Запропоновано новий погляд на явище війни як звичай, систему, яка розвивалася в надрах європейського суспільства протягом тисячоліття. Досліджено зв'язок та взаємодію військового мистецтва з економічним, технічним, соціальним розвитком суспільства даного періоду.

Розглянуто питання розвитку глобальної цивілізації в контексті ресурсного та екологічного потенціалу планети. Особливу увагу приділено загрозам і викликам майбутньому людства на початку ХХІ ст., а також перспективам розвитку світової економіки в процесі переходу до сталого - ресурсно та екологічно збалансованого - господарства. Висвітлено соціальні та екологічні тенденції, що формують наше майбутнє, зокрема: стрімке зростання чисельності населення, укорінення хибних моделей споживання, скорочення посівних площ на душу населення, надмірне викачування грунтових вод, обмеження видобутку морських продуктів, зменшення площ лісів, підвищення середньої температури, поширення стійких органічних забруднювачів, втрата рослинних і тваринних видів. Відзначено, що існуюча економічна система, ефективна в минулі часи за умов значно менших потреб світової економіки, дедалі менш адекватна, оскільки виходить за межі продуктивності земних екосистем. Наведено позитивні приклади, шляхи конструктивного вирішення проблем та механізми впровадження засад сталого розвитку.

Висвітлено освітню теорію множинних інтелектів (МІ), якою користуються освітяни, науковці, батьки в Америці. Розкрито суть поняття інтелекту, описано методи його дослідження, розглянуто види розумових здібностей. Визначено зв'язок інтелекту з іншими людськими здібностями. Наведено концептуальні напрями подальших досліджень з теорії МІ, а також порівняльний аналіз змісту понять концептуалізації та розповсюдження інтелектів.

Освещена образовательная теория множественных интеллектов (МИ), которой пользуются работники образования, научные работники, родители в Америке. Раскрыто содержание понятия интеллекта, описаны методы его исследования, рассмотрены виды умственных способностей. Определена связь интеллекта с другими человеческими способностями. Приведены концептуальные направления дальнейших исследований теории МИ, а также сравнительный анализ содержания понятий концептуализации и распространения интеллекта.

Аналіз епідеміологічних показників поширення ко-інфекції ТБ/ВІЛ у Харківській області за 2014 р. свідчить, що хворих чоловіків більше, ніж жінок. Переважною локалізацією є туберкульоз легень (73,4 %). Туберкульоз є основним вторинним захворюванням у разі ВІЛ-інфекції і головною причиною смерті в стадії СНІД. Для своєчасної профілактики та діагностики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих потрібні скоординовані зусилля фтизіатричної служби і служби боротьби зі СНІД.

Мета роботи - вивчити динаміку епідемічних показників хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) у Харківській області за період від 2012 до 2015 рр., порівняти дані в групах з новими та повторними випадками туберкульозу (ТБ), визначити найпоширеніші та значущі штами мікобактерій туберкульозу (МБТ) в обох групах. Проведено ретроспективний аналіз статистичних форм з результатами тесту медикаментозної чутливості. ХРТБ виявлено у 1971-го хворого, яких було розподілено на групи. До 1-ї групи увійшли хворі з новими випадками ТБ (n = 1112), до 2-ї - з повторними (n = 859). Статистичну обробку проводили за допомогою Microsoft Office Excel 2007. За досліджуваний період виявлено збільшення випадків монорезистентного ТБ, стабільний показник у категорії полірезистентного ТБ та незначне зменшення мультирезистентного. У 1-й групі значний приріст за профілем монорезистентності та менший - полірезистентності. Інша динаміка у 2-й групі - приріст щодо монорезистентних штамів та значний негативний стосовно полірезистентних. Висновки: за останніх 4 роки в Харківській області спостерігається збільшення кількості хворих на ХРТБ серед бактеріовиділювачів - 51,1 % у 2015 р. Приріст ХРТБ значно більший у групі з новими випадками ТБ та визначається за рахунок моно- і полірезистентних штамів (середні показники за 4 роки +15,4 % та +5,9 % відповідно). За повторних випадків приріст ХРТБ відбувається за рахунок лише монорезистентності (за 4 роки +23,5 %). Найпоширеніші монорезистентні штами: у разі нових випадків - H та S, повторних - R та S; полірезистентних - HS та HES. Негативний приріст мультирезистентних штамів МБТ в обох групах пацієнтів є позитивною ознакою стабілізації поширення мультирезистентного ТБ у Харківській області.

Цель работы - сравнить результаты лечения туберкулеза (ТБ) легких, монорезистентного к изониазиду, короткими схемами с использованием противотуберкулезных препаратов (ПТП) I ряда и длительными с применением ПТП II ряда. Ретроспективно изучены истории болезней 91 пациента, зарегистрированного с диагнозом ТБ легких и получавшего лечение по 1-й или 2-й категории. У всех пациентов был устойчивый ТБ к изониазиду (Н) или H и стрептомицину (S), согласно результатам теста медикаментозной чувствительности. Больных 1-й группы (46 пациентов) лечили по стандартной короткой либо по индивидуальной схеме, включая только ПТП I ряда. 45 человек 2-й группы лечились по длительному режиму с включением ПТП II ряда (аминогликозиды и фторхинолоны). По окончании полного курса противотуберкулезной терапии (ПТТ) эффективное лечение, т.е. результат "излечен" и "завершил лечение", получили 65,9 % больных 1-й группы и 77,7 % 2-й. Во время ПТТ умерли 1 пациент (2,3 %) 1-й группы и 2 пациента (5,7 %) 2-й. Отрыв от лечения зафиксирован у 6,8 % больных 1 группы и у 14,2 % 2-й. Результат "неудача лечения" установлен у 27,3 % больных 1-й группы и 5,7 % 2-й. В 1-й группе длительность ПТТ составила (8,16 +- 2,86) мес, а во 2-й - (10,86 +- 3,15) мес, т.е. на 2,7 мес больше. Частота побочных реакций составила 8,69 и 26,6 % соответственно. Выводы: включение ПТП II ряда в схему лечения ТБ, устойчивого к Н, позволяет повысить эффективность лечения на 11,8 % и дает возможность рекомендовать длительные схемы с включением ПТП II ряда в индивидуальном порядке пациентам с устойчивостью к Н или НБ в зависимости от типа случая, массивности бактериовыделения, наличия и объема деструктивных изменений, необходимости в стационарном лечении, приверженности к лечению, риску развития побочных реакций, т.к. такой режим требует удлинения общего курса в среднем на 2,7 мес, а также сопровождается повышенным риском побочных реакций, смерти, отрыва от лечения.

Ізоніазид - один із найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів, резистентність до нього є проблемою для лікарів-фтизіатрів. Мета роботи - вивчити поширеність туберкульозу стійкого до ізоніазиду в Харківській області, термін призначення індивідуального режиму, проаналізувати результати лікування, визначити оптимальний режим і тривалість лікування. Вивчено статистичні форми щодо стійкості до препаратів I ряду, історії хвороб 100 пацієнтів, зареєстрованих із діагнозом: туберкульоз легенів за період 2012 - 2016 рр. До 1-ї групи було включено 45 пацієнтів із монорезистентним до ізоніазиду туберкульозом, до 2-ї групи - 55 пацієнтів із туберкульозом, полірезистентним до ізоніазиду та інших препаратів. Виявлено, що резистентність до протитуберкульозних препаратів мали 34,79 % зі всіх виділених культур, з них 83,18 % були стійкими до ізоніазиду, 7,9 % - монорезистентні, 13,98 % - полірезистентні, 78,11 % - мультирезистентні профілі. Середній термін призначення індивідуального режиму лікування за використання GenoType MTBDRplus становив 29,2 дня, без вказаного обстеження - 46 днів. Ефективне лікування одержали 80,0 +- 5,96 % у 1-й групі та 69,0 +- 6,23 % у 2-й групі. Висновки: за останні 5 років у Харківській області відбулося збільшення ізоніазид-стійкого туберкульозу на 2,2 випадку на 100 000 населення і становило 3,48 випадку на 100 000 у 2016 рю, без урахування мультирезистентних профілів. Використання системи GenoType MTBDRplus надає змогу прискорити діагностику резистентності і своєчасно призначити індивідуальний режим лікування. Ефективність лікування пацієнтів із монорезистентністю до ізоніазиду та полірезистентністю становила 74 +- 4,38 %, достовірної різниці між результатами лікування у групах не виявлено. В обох групах найбільш оптимальним був режим з комбінацією протитуберкульозних препаратів I та II рядів, терміном 12 міс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-5

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: РА447488 Пошук видання у каталогах НБУВ