання, у 25 (78, 1 %) - зменшення пухлини та можливості проведення органозберігального лікування. Проведення НАТТ у хворих з приводу НКР забезпечило зменшення первинного патологічного вогнища у 90 % спостережень, часткову регресію за критеріями RESICT - у 28,1 %. Зменшення пухлини у середньому на 22 % дозволило здійснити резекцію нирки у 75 % спостережень локалізованого НКР за умови збереження достатньої кількості функціонуючої паренхіми нирки.

Проаналізовано результати обстеження й лікування 119 пацієнтів з приводу онкологічних захворювань, у яких виникли ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС). При ремісії онкологічного захворювання пластичні операції виконані у 48 (40,3 %) пацієнтів, реконструктивні - у 23 (19,3 %), органовиносні - у 3 (2,5 %); при прогресуванні - паліативна нефростомія у 41 (34,5 %) хворого. У 4 (3,4 %) пацієнтів проведене динамічне спостереження. Метод оперативного лікування обирали з огляду на ефективність лікування онкологічного захворювання; механізм ЯПС; рівень обструкції та необоротність змін в стінці сечовода; характер пошкодження (однобічний, двобічний, пошкодження сечоводу єдиної нирки); анатомо-функціональні зміни верхніх та нижніх сечових шляхів; тяжкість стану пацієнта.

Інгібітори 5alpha-редуктази пригнічують перетворення тестостерону на більш активну форму - дигідротестостерон, результатом чого є зменшення проліферації як доброякісної, так і злоякісної тканини передміхурової залози, тим самим можуть сповільнити прогресування захворювання під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на рак передміхурової залози низького ризику, які перебувають під активним спостереженням, шляхом використання інгібіторів 5alpha-редуктази. Проаналізовано результати лікування 96 хворих на рак передміхурової залози низького ризику у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які знаходились під активним спостереженням з 2008 по 2015 р. З метою зменшення ризику прогресування захворювання, а також зменшення симптомів нижніх сечових шляхів всім хворим призначали фінастерид (Проскар, Простан) в дозі 5 мг на день. Визначали час до простатоспецифічного антигену (ПСА) та гістологічної професії, проведено аналіз кількості хворих, яким було виконане радикальне лікування, а також вплив лікування на розміри передміхурової залози та якість життя пацієнтів. Період спостереження за хворими склав від 12 до 86 міс (46,2 +- 33,6). Незважаючи на відсутність ознак прогресування захворювання, відмовились від проведення подальшого активного спостереження протягом перших двох років 11 (11,5 %) пацієнтів. Середній час до прогресування захворювання за рівнем ПСА склав 32,2 міс. За даними гістологічного дослідження, прогресування діагностовано у 16 (16,7 %) випадках із середнім часом до прогресії 38,4 міс. 62 (64,6 %) хворих продовжують перебувати під активним спостереженням із середнім показником тривалості - 46,2 міс. У 26 (27,1) пацієнтів, які вийшли з-під активною спостереження за власним бажанням чи внаслідок прогресування захворювання, в подальшому було проведено радикальне лікування (радикальна простатектомія чи променева терапія). Використання інгібіторів 5alpha-редуктази призвело до зменшення розмірів передміхурової залози на 23 %, покращання акту сечовипускання та, як наслідок, якості життя хворих. Використання інгібіторів 5alphа-редуктази під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози низького ризику зменшують об'єм передміхурової залози на 23 %, покращують чутливість ПСА, біопсії передміхурової залози та пальцевого ректального обстеження. Хворі на рак передміхурової залози, які застосовують інгібітори 5alpha-редуктази, мають нижчу швидкість прогресування (16,7 %) та менш схильні відмовитися від активного спостереження (11,5 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.55-99 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечоводах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.56

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.5 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечових органах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.62 + Р569.696.2-5

Рубрики:

Операції на передміхуровій залозі

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-83

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.56-1

Рубрики:

Хвороби сечового міхура

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу результатів обстеження й лікування 53 хворих з приводу ятрогенного пошкодження сечовода (ЯПС), показаннями до заміщення сечовода сегментом тонкої кишки були його протяжні необоротні зміни за умови збереження функції нирки. Сегментарна пластика сечовода виконана у 8 (15,1 %) хворих, субтотальна - у 16 (30,2 %), тотальна - у 14 (26,4 %), двобічна - у 15 (28,3 %). З метою запобігання міхурово-кишкового рефлюксу моделювали дистальний відділ трансплантата кишечнику. У 35 (66 %) хворих вивертали 2 - 3 см дистального відділу слизової оболонки кишки з формуванням манжети. У 18 (34 %) хворих створення антирефлюксної манжети доповнювали її моделюванням за методикою інтраілеальної пластики, що передбачало формування в зоні кишково-міхурового анастомозу двох окремих каналів. При використанні інтраілеальної пластики міхурово-кишковий рефлюкс виник у 2 (11,1 %) хворих, стандартної методики утворення манжети - у 13 (37,1 %).