За результатами проведених досліджень нового етиленпродуцента мікробного синтезу на основі карбіду кальцію та його препаративної форми ретпролу встановлено позитивну дію етилену на ріст, розвиток рослин томата, огірків, кукурудзи та сої. Виявлено значний приріст врожаю цих культур та покращання якості плодів порівняно з контролем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*871,025 + Е521.251*87,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу результатів обстеження у віддаленому післяопераційному періоді 65-ти пацієнтів, яким виконано пневмонектомію з приводу туберкульозу або хронічного неспецифічного захворювання легень (ХНЗЛ), визначено основні компенсаторно-пристосовні механізми змін кісткової та травної систем. Зміни положення, форми, функції органів черевної порожнини й опорно-рухового апарату найбільш значущі у хворих, яким пневмонектомію виконано в дитячому та підлітковому віці, вони визначають методи, строки та способи обстеження, профілактичної, реабілітаційної та соціальної допомоги цим хворим.

Проаналізовано результати обстеження 65-ти хворих, яким понад 20 років тому була виконана пневмонектомія з приводу туберкульозу легень і хронічного неспецифічного захворювання легень. Визначено особливості перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів з ранніми ускладненнями, в тому числі реактивацією туберкульозу. Методи дослідження: клінічний огляд, стандартні лабораторні тести, бактеріологічне дослідження харкотиння, рентгенографія, багатоосьова рентгеноскопія грудної клітки, бронхографія, комп'ютерна томографія, рентгенокімографія, спірографія, пневмотахометрія. Специфічні та неспецифічні зміни у легені, що залишилася, виявлено відповідно у 20 і 23,3 % хворих. Реактивація туберкульозу можлива навіть через 20 років після операції. Здійснення пневмонектомії дає можливість ліквідувати активний туберкульоз у 70 - 80 % хворих. Зміни у легені, що залишилася, спричинені туберкульозом, погіршують якість життя хворих після здійснення пневмонектомії внаслідок прогресування дихальної недостатності.

Изучены данные психоэмоционального скрининга у 80-ти беременных с сердечно-сосудистыми заболеваниями и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Маскулинизм выраженной степени по личностному опроснику FPI выявлен у 10,0 % женщин с кардиальной патологией и 13,3 % здоровых беременных, средней степени - соответственно у 38,8 и 60,0 %. Показано, что маскулинные беременные независимые и энергичные, с гармоничным функционированием психологической защиты, более удовлетворены качеством своей жизни. Для беременных феминного типа с сердечно-сосудистой патологией характерны выраженная степень тревожности, невротичность, депрессивность, эмоциональная лабильность, они особенно нуждаются в психологической помощи. Участие мужа в родах у этих беременных способствует достоверному увеличению частоты физиологического их течения.

Изучены показатели кортизола, окситоцина в плазме крови, экскреция с мочой катехоламинов в III триместре беременности и в родах у 80-ти беременных с пороками сердца (34-х - с неосложненными родами и 46-ти - с акушерской патологией) и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Выявлено, что отягощенным родам предшествовали низкие уровни кортизола, повышенная экскреция адреналина. Во время отягощенных родов показатели кортизола, окситоцина, норадреналина были снижены, адреналина - повышены. Сопоставление гуморальных факторов с психоэмоциональными особенностями беременных с пороками сердца выявило, что при повышенной личностной тревожности, низкой маскулинизации, повышенной эмоциональной лабильности, интроверсии наблюдалось снижение кортизола при беременности и в родах и повышение адреналина при беременности. Снижение норадреналина при беременности и повышение адреналина в родах ассоциировалось с феминностью, интроверсией и эмоциональной лабильностью.

Досліджено найбільш проблемні аспекти функціонального та клінічного стану осіб, що перенесли пневмонектомію у термін 20 та більше років. Показано взаємозв'язок виявлених віддалених результатів лікування з початковими анатомічними та функціональними змінами одразу після операції. Здійснено всебічне обстеження 132-х хворих осіб. Встановлено пряму залежність віддалених клініко-функціональних результатів пневмонектомії від характеру перебігу основного легеневого процесу. Виявлено й описано анатомо-функціональні варіанти гриж межистіння, визначено особливості їх формування й обгрунтовано клінічне значення. Встановлено закономірності взаємозв'язку функціональних та анатомічних змін у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Виявлено закономірності формування резидуальної дихальної системи, динаміки показників функції зовнішнього дихання в різних фазах післяопераційного періоду. Визначено критерії оцінки ступеня компенсації легенево-серцевої недостатності та встановлено показники якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після пневмонектомії. Розроблено й апробовано інтраопераційні та післяопераційні заходи профілактики негативних проявів постпневмонектомічного синдрому, що зменшують частоту виникнення гриж межистіння на 24,5 %, високого стояння діафрагми на 10,1 %, зміщення стравоходу на 4,3 %. Сформульовано принципи амбулаторного спостереження та оцінки стану осіб, що перенесли пневмонектомію.

На підставі результатів комплексного вивчення емоційно-особистісних характеристик, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів доведено, що головними психологічними предикторами акушерських ускладнень у жінок з патологією серцево-судинної системи є особистісна тривожність, низька маскулінізація психотипу, інтроверсія й емоційна лабільність. Зроблено висновок про актуальність психологічної підтримки у вагітних з серцево-судинними захворюваннями. Згідно з розробленою схемою патогенезу обгрунтовано доцільність психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних жінок з такими захворюваннями. Впроваджено даний комплекс заходів у межах програми "Сімейні пологи", що забезпечило зниження частоти аномалій скоротливої діяльності, епізіотомій та ревізій порожнини матки.

Висвітлено теоретичні засади детермінантних членів як самостійних поширювачів речення в цілому. Описано суб'єктно-об'єктні детермінанти у структурному аспекті. На підставі домінантних семантичних ознак здійснено семантичну класифікацію цих структур, виявлено граматичні засоби вираження суб'єктно-об'єктних детермінантів, наведено їх семантико-синтаксичні моделі. У семантичному аспекті визначено комунікативні функції суб'єктно-об'єктних детермінантів та їх роль за модусно/диктумного членування висловлювання. У функціональному аспекті визначено роль суб'єктно-об'єктних детермінантів у формуванні семантико-синтаксичної структури речення. Описано функції облігаторних детермінантних компонентів основи в односкладних реченнях різних типів, з'ясовано моделі основ цих речень. Проаналізовано функціонування суб'єктно-об'єктних детермінантних структур у ролі факультативних членів у реченнях різних типів. Здійснено вивчення суб'єктно-об'єктної детермінації у компаративному аспекті з використанням російської та української мов.

Досліджено харчові взаємовідносини найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища - тюльки та товстолобів (білих, строкатих та їх гібридів). Визначено рівень використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежено динаміку основних біологічних характеристик, чисельності й іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів. Доведено, що запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються дуже неефективно. Встановлено, що частка промислових уловів не перевищує 5,9 % від загальної іхтіомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон. Виявлено, що у разі сталого зниження чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшується внаслідок зменшення обсягів інтродукції та неповного використання старших вікових груп вселенців, а у структурі стада зростає частка гібридних товстолобів. З'ясовано, що основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадає на фітопланктон і детрит. Виявлено, що за зоопланктоном спільними об'єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо зі строкатими та гібридними товстолобами. З'ясовано, що накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку обумовлює виникнення ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягає рівня 94,9 - 96,2 % від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р.

Проаналізовано чинну нормативно-правову базу у сфері комунальних послуг, розглянуто теоретичні аспекти договірного регулювання відносин з надання комунальних послуг. Обгрунтовано недосконалість законодавчої класифікації житлово-комунальних послуг за їх функціональним призначенням, доведено неузгодженість легального визначення поняття "комунальні послуги" з поняттям "послуги" як правової категорії. Сформульовано визначення поняття комунальної послуги, виокремлено ознаки комунальних послуг. Проведено класифікацію комунальних послуг. Сформульовано дефініцію поняття договору про надання комунальних послуг, досліджено його правову природу, предмет та зміст. Проведено аналіз суб'єктного складу договору про надання комунальних послуг. Розглянуто питання укладення договору про надання комунальних послуг, визначено його форму, проаналізовано підстави зміни та розірвання договору про надання комунальних послуг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати анкетування вчителів Володимир-Волинського району Волинської області щодо екологічного виховання учнів. Акцентовано увагу на діяльності вчителів з фізики як ініціаторів створення системи екологічного виховання школярів. Розкрито мету та завдання діяльності, висвітлено досвід роботи динамічної інтегрованої групи, до складу якої входять вчителі, які викладають різні предмети.

Наведено результати багаторічних досліджень впливу екологічних трансформацій штучного походження на гідроекосистеми пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману, які прямо, або опосередковано вплинули на динаміку продуцентів та консументів різного трофічного рівня, що відбилося певною мірою на промисловій іхтіофауні. Акцентовано увагу на живленні промислових видів риб, харчових взаємовідносинах, розмноженні, рості, розвитку. Визначено перспективи рибогосподарської експлуатації за трансформованих умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - опис методологічних засад творення навчальних посібників з наукового стилю мовлення, що будуть відповідати основним дидактичним принципам і враховувати принцип комплексного підходу до навчання лексики, граматики і всім видам мовної діяльності як сучасної вимоги до якісного навчання мови спеціальності і задоволення комунікативних потреб іноземних учнів немовних спеціальностей у навчально-науковій та навчально-професійній сферах. Розглянуто сучасні науково-методичні досягнення в області теорії та практики написання навчальних посібників, призначених для професійно орієнтованого навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей. Результатом вивчення цієї проблеми стало виокремлення найефективніших методів, які треба використовувати у процесі написання навчальних посібників з мови спеціальності. Використано такі методи: аналіз наукової літератури з проблеми викладання наукового стилю мовлення; вибірковий аналіз навчальної літератури з наукового стилю мовлення для економічного профілю різного рівня володіння мовою навчання. Висновки: сучасною вимогою та необхідністю для якісного навчання іноземних учнів мови спеціальності є створення навчальних посібників з наукового стилю мовлення, які враховують принципи комплексного підходу до навчання аспектам мови (лексики, граматики) і видам мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письмо). Навчальні посібники з мови фаху, створені на засадах цього підходу, допоможуть іноземним учням оволодіти російською мовою на належному рівні, виробити необхідні навички та сформувати вміння для подальшої реалізації комунікативних потреб у навчально-науковій та навчально-професійній сферах спілкування.

Захворювання печінки, пов'язані з вагітністю, діагностують у близько 3 % жінок, і вони є найчастішою причиною її дисфункції під час вагітності. Тяжка дисфункція печінки асоціюється з високим рівнем материнської та малюкової захворюваності й смертності. Хвороби печінки, які характерні для вагітності, можна класифікувати на захворювання ранніх термінів вагітності (надмірне блювання вагітних, hyperemesis gravidarum, - НБВ) та захворювання пізніх термінів вагітності (прееклампсія/еклампсія, внутрішньопечінковий холестаз вагітних, гемоліз, підвищення активності печінкових ферментів і тромбоцитопенія - HELLP-синдром, гостра жирова дистрофія печінки вагітних - ГЖДП, розрив/інфаркт печінки). Важливо знати про захворювання печінки, які існували у жінки до вагітності, для того, щоб здійснювати адекватний супровід вагітності та зменшити кількість ускладнень під час розродження. Дослідження і останні досягнення медичної науки мають тенденцію до покращання наслідків, але поки що суттєво не знижують показники материнської та перинатальної захворюваності на тлі цієї патології. Результати сучасних досліджень, що впроваджені у практику медичної допомоги вагітним із супутньою патологією, суттєво покращили наслідки перебігу вагітності та розродження, проте кількість ускладнень для матері та плода досі залишаються високими. Для точного встановлення діагнозу та своєчасного початку лікування важливе вчасне оцінювання стану пацієнтки, аби відрізнити цей стан від патології печінки, яка не пов4язана з вагітністю та може виникати de novo під час вагітності, або - навпаки - ускладнення перебігу вагітності можуть спричиняти порушення функції печінки. У даній роботі запропоновано огляд захворювань печінки, ускладнених вагітністю, з детальним розглядом їх етіології, патогенезу, діагностики та лікування. Виділено групи ризику вагітних, у яких потенційно можливий розвиток дисфункції печінки.

Vasa previa (передлежання судин) характеризується передлежанням кровоносних судин пуповини, які проходять крізь плодові оболонки над внутрішнім вічком шийки матки або у безпосередній близькості від нього (до 5 см) та зв'язані з пуповинним кровотоком і знаходяться попереду передлеглої частини плода. Фактори ризику виникнення Vasa previa - це патологія плацентації, зокрема, передлежання плаценти і низьке розташування плаценти; оболонкове прикріплення пуповини, штучне запліднення (IVF), наявність додаткової частки плаценти, двочасткова плацента, а також багатоплідна вагітність. Без попередньої діагностики Vasa previa загибель плода становить 44 %, тоді як при антенатальному виявленні рівень виживання плода досягає 97 %. Сучасна стандартна клінічна практика під час вагітності з акушерськими факторами ризику щодо встановлення Vasa previa включає оцінювання стану нижнього сегмента матки та шийки матки з використанням ТВ УЗД і посиленого/кольорового допплерівського зображення. Використання додаткових сучасних методів діагностики - дуже важливий крок у проведенні диференціальної діагностики, особливо, коли додаткові структури візуалізуються у безпосередній близькості від шийки матки. У роботі описано клінічний випадок Vasa previa на фоні Placenta previa/accreta у жінки з обтяженим соматичним і акушерсько-гінекологічним анамнезом із чотирма попередньо проведеними хірургічними втручаннями на органах малого таза (лапаротомії). Представлено ведення клінічного випадку зі своєчасною діагностикою і розродженням за допомогою сучасного медикаментозного і технічного супроводу проведення донного кесарева розтину (транексамова кислота, карбетоцин, аргоноплазмова коагуляція тканин). Наведено патологоанатомічні та гістологічні дані, що підтверджують діагноз. Завдяки застосуванню сучасних методів діагностики і розродження вдалося запобігти тяжким ускладненням, насамперед геморагічним, як з боку плода, так і з боку вагітної з доволі рідкісною акушерською патологією у формі Vasa previa з оболонковим прикріпленням пуповини, Placenta previa/accreta partialis.