Здійснено вивчення вмісту важких металів (міді, свинцю, кадмію, цинку, марганця, кобальта, заліза та нікелю) в корковій рідині нирок мешканців Жовтих Вод, чотирьох мешканців Царичанського району та шести дітей Дніпропетровщини, які померли з різних причин. Для контролю використано нирки, одержані у ході патологоанатомічного розтину дітей віком від 1-го до 25-ти діб. Вимірювання кобальту, марганцю, нікелю, заліза виконано методом атомної абсорбації на спектрофотометрі ААС-115М1. Вимірювання міді, свинцю, кадмію та цинку проведено методом інверсійної вольтамперометрії на аналізаторі вольтамперометричного АВА-2. Середній рівень вмісту міді, кобальту, заліза виявлено більшим у дітей у порівнянні з дорослими, а середній вміст свинцю, кадмію та марганцю був більший у дорослих Царичанського району та Жовтих Вод. Достовірні розбіжності виявлено за вмістом кадмію в парах діти - Царичанка та діти - Жовті Води. Достовірні розбіжності виявлено за вмістом кобальту між дітьми та дорослими мешканцями Жовтих Вод, за вмістом марганцю та нікелю між дітьми та дорослими мешканцями Царичанського району. З використанням методів непараметричного ANOVA та медіанного тесту виявлено достовірні розбіжності між усіма трьома групами за міддю, кадмієм, залізом, нікелем. За результатами проведеного дослідження виявлено особливості нагромадження важких металів у нирках мешканців інтенсивного промислового району Дніпропетровщини, які свідчать про нагромадження ксенобіотиків (Cd, Pb).

Проведено изучение содержания тяжелых металлов (меди,свинца, кадмия, цинка, марганца кобальта, железа и никеля) в корковом веществе почек жителей Желтых Вод, четырех жителей Царичанского района и шести детей Днепропетровской области, которые умерли по различным причинам. В качестве контроля использованы почки, полученные при патолого-анатомических вскрытиях детей возрастом от 1-го до 25-ти суток. Определение кобальта, марганца, никеля и железа проведены методом атомной абсорбции на спектрофотометре ААС-115 М1. Определение меди, свинца, кадмия и цинка проведено методом инверсионной вольтамперометрии (ИВА) на анализаторе вольтамперометрическом АВА-2. Средний уровень содержания меди, кобальта и железа оказался большим у детей по сравнению со взрослыми, а среднее содержание свинца, кадмия и марганца было больше у взрослых Царичанского района и Желтых Вод. Достоверное различие было выявлено по содержанию кадмия в парах дети - Царичанка и дети - Желтые Воды. Достоверное различие выявлено по содержанию кобальта между детьми и жителями Желтых Вод, по содержанию марганца и никеля - между детьми и жителями Царичанского района. Используя методы непараметрической ANOVA, а также медианного теста, выявлены достоверные расхождения между всеми тремя группами по меди, кадмию, железу и никелю. В результате проведенного исследования выявлены особенности накопления тяжелых металлов в почках жителей интенсивного промышленного региона Днепропетровской области, которые указывают на накопление ксенобиотиков (Cd, Pb).

У ході дослідження проводилось вивчення вмісту важких металів (нікелю, міді, марганцю, кадмію, цинку, свинцю, хрому і заліза) у корковій речовині нирок жителів Дніпропетровської області спектрофотометричним методом, яким була виконана нефректомія з приводу раку нирки. Жителі області були умовно розподілені на дві групи, в залежності від місця проживання. До досліджуваної групи були віднесені жителі індустріальних міст та прилеглих районів, а до контрольної групи були умовно віднесені жителі Царичанського району, екологічна обстановка в якому вважається відносно благополучна. Під час аналізу вмісту важких металів у корковій речовині нирки жителів інтенсивно промислової зони Дніпропетровської області виявлено, що рівень міді, кадмію, цинку та свинцю був вище у жителів інтенсивної промислової зони в порівнянні з контрольною групою. Але висока достовірність різностей цієї різності була виявлена тільки для кадмію. Дослідження вмісту важких металів в корковій рідині в залежності від віку пацієнта виявило тенденцію до достовірності різностей між віковими групами по вмісту кадмію та в меншій кількості вмісту марганцю та цинку. Порівняння вмісту кадмія в корковій рідині нирок активних пальників цигарок та тих, хто не палить показало, що у перших, концентрація кадмія в корковій речовині нирок була значно вища. В результаті проведеного дослідження виявлено особливості накопичення важких металів у жителів інтенсивного промислового регіону Дніпропетровської області, які потребують подальшого поглибленого вивчення.

Изучено содержание тяжелых металлов (никеля, меди,кадмия,цинка, свинца, хрома и железа) в корковом веществе почек жителей Днепропетровской области спектрофотометрическим методом, которым была выполнена нефрэктомия по поводу рака почки. Жители области были условно разделены на две группы, в зависимости от местожительства. В исследуемую группу были отнесены жители индустриальных городов и близлежащих районов, а к контрольной группе были условно отнесены жители Царичанского района, экологическая обстановка в котором считается относительно благополучной. При анализе содержания тяжелых металлов в корковом веществе почек жителей интенсивной промышленной зоны Днепропетровской области выявлено, что уровень меди, кадмия, цинка и свинца был выше у жителей интенсивной промышленной зоны в сравнении с контрольной горуппой. Но высокая достоверность этой разности была выявлена только для кадмия. Исследование содержания тяжелых металлов в корковом веществе почек в зависимости от возраста пациентов выявило тенденцию к достоверности разностей между возрастными группами по содержанию кадмия и в меньшей степени-по содержанию марганца и цинка. Сравнение содержания кадмия в корковом веществе почек у активных курильщиков и некурильщиков показало, что у активных курильщиков концентрация кадмия в корковом веществе почек была достоверно выше. В результате проведенного исследования выявлены особенности накопления тяжелых металлов у жителей интенсивного промышленного региона Днепропетровской области, которые требуют дальнейшего углубленного изучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спостерігали 340 хворих на несеміномні герміногенні пухлини яєчка (НГПЯ) за наявності регіонарних і віддалених метастазів. В 113-ти (35 %) хворих виконано видалення залишкової пухлини після хіміотерапії. Жіттєдіяльні пухлинні клітини в резидуальній пухлині діагностували у 50-ти (44,3 %) хворих, фібро та некроз - у 36-ти (31,8 %), та дозріла тератома - у 27-ми (23,9 %) хворих. Факторами, погіршуючими прогноз, були підвищений рівень пухлинних маркерів перед операцією, неповне видалення залишкової пухлини та наявність живих пухлинних кліток в резидуальній пухлині.

Наблюдали 340 больных несеминомными герминогенными опухолями яичка с регионарными и отдаленными метастазами. У 113-ти (35 %) выполнено удаление остаточной опухоли после химиотерапии. Жизнеспособные опухолевые клетки в резидуальной опухоли были выявлены у 50-ти (44,3 %), фиброз и некроз - у 36-ти (31,8 %) и зрелая тератома - у 27-ми (23,9 %) больных. Факторами, ухудшающими прогноз, были повышенный уровень опухолевых маркеров перед операцией, неполное удаление остаточной опухоли и наличие живых опухолевых клеток в резидуальной опухоли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)286.9

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено електроміографічне дослідження сечового міхура та його сфінктерів у жінок з цукровим діабетом II типу. Виявлено зниження амплітудних і тимчасових показників біоелектричної активності даних структур, зниження швидкості передачі збудження. Це пояснюється розвитком атрофії м'язів і склеротичного процесу в стінці сечового міхура, а також змінами структури нервів, які виявлено під час морфологічних досліджень.

Проведено электромиографическое исследование мочевого пузыря и его сфинктера у женщин с сахарным диабетом II типа. Выявлено снижение амплитудных и временных показателей биоэлектрической активности данных структур, снижение скорости передачи возбуждения. Объясняется это развитием атрофии мышц и склеротического процесса в стенке мочевого пузыря, а также изменением структуры нервов, которые выявлены при морфологических исследованиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.е(4УКР)л3 + Р11(4УКР)р31

Рубрики:

Організація науково-дослідної роботи в галузі охорони здоров'я та медицини

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено динаміку локалізованих форм гострого гнійного пієлонефриту у 58-ми хворих. Встановлено високу діагностичну чутливість, специфічність, ефективність, позитивну і негативну прогностичну цінність ультразвукової доплерографії. Консервативна тактика під доплерографічним моніторингом є ефективною в 16-ти спостереженнях. У 34-х хворих з ехографічними ознаками гнійного розтоплювання запального вогнища антибактеріальна терапія доповнювалась перкутаним дренуванням абсцесу нирки. У 8-ми хворих з включенням у гнійно-запальний процес паранефральної клітковини для успішного лікування проведено хірургічне втручання.

Изучена динамика локализованных форм острого гнойного пиелонефрита у 58-ми больных. Установлены высокая диагностическая чувствительность, специфичность, эффективность, положительная прогностическая ценность и отрицательная прогностическая ценность ультразвуковой допплерографии. Консервативная тактика под допплерографическим мониторингом выявилась эффективной в 16-ти наблюдениях. У 34-х больных с эхографическими признаками гнойного расплавления воспалительного очага антибактериальная терапия дополнялась перкутанным дренированием абсцесса почки. У 8-ми больных с вовлечением в гнойно-воспалительный процесс паранефральной клетчатки для успешного лечения потребовалось хирургическое вмешательство.

Відображено епідеміологічні особливості раку передміхурової залози з 1989 по 2005 рр. в Дніпропертровській області, яка є промисловим регіоном центральної України. Відмічено загальну тенденцію збільшення захворюваності, при цьому більша половина пухлин діагностується в запущеній стадії, не придатній до радикального лікування. Установлено незначне вираження тенденції до збільшення захворюваності на рак передміхурової залози під час профілактичних оглядів, зниження дорічної летальності. Вцілому відмічено тенденції зв'язанні з покращанням виявлення раку передміхурової залози в зв'язку з впровадженням сучасних високоефективних методів діагностики. Сучасний стан онкоурологічної служби є основним шляхом стабілізації епідеміологічної ситуації в промисловому регіоні.

Отражены эпидемиологические особенности рака предстательной железы с 1989 по 2005 гг. в Днепропетровской области, являющейся промышленным регионом центральной Украины. Отмечена общая тенденция увеличения заболеваемости, при этом более половины опухолей диагностируется в запущенной стадии, не подлежащей радикальному лечению. Отмечены незначительно выраженная тенденция к повышению выявляемости рака предстательной железы при профилактических осмотрах, снижению догодовой летальности. В целом, отмеченные тенденции связаны с улучшением выявляемости рака предстательной железы в связи с внедрением современных высокоэффективных методов диагностики. Совершенствование онкоурологической службы является важным путем стабилизации эпидемиологической обстановки в промышленном регионе.

Склеротерапія є ефективною, економічною формою амбулаторної терапії гідроцеле, що супроводжується малою кількістю ускладнень, і в більшості випадків, відновленням працездатності вже з другого дня після втручання. Однак ще немає чіткої думки відносно показань для застосування консервативного або оперативного методів лікування гідроцеле та впливу різних склерозантів на сперматогенний епітелій яєчка.

Склеротерапия является, экономической формой амбулаторной терапии гидроцеле, которая сопровождается малым количеством осложнений, и в большинстве случаев восстановлением работоспособности уже на второй день после вмешательства. Однако, еще не существует четкого мнения относительно показаний для применения консервативного или оперативного метода лечения гидроцеле и влияния различных склерозантов на сперматогенный епителий яичка.

Морфологічні та функціональні зміни життєво важливих органів, викликані впливом основного та супутніх захворювань, а також вікові анатомо-фізіологічні особливості створюють патофізіологічне тло, котре формує ступінь анестезіологічного та хірургічного ризику на різних етапах лікування урологічних хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи. У зв'язку з цим великого значення набуває передопераційна інфузійна підготовка, спрямована на поповнення об'єму циркуляції крові, корекцію електролітних порушень, покращання реологічних якостей крові, корекцію глобулярного об'єму. Дослідження стандартних девіацій серцевого ритму у спокої та під час знеболення у разі хірургічних втручань та післяопераційному періоді дозволили на якісно новому рівні оцінювати клініко-фізіологічну інформацію. Аналіз роботи дозволив зробити висновок: чим більше в комплексі анестезіологічних заходів відсоткове відношення регіонарних анестезій та чим більше хворих, які пройшли через палату інтенсивної терапіі, тим менша післяопераційна летальність.

Морфологические и функциональные изменения жизненно важных органов, происходящие под влиянием основного и сопутствующих заболеваний, а также возрастные анатомо-физиологические особенности создают патофизиологический фон, который формирует степень анестезиологического и хирургического риска на различных этапах лечения урологических больных с сопутствующей патологией сердечно-сосудистой системы. В связи с этим большое значение имеет предоперационная инфузионная подготовка, направленная на восполнение объёма циркуляции крови, коррекцию электролитных нарушений, улучшение реологических свойств крови, коррекцию глобулярного объема. Исследования стандартных девиаций сердечного ритма в покое и во время обезболивания при хирургических вмешательствах и послеоперационном периоде позволили на качественно новом уровне оценивать клинико-физиологическкую информацию. Анализ работы позволил сделать вывод: чем больше в анестезиологическом пособии процентное отношение регионарных анестезий и чем больше больных, прошедших через палату интенсивной терапии,тем меньше послеоперационная летальность.

Проведена оценка эффективности и безопасности комбинированной медикаментозной терапии расстройства мочеиспускания у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы после трансуретральной резекции. Лечение проявило себя безопасным и эффективным, влияющим как на субъективные симптомы, так и на результаты объективных исследований. Препараты хорошо переносятся пациентами, что в комбинации с их комплексным терапевтическим действием делает предложенный метод привлекательным выбором при коррекции расстройств мочеиспускания после трансуретральной резекции доброкачественной гиперплазии предстательной железы.

Визначено ступінь пошкодження і динаміку відновлення нирки у пацієнтів з каменями лоханки чи пієлоуретральному сегменті після проведення повториних сеансів дистанційної літотрипсії (ДЛТ) в різні терміни: на 7, 14, 21-у добу. В якості біохімічних маркерів, відображаючих пошкодження ниркової тканини, в сиворотці крові були наявні показники окисленої модифікації білка - альдегідфенілгідразона і карбоксилфенілгідразона, та дефрагментації білка на крупні, середні та дрібні фрагменти. Виявлено, що проведення повторної літотрипсії на 7-му добу призводить до більш вираженої травматизації нирки, ніж у більш пізніші строки на 14 та 21-у добу. Зміни біохімічних показників під час проведення повторної ДЛТ на 14 та 21 добу приблизно однакові і відповідають змінам після першого сеансу. Необгрунтоване збільшення термінів між сеансами ДЛТ приводить до збільшення часу дії патологічних чинників на тканину нирки. Відновлення біохімічних маркерів до норми не відбувається навіть на 21-у добу після першого сеансу. Лише тільки у разі повного руйнування конкремента показники відновлюються до нормально рівня. 14 діб оптимальний проміжок часу між повторними сеансами літотрипсії каменів нирок, за відсутності наявності обструкції і запалення після першого сеасу.

В проведенном исследовании определялись степень повреждения и динамика восстановления почки у пациентов с камнями лоханки или пиелоуретерального сегмента после проведения повторных сеансов дистанционной литотрипсії (ДЛТ) в различные сроки: на 7, 14, 21-е сутки. В качестве биохимических маркеров, отражающих повреждение почечной ткани, в сыворотке крови определялись показатели окислительной модификации белка- альдегидфенилгидразон и карбоксилфенилгидразон, и показатели дефрагментации белка на крупные, средние и мелкие фрагменты. Установлено, что проведение повторной литотрипсии на 7-е сутки приводит к более выраженной травматизации почки, чем в более поздние сроки-на 14 и 21-е сутки. Изменения биохимических показателей при проведении повторногй ДЛТ на 14 и 21-е сутки примерно одинаковы и соответствуют изменениям после первого сеанса. Необоснованное увеличение сроков между сеансами ДЛТ приводит к увеличению времени воздействия патологических факторов на ткань почки. Восстановление биохимических маркеров до нормы не происходит даже на 21-е сутки после первого сеанса. Лишь только при полном разрушении конкремента показатели восстанавливаются до нормального уровня. 14 суток- оптимальный промежуток времени между повторными сеансами литотрипсии камней почек, при отсутствии признаков обструкции и воспаления после первого сеанса.

Проаналізовано різні схеми антибактеріальної терапії після черезміхурове видалення передміхурової залози в зв'язку з ДГПЗ. Дослідженням встановлено, що найкращі клінічні результати дає більш раннє призначення антибактеріальних препаратів у післяопераційному періоді. Враховуючи неможливість отримання результатів аналізів на чуттєвість флори до антибіотиків, у виборі оптимальних режимів терапії було прийнято до уваги чуттєвість госпіталізованих до штамів даного відділення. Ефективність запропонованої тактики підтверджена дослідженням 58-ми клінічними випадками пацієнтів у віці від 52-х до 86-ти років, яким було проведено простаектомію в умовах урологічного відділення 7-ї міської лікарні м. Дніпродзержинська.

Проанализированы различные схемы антибактериальной терапии после чреспузырного удаления предстательной железы по поводу ДГПЖ. Исследованиями установлено, что наилучшие клинические результаты дает более раннее назначение антибактериальных препаратов в послеоперационном периоде. Учитывая невозможность получения результатов анализов на чувствительность флоры к антибиотикам, в выборе оптимальных режимов терапии была принята во внимание чувствительность госпитальных штаммов данного отделения. Эффективность предложенной тактики подтверждена исследованием 58 клинических случаев пациентов в возрасте от 52-х до 86-ти лет, которым произведена простатэктомия в условиях урологического отделения 7-й городской больницы г. Днепродзержинска.

Розглянуто імуногістохімічне виявлення локалізації, кількісний аналіз М2 та М3 мускаринових рецепторів в стінці сечового міхура за норми, та за екстрофії сечового міхура (ЕСМ). Зразки тканин були отримані з 30-ти дітей з ЕСМ та 20-ти контрольних. Було виявлено наявність М2 та М3 рецепторів в гладких м"язах, нервових закінченнях в детрузорі та судинах, епітелії в контрольному дослідженні з їх кількісним виявленням. За ЕСМ має місце зниження кількості М2 та М3 мускаринових рецепторів. Також виявлено порушення розповсюдження і зменшення кількості даних рецепторів в стінці сечового міхура за ЕСМ. Кількісна імуногістохімія є точним і ефективним методом вивчення рецепторного апарату сечового міхура за ЕСМ.

Рассмотрено иммуногистохимическое выявление локализации, количественный анализ М2 и М3 мускариновых рецепторов в стенке мочевого пузыря в норме и при экстрофии мочевого пузыря (ЭМП). Образцы тканей были получены у 30-ти детей с ЭМП и 20-ти контрольных. Было выявлено присутствие М2 и М3 рецепторов в гладких мышцах, нервных окончаниях в детрузоре и сосудах, эпителии в контрольном исследовании с их количественным определением. При ЭМП выявлено уменьшение количества М2 и М3 мускариновых рецепторов. Также выявлено нарушение распространения и уменьшения количества данных рецепторов в стенке мочевого пузыря при ЭМП. Количественная иммуногистохимия является эффективным методом изучения рецепторного аппарата мочевого пузыря при ЭМП.

Наведено результати обстежень і лікування 754-х хворих з гострими захворюваннями органів калитки (ГЗОК) віком від 15-ти до 60-ти років, які поступили в стаціонар через 1 - 13 діб з моменту захворювання. Окремо обстежено 46 хворих, яким проводили традиційне консервативне лікування амбулаторно в полікліниці, та 360 хворих, які перенесли 1 - 17 років назад одно- або двобічний гострий неспецифічний епідидимоорхіт. Контрольну групу склали 98 хворих чоловіків віком від 20-ти до 40-ка років. Крім того, використано результати досліджень біопсійного матеріалу від 22-х трупів практично здорових чоловіків того ж віку, які загинули в результаті ДТП. Проведено вивчення показників гонадотропних і стероїдних гормонів, орхіметрію, дослідження передміхурової залози, визначення локальної внутрішньокалиткової температури, дослідження спермограми, визначення амінокислотного складу спермальної плазми, цито- і каріометрію сперматозоїдів, визначення мікроелементного складу еякулята, сканувальну електронну мікроскопію білкової оболонки яєчка, морфометричне дослідження паренхіми яєчка. Наведено результати досліджень 96-ти статевозрілих самців щурів лінії Вістар вагою 120 - 240 г., з яких контрольну групу склали 22 інтактні тварини. Всім експериментальним тваринам проводили гемікастрацію. Досліджено залишений сім'яник, передміхурову залозу та надниркову. Проведено гістологічне та гістохімічне дослідження.

Приведены результаты обследования и лечения больных острыми заболеваниями органов мошонки в возрасте от 15-ти до 60-ти лет, которые поступили через 1 - 13 суток с момента заболевания. Отдельно обследованы больные, которым осуществлялось традиционное консервативное лечение амбулаторно в поликлинике, а также больные, которые перенесли 1 - 17 лет назад одно- или двусторонний острый неспецифический эпидидимоорхит. Контрольную группу составили здоровые мужчины в возрасте от 20-ти до 40-ка лет. Кроме того, использованы результаты исследования биопсийного материала от 22-х трупов практически здоровых мужчин того же возраста, которые погибли в результате автодорожных катастроф. Проведено изучение показателей гонадотропных и стероидных гормонов, орхиметрию, исследование предстательной железы, определение локальной внутримошоночной температуры, исследование спермограммы, определение аминокислотного состава спермальной плазмы, цито- и кариометрию сперматозоидов, определение микроэлементарного состава эякулята, сканирующую электронную микроскопию белковой оболочки яичника, морфометрическое исследование паренхимы яичка. Приведены результаты исследования половозрелых самцов крыс линии Вистар массой 120 - 240 г, из которых контрольную группу составили 22 интактных животных. Всем экспериментальным животным выполнена гемикастрацию. Исследовано оставшийся семенник, предстательную железу и надпочечник. Проведены гистологические и гистохимические исследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р69д(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано та апробовано новий спосіб диференціальної діагностики захворювання передміхурової залози на основі використання наявних клініко-лабораторних кількісних показників окремого пацієнта. Метою даної роботи було покращання ранньої діагностики карциноми передміхурової залози, а також об'єктивізації та оптимізації запропонованого способу диференційної діагностики раку і гіперплазії передміхурової залози шляхом побудови комп'ютерної діагностичної системи розпізнавання. Комп"ютерна програма в режимі розпізнавання вираховує суму діагностичних коефіцієнтів у окремого хворого та встановлює остаточні правила, на основі яких робиться висновок про захворюваність передміхурової зализи. У разі використання комп'ютерної діагностичної системи відпадає необхідність у ведені історії хвороби, реєстрації необхідної інформації в паперовому вигляді, прискорюється передача даних, введення параметрів організму пацієнта здійснюється одноразово, а використовується багаторазово, що призводить не тільки до зменшення часових затрат, але й до зменшення кількості помилок, які виникають під час багаторазового написання інформації. Розроблений спосіб ранньої діагностики карциноми передміхурової залози та комп'ютерна діагностична система забезпечують об'єктивну кількісну оцінку критеріїв організму та везико-уретрального сегмента хворого, оптимізують процес прийняття рішення про захворювання простати, роблять його незалежним від кваліфікації та досвіду лікаря та дозволяють індивідуалізувати лікувально-діагностичну тактику у хворого з симптомами нижніх сечових шляхів.

Предложен и апробирован новый способ дифференциальной диагностики заболеваний предстательной железы на основе использования имеющихся клинико-лабораторных количественных показателей конкретного пациента. Целью работы явилось улучшение ранней диагностики карциномы предстательной железы,а также объективизации и оптимизации предложенного способа дифференциальной диагностики рака и гиперплазии предстательной железы путем построения компьютерной диагностической системы распознавания. Компьютерная программа в режиме распознавания вычисляет сумму диагностических коэффициентов у конкретного больного и устанавливает решающие правила, на основании которых делается вывод о заболевании предстательной железы. При использовании компьютерной диагностической системы отпадает необходимость в ведении истории болезни, регистрации необходимой информации в бумажном виде, ускоряется передача данных, ввод параметров организма пациента осуществляется однократно, а используется многократно, что приводит не только к снижению временных затрат, но и к уменьшению количества ошибок, возникающих при многократном переписывании информации. Разработанный нами способ ранней диагностики карциномы предстательной железы и компьютерная диагностическая система обеспечивает объективную количественную оценку критериев организма и везико-уретрального сегмента больного, оптимизирует процесс принятия решения о заболевании простаты, делают его независимым от квалификации и личного опыта врача и позволяет индивидуализировать лечебно-диагностическую тактику у больного с симптомами нижних мочевых путей.

Розглянуто позитивні та негативні аспекти лапароскопічної хірургії, а також проблеми освоєння даного методу. Висвітлено досвід виконання 221-ї лапароскопічної операції 1 - 5-го рівнів складності, проведеної в період 2003 - 2006 рр., описано особливості їх виконання та виникнення ускладнень. Запропоновано поетапну програму освіти урологів у вивченні лапароскопічної урології, що дозволить набути стійких хірургічних навиків.

Отражены положительные и отрицательные стороны лапароскопической хирургии. Раскрыты трудности освоения данного метода. Представлен опыт выполнения 221-й лапароскопической операции 1 - 5 уровней сложности, которые были выполнены в период 2003 - 2006 гг., описаны особенности их выполнения и возникшие осложнения. Предложена поэтапная программа образования урологов в изучении лапароскопической урологии, что позволит получить стойкие хирургические навыки.

Перевірено механічні властивості новоутворенної фіброзної капсули 12-ти нирок собак після декапсуляризації. Виявлено вірогідне зниження міцнісних характеристик новоутвореної фіброзної капсули нирки. Новоутворена капсула нирки характеризується менш вираженим пристосуванням до змінних навантажень, про що свідчить виявлене за допомогою скануючої електронної мікроскопії зменшення складчастості її поверхні.

Исследованы механические свойства вновь образованной фиброзной капсулы 12-ти почек собак после капсуляризации. Установлено достоверное снижение прочностных характеристик вновь образованной фиброзной капсулы почки. Вновь образованная капсула почки характеризуется менее выраженной приспособляемостью к меняющимся нагрузкам, о чем свидетельствует выявленное с помощью сканирующей электронной микроскопии уменьшение складчатости ее поверхности.