Висвітлено життєвий і творчий шлях О.А.Янати (1888 - 1938) - відомого українського природознавця, професора, дослідника, просвітника, педагога. Показано участь професора в діяльності регіональних наукових товариств України. Проаналізовано внесок ученого у ботаніку, агрономію, історію науки, українську ботанічну термінологію.

Освещен жизненный и творческий путь А.А.Янаты (1888 - 1938) - известного украинского природоведа, исследователя, просветителя, педагога. Показано участие профессора в деятельности региональных научных обществах Украины. Проанализирован вклад ученого в ботанику, агрономию, историю науки, украинскую ботаническую терминологию.

Предложена и экспериментально апробирована методика определения долговечности циклически нагружаемых надрезанных образцов, базирующаяся на положениях унифицированной модели усталостного разрушения, которая рассматривает процессы зарождения и роста усталостной макротрещины с единых позиций. На основании диаграмм скоростей роста усталостных макротрещин для образцов с конструктивным концентратором напряжений двух типов рассчитаны периоды зарождения и роста усталостной макротрещины, а также количество циклов нагружения до их разрушения. Расчетные и экспериментальные данные согласуются с погрешностью не более 38 % в зависимости от способа расчета и долговечности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж306.223 + В251.104

Рубрики:

Утомна (циклічна) міцність (утома, витривалість) матеріалів

Руйнування крихке < Теорія пружності >

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение методом флуориметрии накопления протопорфирина IX (ПП IX) в органах и тканях мышей с опухолью при пероральном введении 5-аминолевулиновой кислоты (5-АЛК). Материалы и методы. Материалом для исследования служили органы и ткани, взятые у мышей линии С57Вl/6 с перевитой метастазирующей опухолью - карциномой Льюис. Степень накопления ПП IX после перорального введения 5-АЛК в дозе 500 мг/кг веса мышей определяли с помощью флуориметра СДЛ-2 (ЛОМО, Россия). Результаты. В разных тканях динамика накопления ПП IX была неодинаковой. Наиболее высокий уровень флуоресценции ПП IX в печени и крови наблюдался через 2 ч, в почках - через 4, в коже - через 6 ч. Максимальная интенсивность флуоресценции ПП IX в опухоли определялась через 4 ч, а оптимальный флуоресцентный контраст между опухолью и окружающей тканью - через 2 ч после введения 5-АЛК. Выводы. Пероральное введение 5-АЛК приводило к накоплению в органах и тканях ПП IX в диагностически значимых концентрациях в интервале 2 - 6 ч после введения препарата с практически полной его элиминацией через 24 - 36 ч. Оптимальная разница свечения между опухолью и пограничной тканью достигалась через 2 ч с момента введения препарата.

Отмечено, что фотодинамическая терапия (ФДТ) является принципиально новым методом лечения злокачественных новообразований, основанным на применении фотосенсибилизаторов (ФС), обладающих свойствами селективно накапливаться в опухолевых клетках и при воздействии лазерного излучения, вызывать их избирательное разрушение. Изучены фотодинамические противоопухолевые свойства ФС второго поколения на основе естественного предшественника в синтезе гема - 5-аминолевулиновой кислоты (5-АЛК). ФДТ с использованием 5-АЛК (ФДТ-АЛК) проведена на мышах с метастазирующей карциномой легких Льюис (3LL) и саркомой 180. Показано, что в результате проведения ФДТ-АЛК достигается значительное торможение роста первичных опухолей обоих штаммов, а также существенное уменьшение количества и объема метастазов карциномы 3LL. Кроме этого, отмечен значительный процент полной регрессии опухолей. Полученные результаты свидетельствуют о том, что 5-АЛК является эффективным ФС и ее можно использовать в будущем для фотодинамической терапии злокачественных новообразований в практической онкологии.

Изложена проблема прогнозирования риска невынашивания беременности на основании ретроспективного анализа, разработки системы прогнозирования и вероятности возникновения невынашивания. В процессе исследования были получены алгоритм и факторы риска для прогнозирования невынашивания беременности у женщин с заболеваниями щитовидной железы. Предложенный вероятный метод прогнозирования невынашивания беременности доступен, дает возможность объективно спрогнозировать невынашивание у конкретной беременной и своевременно провести лекарственно-профилактические методы, что является профилактикой перинатальной патологии. Метод доступен в использовании стационара родильного дома.

Представлены данные о течении родов и перинатальных исходов при тиреоидной патологии и невынашивании беременности. В процессе обследования определены основные данные о течении родов, структуре осложнений во время родов, оценке состояния новорожденных и структуре постнатальной заболеваемости у женщин с патологией щитовидной железы. Такие данные дают возможность определять внутриутробное состояние плода и выбирать наиболее рациональный метод родоразрешения как в интересах материнского организма, так и плода и новорожденного.

Представлено життєпис, виклад наукових праць академіка АН СРСР (з 1918 р.) та АН УРСР (з 1924 р.) С. Г. Навашина (1857 - 1930), який у 1894 р. посів кафедру ботаніки у Київському університеті та став директором ботанічного саду при ньому. Київський період діяльності (1894 - 1915) виявився найбільш плідним у його творчому житті.

Освещена проблема невынашивания беременности на основании клинико-статистического ретроспективного анализа 6416 историй родов, из них 100 беременных с патологией щитовидной железы (I группа - основная) и 100 женщин с физиологическим течением беременности и родов без патологии щитовидной железы (II группа - контрольная). В процессе обследования определены основные данные репродуктивной функции, генитальной и экстрагенитальной патологии, которые приводят к невынашиванию и способствуют развитию фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией щитовидной железы. Благодаря таким данным у каждой беременной с патологией щитовидной железы можно объективно спрогнозировать невынашивание и своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия, что является профилактикой перинатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.706.223

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі архівних джерел викладено уточнені та нові відомості про життя і діяльність основоположника вітчизняної науки про бактеріальні хвороби рослин професора І. Л. Сербінова.

На основании комплексного обследования женщин с невынашиванием беременности установлено, что нарушения спонтанной активности матки на фоне патологии щитовидной железы характеризуются двумя вариантами: повышением активности матки на фоне нормальных маточных циклов и повышением активности матки на фоне дискоординированных маточных циклов и/или комплекса дискоординированных сокращений матки.

Проаналізовано процес створення на території України XVIII - XIX ст. садово-паркових комплексів у контексті загальносвітових тенденцій паркобудівництва. Встановлено синтетичний характер садово-паркового будівництва, що поєднує у собі мистецьку, наукову та технічну складові. Обгрунтовано необхідність подальших досліжень з історії паркобудівництва. Визначено місце і роль пам'яток садово-паркового мистецтва в історії науки та культури України. До наукового обігу введено невідомі або маловідомі факти з історії вітчизняного паркобудівництва. Наведено конкретні приклади застосування науково-технічних знань у процесі створення садово-паркових комплексів. Висвітлено внесок вітчизняних учених, інженерів, винахідників, садоводів, які брали участь у створенні маєткових і резиденційних садів і парків.

Вперше показано, що початок розробки вітчизняної наукової ботанічної термінології був спричинений необхідністю викладання медицини, природознавства та агрономії в Україні. Доведено, що колективна робота, яка відчутно прискорила даний процес, була започаткована у надрах недержавних об'єднань: громад, просвіт, студентських гуртків і наукових товариств. Зазначено, що помітні успіхи у справі розробки та впровадження наукового терміну спостерігались у відповідних підрозділах Української академії наук. До наукового обігу введено нові або маловідомі факти з історії української термінотворчості, а також наведено дані про забутих або несправедливо замовчуваних вчених, які працювали у даному напрямку. Проведено порівняльний аналіз номенклатурних і термінологічних ботанічних словників, видрукуваних в Україні протягом ХІХ - ХХ ст.

Проаналізовано процес зародження і розвитку вчення про бактеріози рослин (БР) на базі досягнень мікології та фітопатології. Визначено основні етапи становлення та інституціоналізації бактеріальної фітопатології як самостійної наукової дисципліни у світовому просторі. Висвітлено розвиток вчення про БР в Україні, наведено відомості про вчених, розкрито їх внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Проанализирован процесс зарождения и развития учения о бактериозах растений (БР) на базе достижений микологии и фитопатологии. Определены основные этапы становления и институционализации бактериальной фитопатологии как самостоятельной научной дисциплины в мировом пространстве. Освещено развитие учения о БР в Украине, приведены сведения об учёных, раскрыт их вклад в разработку исследуемой проблемы.

Визначено показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних з йододефіцитними захворюваннями. Виділено основні перинатальні чинники ризику недоношування за умов йододефіциту. Встановлено пряму залежність між йододефіцитним станом у матері, функціональним станом щитовидної залози та фетоплацентарним комплексом у випадку недоношування вагітності на тлі дифузного еутиреоїдного зоба. Підтверджено, що нормалізація спонтанної активності матки з одночасною ліквідацією йодної нестачі найкраще досягається призначенням вагітним препаратів з вмістом калію йодиду та поліненасичених омега-3 жирних кислот у комплексі з препаратами, які впливають на скоротливу здатність матки.

Висвітлено історію бактеріологічної фітопатології від часу її зародження в кінці XIX ст. у Північній Америці до утвердження як самостійного наукового напряму на початку XX ст. на території Європи. Проведено перше в українській історіографії комплексне дослідження, присвячене розвитку вчення про бактеріози рослин в Україні. Ідентифіковано колектив вітчизняних дослідників, що працював у цій галузі, як наукову школу. Введено до наукового обігу нові та призабуті факти й імена, розширено та скориговано відомості про вчених, що зробили свій внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Розглянуто актуальні питання історії розвитку науки, техніки й освіти в Україні. Розкрито особливості регіонального розвитку академічної науки в СРСР в другій половині XX ст. Висвітлено основні напрями досліджень Інституту географії НАН України. Подано інформацію про життєвий шлях і наукову діяльність винахідника електронного телебачення Б. П. Грабовського, академіка О. Г. Івахненка, професора О. К. Погорєлко, видатного українського палеонтолога М. В. Павлової. Показано роль Російського технічного товариства в розвитку та пропаганді електротехніки. Розглянуто проблеми розвитку генетики людини, квантової механіки, інформаційних технологій в Україні. Розкрито питання періодизації історії метрології, стандартизації та сертифікації в країні.

Розглянуто життя й наукову діяльність видатного вченого-мікробіолога Г. О. Ручка, одного з директорів Інституту мікробіології та епідеміології, засновника та першого редактора "Мікробіологічного журналу". Багато даних і фактів наводяться вперше, деякі з них уточнені й виправлені, оскільки їх джерелом послужили як спогади колег ученого, що зберігаються в архіві Інституту, так і виписки з особистої справи, сфабрикованої НКВС після арешту Г. О. Ручка, яка знаходиться в архіві СБУ. Особливу увагу приділено аналізу робіт ученого з бактеріофагії, епідеміології, а також ролі Г. О. Ручка в реорганізації Інституту та створенні відділу бактеріозів сільськогосподарських рослин.

Показано життєвий шлях, охарактеризовано наукову, організаційну та викладацьку діяльність академіка М. Ф. Гамалії, розповідається про його нащадків.