Вивчено основні історичні етапи існування кочових племен ногайців. Досліджено соціально-економічні процеси життєдіяльності Буджацької орди, висвітлено її родоплемінну структуру. Встановлено, що з 1484 р. розпочинається ногайська колонізаця Буджаку. Причиною переселення кочовиків був наступ Османської імперії на північних берегах Чорного моря та розгром кримським ханом Менглі-Гіреєм татар Великої орди. З 1570 р. розпочалося формування Буджацької орди, етнічну основу якої складали ногайці з Малої ногайської орди. З її утворенням султани одержали ефективний інструмент тиску на Кримське ханство та сусідні держави. Зазначено, що буджацькі ногайці мали комплексне землеробсько-скотарське господарство, розвинену торгівлю, що було підставою переходу до осідлості. Однак поява у Буджаку нових ногайських родів наприкінці XVII ст. завадила завершенню даного процесу.

Вперше розглянуто основні проблеми краєзнавства в перекладі. Виявлено ядерний для краєзнавчих типів текстів лінгвоконцепт КРАЙ. Запропоновано типологію краєзнавчої лексики в перекладі, що формує лінгвоконцепт КРАЙ. Обгрунтовано парадигму прагматичних текстів краєзнавчого характеру з позицій перекладознавства. Установлено взаємозалежність адекватного відтворення прагматичних текстів краєзнавчого характеру від статусності певного типу краєзнавчої лексики. Доведено, що збереження \ незбереження типологічних інтегральних і диференційних ознак проаналізованих типів текстів впливає на адекватну ідентифікацію цих типів текстів у межах іншої лінгвокультурної традиції.